38

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ НА ПРИКЛАДІ ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ ТОВ «Амір»

2.1 Характеристика підприємств тур галулі

2.1 Особливості функціонування туристичного ринку України та світу

У період переходу до ринкової економіки міжнародний туризм є одним із перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності країни і її регіонів.

Своєю появою туризм завдячує індустріальній стадії розвитку людства, якій був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення поділу праці, розвиток урбанізаційних процесів. Прискорені інноваційні зміни, пов'язані з науково-технічним прогресом, сприяли загальному соціально-економічному розвиткові певних країн, підвищенню рівня життя їх населення, змінювали характер праці, спосіб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанізації та змінами в системі розселення, постіндустріальною фазою розвитку економіки, поглибленням екологічних проблем та осягненням глобальних масштабів діяльності людства, гуманізацією всіх сфер суспільного життя. Саме за цих умов, що докорінно змінювали суспільні моделі життєдіяльності людства, туризм перетворився у форму проведення дозвілля, забезпечену діяльністю міжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у відпочинку та оздоровленні, у потужну комунікативну складову глобалізаційного процесу. Туризм - одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства і участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя. Туризм - явище поліфункціональне. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну. Рекреація як біологічна функція та соціальне надбання певного етапу розвитку людства сама є поняттям широким і поліаспектним. Туризм є мобільною складовою рекреації, пов'язаною з доланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не пов'язаною з отриманням прибутку. Сутністю рекреаційної функції туризму є фізіологічна (відновлення фізичних сил, оздоровлення, відпочинок) та психологічна (зміна місця, оточення, набуття нових вражень та відчуттів) релаксація. Зростання добробуту, зміна характеру праці в бік її інтелектуалізації стимулюють підвищення рівня освіти, самоосвіту та просвітництво. Перехід суспільного розвитку до моделі «вільного часу» урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку, посилюючи культурну функцію туризму.

В даний час туристські послуги надають багаточисельні комерційні підприємства. На території України зареєстровано 896 туристських операторів і 1200 туристських агентів [61, с,90].

Туристська індустрія в Україні розвивається впевненішими темпами, в порівнянні з минулим періодом. У останніх 5-7 років в Україні помітно пожвавилася робота по розвитку туризму, який стає самостійною галуззю економіки. За твердженням В.І. Цибуха, голови Державної туристської адміністрації «... нам вдалося сформувати громадську думку на користь розвитку туризму. Адже ця галузь створює не лише додаткові робочі місця, робить привабливими регіони, але і працює на позитивний імідж країни. За туризмом законодавчо закріплено право пріоритетного розвитку».

І дійсно, Державна туристська адміністрація прогнозує щорічне зростання відвідуваності України на 9-10%. і за статистикою за 2013 рік відвідуваність склала 1922,3 тис. чоловік. Проте, на думку президента туристського агентства «Україна-Русь» Романюка С. відомча туристська статистика необгрунтовано завищена, оскільки по його розрахунках в 2013 році до України офіційно (по візах) в'їхало всього 290 тис. чоловік іноземних туристів, тобто достовірність статистичних даних викликає сумнів [61, с.92].

У статистичній звітності України туризм взагалі не вважається самостійною галуззю національної економіки. Згідно класифікаторові видів економічної діяльності туристські подорожі відносяться до розділу «Допоміжні транспортні послуги» в секції «Транспорт».

Джерелами для кількісного аналізу туристських потоків є дані Державної пограничної служби. Використовується методика ведення статистики Усесвітньої туристської організації, затверджена на сесії ООН ще в 1993 р. Вона орієнтується на таке поняття, як мультиплікаційний ефект - всі приїжджі користуються послугами галузі: готелями, ресторанами, транспортом, купують товари туристського призначення.

Проте, не дивлячись на неоднозначність статистичних даних, можна зробити виводи, що в Україні на сьогоднішній день переважає внутрішній туризм, який за період 2013г. склав 1922 тис. чоловік, в'їзного туризму (іноземного) припадає на частку 590,6 тис. чоловік, виїзний туризм склав 344,3 тис. чоловік (детальніше за див. таблиці. 2.1).

