
- •Введення
- •Обґрунтування типу виробництва і методу організації виробничого процесу.
- •2. Розрахунок партії деталей.
- •3. Визначення трудомісткості річної програми дільниці.
- •Розрахунок загальної трудомісткості роботи дільниці.
- •4. Визначення потреби технологічного устаткування та його використання.
- •Розрахунок основного технологічного устаткування дільниці та його використання.
- •Зведена відомість необхідного технологічного устаткування
- •5. Розрахунок площі і об’єму будівель.
- •6. Визначення чисельності працюючих на дільниці.
- •6.1. Визначення чисельності основних робітників.
- •Розрахунок чисельності основних (виробничих) робітників.
- •Зведена відомість основних (виробничих) робітників дільниці.
- •6.2. Визначення чисельності допоміжних робітників.
- •Відомість допоміжних робітників дільниці
- •6.3. Визначення чисельності спеціалістів, управлінського персоналу, службовців.
- •Штатний розклад спеціалістів дільниці.
- •Зведена відомість працюючих на дільниці.
- •7. Розрахунок фонду заробітної плати на прийнятий рік.
- •7.1. Розрахунок фонду заробітної плати основних виробничих робітників.
- •7.2.Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників.
- •8.Визначення вартості основних засобів.
- •9. Визначення витратна основні матеріали
- •10.Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування
- •10.1. Амортизація устаткування і внутрішньозаводського транспорту.
- •Витрати по експлуатації та устаткування.
- •Витрати на поточний ремонт 2-4% від вартості устаткування (таблиця 4 гр.7)
- •Внутрішньоцехові переміщення вантажів:
- •10.5 Інші витрати – 26,2 тис. Грн.
- •11. Розрахунок кошторису цехових витрат.
- •13.Техніко-економічні показники роботи дільниці.
Зведена відомість необхідного технологічного устаткування
Найменування верстатів |
Модель верстата |
Кількість верстатів |
Оптова ціна |
Витрати на транспортування і монтаж, тис.грн |
Первісна вартість устаткування, тис.грн |
|
Одиниці, (грн) |
Загальна, (тис.грн) |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Фрезерно-центрувальний |
МР71 |
1 |
115400 |
115,4 |
11,54 |
126,94 |
Токарний ЧПУ |
16К20Ф3 |
4 |
889400 |
3557,6 |
355,76 |
3913,36 |
Токарний ЧПУ |
16К20Ф3 |
3 |
889400 |
2668,2 |
266,82 |
2935,02 |
Шпонково-фрезерний |
692Р |
1 |
115400 |
115,4 |
11,54 |
126,94 |
Вертикально-свердлувальний |
2Н135 |
1 |
114300 |
114,3 |
11,43 |
125,73 |
Круглошліфувальний |
3М151 |
2 |
115500 |
231 |
23,1 |
254,1 |
Разом |
12 |
2239400 |
6801,9 |
680,19 |
7482,09 |
Витрати на транспортування і монтаж верстатів прийняті в середньому 10-15% від оптової ціни. Оптові ціни на верстати потрібно вибрати з прейскуранту 18-01 2003 р. «Оптовые цены на станках металлорежущее».
5. Розрахунок площі і об’єму будівель.
Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого устаткування, робочих місць і питомої площі на одиницю устаткування:
Sвир.=Мпр. Нпит = (кв.м), (150)
де Sвир. – основна виробнича площа.
Мпр – число верстатів, шт.
Нпит – питома площа на одиницю устаткування (15…23 кв.м, залежно від габаритів верстата). Нпит = 15 кв.м.
Допоміжна площа приймається в % до виробничої площі (30-35%):
Sдоп. = (0,30...0,35)Sвир. = (кв.м), (48)
Площа дільниці визначається за формулою:
Sдільн. = Sвир + Sдоп . = (кв .м) (198 )
Для визначення об’єму будівлі необхідно вибрати її висоту, виходячи з габаритів верстатів та кранів.
Для цього внутрішню площу дільниці збільшуємо на 12-13%
Vбуд. = Sдільн. h K (1789,92)
де h – висота будівлі (6 м), м;
К – коефіцієнт збільшення площі (1,12).
6. Визначення чисельності працюючих на дільниці.
До працюючих на дільниці належать робітники, спеціалісти, службовці, молодший обслуговуючий персонал.
Розрахунок чисельності працюючих проводять окремо по кожній категорії.
6.1. Визначення чисельності основних робітників.
Для
розрахунку чисельності основних
виробничих робітників (
)
в механічних цехах
(дільницях) серійного виробництва
використовується формула:
=
(чол.) (20)
де Q – трудомісткість річної програми робітників по професії, розряду (н/год);
Fеф – ефективний фонд робочого часу робітників за рік (год);
Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку (Квн = 1,1).
Ефективний фонд виробничого часу одного робітника розраховується за формулою:
Fеф = (Дк – Дв – Дс)tз (1-Кр) = (годин) (1988)
де Дк – кількість календарних днів за рік;
Дв – кількість вихідних днів;
Дс – кількість святкових днів;
tз – тривалість зміни;
Zзм – кількість робочих змін;
Кр - коефіцієнт, який враховує регламентовані невиходи робітників на роботу (Кр = 0,10-0,12).
Розрахунки числа основних виробничих робітників ведемо окремо по кожній професії і заносимо в таблицю 5.
Таблиця 5.