Таблиця 2.1

Структура туристської галузі України по видах туризму за 2013 р.

№ п/п	Вигляд туризму	Кількість туристів, тис. чіл.	Доля вигляду туризму %
1	Внутрішній туризм	1922	67
2	В'їзний туризм (іноземний)	590,6	21
3	Виїзний туризм	344,3	12
Разом		2856,9	100

За даними Державної туристської адміністрації

Одначе відповідно до рекомендацій Усесвітній туристській організації для збалансованого туристського ринку має бути характерна наступна пропорція: один в'їжджаючий турист, що один виїжджає і чотири туристи, мандрівних по країні. Проведений аналіз видів туризму, на наш погляд, сформував наступне рішення: якщо за базу узяти рівень в'їзного туризму, то необхідно збільшити долю виїзного туризму як мінімум на 71%, а долю внутрішнього туризму підняти на 23%.

У виїзному туризмі в основному переважають турецько-єгипетські маршрути; Туніс; Східна Європа - Угорщина, Чехія, Польща, Болгарія, Словаччина; Азія, Австралія, ЮАР. Українці віддають перевагу дешевшим варіантам знайомства з Європою через автобусні тури.

Росте інтерес до морських круїзів, в яких передбачена культурна програма, якісні умови проживання та харчування, цікаві екскурсії. Напрями, що віддаються перевага, - по Середземному морю, європейським столицям, Австралії, Новій Зеландії, Південно-східній Азії, Південній і Північній Америці.

Якщо використовувати дані офіційної статистики, то бюджет туристської галузі України за останні роки збільшився приблизно в 12 разів і на сьогоднішній день складає 17 млн. грн. Постійно збільшується і кількість іноземних туристів - тій складовій туристського бізнесу, яка традиційно вважається найбільш прибутковою.

Туризм в Україні не обмежується лише Кримом, залучають туристів і побережжя Азовського моря, здравниці Херсонською, Миколаївською, Одеською областей, є високогірні курорти у Львівській і івано-франківській, Закарпатській і Чернівецькій областях, туристська інфраструктура розвинена на Волині (район Світязя), здравниці Труськовця, Бердянська, Києва і Севастополя (див. таблиці. 2.2).

Все ж незмінно Крим залучає туристів. Доля українців, відпочивальників в Криму, збільшилася до 50%, кількість відпочивальників збільшилася на 110 тис. чоловік, більше, ніж за той же період минулого року.

Таблиця 2.2

Розподіл об'ємів туристської діяльності по регіонах  України за 2013 р.

п/п	Регіон України	Доля об'єму туристської діяльності %
1	Автономна Республіка Крим, в т.ч. Севастополь	30
2	Г. Киев	20
3	Одеська область	17
4	Закарпатська, івано-франківська, Львівська, Чернівецька області	12
5	Херсонська, Миколаївська, Волинь і останні	21
Разом		100

Проте, займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% об'єму всіх рекреаційних ресурсів, 10% ємкостей готельного фонду, 40% ємкостей здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів. У міжрайонному територіальному розподілі праці Крим виділяється, перш за все, виробництвом туристсько-екскурсійних і лікувально-оздоровчих послуг (70% і 11% від всіх цілей відвідин для організованих рекреантів). Всього ж 12 курортних регіонів Криму забезпечують прибуткову частину республіканського бюджету на 56%,

На Кримському півострові сформувалися крупні курортні зони, такі як Ялта, Алушта, Судак, Євпаторія, Феодосія, Бахчисарай, Гурзуф, Севастополь. Севастополь користується все більшою популярністю по відвідинах не лише туристами країн СНД, але і зарубіжними.

Але, навіть серед курортів України і СНД, півострів Крим займає перше місце по ємкості санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів з розрахунку на 1000 чоловік місцевого населення. Основна частина рекреаційних територій знаходиться в приморській зоні, яка займає 34% площ Криму. Тут зосереджене 75% населення, що складає 206 чол./кв.км. На Південному березі Криму розміщено 60% здравниць, на західному побережжі - 30%, на східному -4%, 97% оздоровчих установ знаходиться в трикілометровій прибережній зоні [59, с. 122].

З цього виходить, що антропогенне навантаження на півострові вище встановлених норм. Даний факт склався під впливом формування туристського комплексу в Криму, проте на сьогоднішній день виділяється проблемна ситуація, яка полягає в протиріччі між прибутковістю підприємств сфери туризму і погіршенням екосистеми регіону, обумовленої зростанням рекреаційних потоків.

Сучасний період розвитку рекреацій в Україні оцінюється як перехідний, на даному етапі виникають диспропорції між:

• прагненням підприємств до збільшення кількості туристів і посиленням антропогенного навантаження;

• необхідне залучення інвестицій неможливе без відповідних змін в податковому законодавстві країни;

• рівнем фінансового забезпечення матеріально-технічної бази і інфраструктурних можливостей регіону.

В той же час, з іншого боку, розвиток туризму в регіонах спричинить збільшення доходів, що поступають до регіональних і місцевих бюджетів, що приведе до підвищення рівня життя ; викличе зростання попиту на продукцію місцевої промисловості; збільшення об'єктів туризму і засобів розміщення позитивно позначиться на поляганні кон'юнктури в будівництві і інфраструктури в регіоні, дозволить вирішити проблеми зайнятості.

На нашу думку, розвиток внутрішнього і в'їзного туризму, екскурсійній діяльності є важливим чинником створення додаткових робочих місць, поповнення місцевого бюджету і підвищення авторитету регіону, як на внутрішньому, так і на міжнародному туристському ринку.

Проте корінні зміни, події в економіці за останніх 15 років, торкнулися і туристсько-рекреаційного комплексу регіону. Розвиток ринкових стосунків сприяв активному виходу санаторно-курортних і туристських підприємств на ринок платних послуг. Чітко намітилася тенденція до більшої самостійності курортів області, дослідження доріг, що забезпечують рентабельність рекреаційних

Рекреаційний комплекс функціонує у високо-конкурентній і вельми рухливому економічному середовищу, в умовах постійний змінної інституційної сфери. Необхідне якісне поліпшення кінцевого результату його функціонування, якнайповніше задоволення потреб населення, створення високо-конкурентного туристського продукту. У цих умовах назріла необхідність оновлення методології і організації економічного аналізу у сфері туризму, передивляється принципів і пріоритетів в області управління в цій сфері, переходу до міжнародних стандартів ведення аналізу і обліку.

Причинами низького попиту на послуги туристського ринку України є завищені ціни, невідповідність ціни і якості туристських послуг, низький рівень обслуговування. У Україні 620 тис. місць розміщення - по кількості цілком достатньо, але лише 10% з них відповідають нормальному рівню сервісу. Оскільки не вирішено питання про приватизацію курортних оздоровчих комплексів, ні про які інвестиції в цю сферу мова йти не може.

Зацікавленість світових готельних брендів Україною особливо збільшилася останніми роками, після відміни готельного збору. Але причини, стримуючі інвесторів, відомі. Головна - відсутність в Україні права власності на землю, складні процедури здобуття дозвільних документів.

Не можна вважати задовільним і існуюче положення з гарантією і відповідальністю туристського агента перед клієнтами. Планувалося використовувати досвід Італії і законодавчо зобов'язати туристичну фірму формувати певний гарантійний фонд.

Проте це нововведення викликало заперечення з боку дрібних учасників ринку, тому дане питання вимагає врегулювання.

На наш погляд, відсутнє розуміння проблем рекреаційної сфери з боку держави. Зокрема, гостро як в Криму, так і в Україні виділяється дорожньо-транспортна проблема, тобто, необхідні сучасні дороги, оновлення транспортного парку, ремонтно-реставраційні роботи в аеропортах України. По розрахунках фахівців, необхідно щорік інвестувати в туристичну галузь України близько 40 млн. грн. [93, с.8].

Окрім цього курортні регіони України вимушені конкурувати з такими країнами як Франція, Таїланд, Єгипет, Канарські острови. А для цього необхідно ширше застосовувати рекламу країни і її курортних регіонів, створюючи позитивний імідж України, Проте на створення іміджу України як туристського об'єкту в 2013 р. виділено лише $3 млн. бюджетних коштів. Наприклад, та ж Туреччина на одну лише туристичну рекламу щорік витрачає близько $70 млн. Бразилія, яка щорік приймає менше 4 млн. туристів, витрачає з бюджету близько $30 млн., Австрія -- $140 млн., Іспанія -- $45 млн., Румунія -- $3 млн. [115, с.83].

У Україні практично відсутні спеціалізовані видання, в яких могла анонсуватися інформація про санаторії, будинки відпочинку, туристські маршрути, пам'ятки різних регіонів України.

Для залучення туристів необхідно створити сприятливий імідж регіону і інформативне середовище у сфері надання туристських послуг. Для цього ми пропонуємо розробити паспорт потенціалу регіонів України, який може містити наступні моменти:

• інформацію про геополітичне положення регіону;

• особливості рельєфу, рослинного світу, клімату, характеристика ландшафтів і природних ресурсів;

• забезпечення курортно-рекреаційними ресурсами;

• характеристика архітектурно-історичних ресурсів, відомі об'єкти;

Шляхи розвитку туризму в Україні

В Україні розвиток туристичної сфери регламентує Закон України "Про внесення змін до Закону України „Про туризм"” № 1282-IV від 18.11.2003 р., частково охоплюючи питання надання туристичних послуг та захисту прав споживачів. Актом аcquis communautaire, який регулює відносини в сфері надання туристичних послуг є Директива Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня 1990 р. про комплексний туризм, комплексний відпочинок та комплексні тури. Експерти Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України визнали стан адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів за напрямком „якість послуг у сфері туризму” середнім.

В Законі України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм"” містяться положення, які відповідають положенням Директиви 90/314/ЄЕС, а саме щодо: умов договору на туристичне обслуговування; відповідальності туроператора у разі порушення ним умов договору про надання туристичних послуг. Неврахованими в законодавстві України є положення Директиви 90/314/ЄЕС, щодо: інформаційного наповнення буклету, який туроператор має надати споживачеві; надання детальної інформації батькам про відпочинок закордоном неповнолітніх дітей для встановлення зв'язку з дитиною; умов зміни ціни послуг, які встановлені в договорі; умов розриву договору на туристичне обслуговування споживачем; ненадання частини послуг споживачеві туроператором, які передбачені договором та їх компенсації.

Співробітництво України з іншими державами в сфері туризму регулюється 44 міжурядовими та міжвідомчими угодами про співробітництво в галузі туризму, в тому числі 12 - з країнами ЄС. Державною службою туризму та курортів розроблено проекти міжурядових і міжвідомчих угод про співробітництво в галузі туризму з понад 20 країнами світу, що є для України перспективними туристичними ринками, активно ведеться переговорний процес з їх укладання. Проте видається доцільним підписати угоди про співробітництво в галузі туризму з тими країнами, які є генераторами туристичних потоків в Україну (Бельгією, Канадою, Данією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Швецією, Швейцарією, США, Великобританією) (див. додаток 2).

Питання безвізового режиму для громадян держав-членів Європейського Союзу та ще низки держав регулюється Указами Президента України від 2005р. Доцільно в подальшому активніше працювати над розширенням переліку країн, з якими можна встановити безвізовий режим в'їзду їх громадян до України, за рахунок включення у перспективі країн, які не становлять небезпеки для України з погляду нелегальної міграції.

Пропозиції щодо вирішення проблеми

Україна, перебуваючи на етапі підготовки до підписання Угоди про розширену зону вільної торгівлі з ЄС, адаптує своє законодавство до acquis communautaire, у тому числі і в сфері надання туристичних послуг. Процес адаптації законодавства України разом з використанням досвіду країн Центрально-Східної та Південної Європи (Додаток 4) допоможе подолати структурні диспропорції в туристичній галузі України. В цьому контексті видається доцільним:

1. Стимулювати розширення переліку країн, з якими можна встановити безвізовий режим в'їзду їх громадян до України за рахунок включення до переліку країн, які не становлять небезпеки для України з точки зору нелегальної міграції. Для визначення країн вивчити досвід Угорщини, яка має угоди про безвізовий режим в'їзду з 59 країнами. А також, скориставшись досвідом Туреччини, для громадян окремих країн розробити механізм встановлення спрощеного візового режиму, який передбачав би отримання візи по прибутті на Україну в аеропортах.

2. Для врівноваження туристичних потоків між Україною і сусідніми країнами та відновлення інтенсивного прикордонного руху необхідно прискорити процес імплементації режиму прикордонного руху у двосторонніх угодах.

3. З метою активізації співробітництва України з іншими державами в сфері туризму, а також популяризації туристичних атракцій України за кордоном необхідно підписати угоди про співробітництво з тими країнами, які є генераторами туристичних потоків в Україну: Бельгією, Канадою, Данією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Швецією, Швейцарією, США, Великобританією. Це забезпечить можливість створення робочих груп, в рамках яких буде активно здійснюватися обмін інформацією щодо законодавства в сфері туризму країн, отримання досвіду організації та проведення державної туристичної маркетингової політики, активного обговорення питання спрощення візового режиму для туристів.

4. Для підвищення рівня якості туристичних послуг вітчизняних підприємств, які б відповідали стандартам якості Європейського Союзу прискорити процес прийняття відповідних до Директиви 90/314/ЄЕС змін до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм””. (Додаток 2).

5. Скориставшись досвідом Угорщини, Мальти, Італії, розробити „Концепцію створення та діяльності мережі туристичних представництв України за кордоном”. Це завдання слід покласти на Державну службу туризму та курортів. Під час обрання країн, в яких доцільно розмістити туристичні представництва, керуватися інформацією про наявні туристичні потоки з перспективою розвитку відносин в сфері туризму на 10 років та поетапно відкривати представництва, керуючись принципом „найтіснішого співробітництва”, наявності з ними коопераційних зв'язків у сфері туризму.

6. Прискорити прийняття Стратегії сталого розвитку туризму та курортів в Україні, в якій передбачити створення закордонних туристичних представництв, розробку туристичної символіки України, стратегічні завдання туристичної галузі на 10 років, визначити та розробити стимулюючі заходи розвитку пріоритетних видів туризму (зелений туризм, бальнеологічний туризму, гірськолижний туризм), передбачити започаткування „туристичних традицій” щодо проведення загальнонаціональних заходів з туристичною тематикою.

2.2 Аналіз техніко-економічних показників туристичної фірми ТОВ «Амір»

2.2 Організаційно-економічна характеристика туристичної фірми ТОВ «Амір»

Аналіз фінансово - господарської діяльності туристичної організації є одним з найбільш дієвих інструментом обліку та контролю рівня використання матеріальних , трудових і грошових ресурсів, що визначається практичним використанням його результатів у плануванні виробництва та оцінці ефективності і якості роботи. Аналіз фінансово - господарської діяльності туристичної організації покликаний охарактеризувати зміни в матеріально - технічній базі організації та показниках ефективності, забезпечити глибоке економічне обгрунтування рішень, через які реалізуються функції управління . Аналіз виявляє ефективність використання представлених у розпорядження туристичної організації ресурсів , резерви подальшого зростання продуктивності праці, зниження собівартості турпродукту і підвищення рентабельності діяльності. У наш час, коли величезна кількість українських туристичних організацій знаходиться у важкому фінансовому становищі, дуже велике значення набуває оздоровлення фінансового стану туристичної організації .

Мета аналізу об'ємних показників діяльності туристичних організацій - виявлення, вивчення і мобілізація резервів зростання доходів, прибутку, підвищення рентабельності при поліпшенні якості обслуговування клієнтів туристичних організацій. Одним з основних завдань аналізу є також вивчення економічної доцільності та ефективності розподілу і використання прибутку.

Туристична фірма тов «Амір»була заснована 26 лютого 2002 року. По організаційно - правовій формі фірма є товариством з обмеженою відповідальністю. Тов регулюється цк України.

Свою діяльність фірма ТОВ «Амір» почала як маловідоме туристичне агентство, що займається реалізацією і просуванням туристичного продукту, створеного туроператором. Діяльність фірми здійснювалася на підставі ліцензії на турагентську діяльність, виданої від 08 квітня 2006 року під №0032538(рег.№52-аф-08056). Потім фірма отримала туроператорську ліцензію, видану агентством по туризму від 23 квітня 2007 року під №0032537(рег.№52-оф-15805). Це дало фірмі право виконувати функції організатора та творця комплексного туристичного продукту для групового і індивідуального туризму, пропонувати подорожі різної вартості і тривалості по різних напрямах і в різний час роки, розробляти туристські маршрути, забезпечувати їх послугами, організовувати рекламу, розраховувати і встановлювати ціни на тури, продавати їх турагентствам.

У 2006 році пройшла добровільну сертифікацію туристичних послуг, що надалі сприяло підвищенню конкурентноздатності послуг. Сертифікація є методом об'єктивного контролю якості послуг, їх відповідності встановленим вимогам. Наявність сертифікату допомагає покупцям у виборі послуг і служить певною гарантією їх доброякісності. Фірмі «Амір» виданий сертифікат Органом по Сертифікації послуг під номером № UA УЇ 09 М 0051 від 1 листопада 2005 року.

З 2008 року фірма внесена до Єдиного реєстру туроператорів і має реєстровий номер ВТ-010554, договір №Ф52-6001/0000005 страхування цивільної відповідальності за невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про реалізацію туристського продукту.

В умовах економічних змін сучасна туристична фірма, як і будь-яке підприємство, що виробляє товари або послуги, стикається з безліччю проблем. Джерелами підвищеної складності управління є висока міра невизначеності ринкової ситуації, сезонна нестабільність попиту на туристичні послуги, посилювання конкуренції в туристичному бізнесі, брак фінансових ресурсів і так далі. У таких умовах фірма не може обмежуватися лише поточним плануванням і оперативним управлінням своєї діяльності. Виникає необхідність стратегічного мислення, яке повинне втілитися в програму дій, що уточнює цілі і засоби реалізації вибраної дороги розвитку.

Компанія «Амір» є невеликою компанією, що займає приміщення в 20 кв.м. До складу її співробітників входять 2 менеджери, секретар, бухгалтер і генеральний директор, а також 2 рази в тиждень приходить прибиральниця

Таблиця 2.3

Розрахунок непрямих витрат підприємства.

Стаття витрат	Сума витрат в місяць
1. Орендна плата. Вартість оренди - 10$/кв.м в місяць, отже, оренда в місяць складає 10$*20 кв.м	200$
2. Зарплата співробітників. З/п менеджерів - 200$*2 чол. З/п бухгалтера - 300$ З/п секретаря - 150$ З/п прибиральниці - 75$ З/п генерального директора - 700$	200*2+300+150+75+700=1625$
3. Комунальні послуги. 20$ - електрика 10$ - опалювання 50$ - телефонні послуги 35$ - Інтернет	20+10+50+35=115$
4. Канцелярія	150$
5. Податки 25% від прибутку	15450*0,25=3862,5$
6. Реклама	400$
Разом:	6362,5$

Таким чином ми бачимо, що при чистому прибутку в 15450$ від продажу турів по трьох маршрутах в місяць непрямі витрати підприємства на вміст самої компанії складають 6362,5$. Отже, зрештою фірма має щомісячний дохід у розмірі 9097,5$, які вона може використовувати на свій розсуд. Але для розвитку компанії, збільшення прибули ідеальним рішенням було б вкладення доходів в розвиток підприємства і розробку нових маршрутів.