
- •1 Світлотехнічна частина
- •1.1 Стисла характеристика об’єкту та аналіз зорових задач
- •1.2 Вибір нормованої освітленості та коефіцієнту запасу
- •1.3 Вибір джерела світла
- •1.4 Вибір освітлювальних приладів
- •1.5 Вибір системи освітлення та видів освітлення
- •1.6.Світлотехнічний розрахунок
- •1.7 Розміщення освітлювальних приладів
- •2 Електротехнічна частина
- •2.1 Вибір напруги та джерел живлення
- •2.2 Вибір схеми живлення
- •2.4 Вибір групових щитків
- •2.5 Електротехнічний розрахунок мереж
- •2.6 Захист електричних мереж та вибір апаратів захисту
- •2.7 Перевірка на відповідність обраних апаратів захисту струму навантаження
- •2.8 Керування освітленням
- •3 Література
ЗМІСТ
ст.
Вступ………………………………………………………………………………3
Світлотехнічна частина……………………………………………………....5
Стисла характеристика об’єкту та аналіз зорових задач……….……...-
Вибір нормованої освітленості та коефіцієнту запасу…………………8
Вибір джерела світла……………………………………………………………………..11
Вибір освітлювальних приладів………………………………………...14
Вибір системи освітлення та видів освітлення………………………..16
Світлотехнічний розрахунок…………………………………………...20
Розміщення освітлювальних приладів………………………………...24
Електротехнічна частина…………………..……………………………….26
Вибір напруги та джерел живлення……………………………….…..-
Вибір схеми живлення………………………………………………….28
Вибір марки проводу та способу прокладання………………………..30
Вибір групових щитків…………………………………………………33
Електротехнічний розрахунок мереж…………………………………34
Захист електричних мереж та вибір апаратів захисту………………..38
Перевірка на відповідність обраних апаратів захисту струму навантаження……………………………………………………………39
Керування освітленням………………………………………………...41
3 ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………….44
ВСТУП
Освітлювальна установка – комплексний світлотехнічний прилад, призначений для штучного і природного освітлення, вона складається з джерела оптичного випромінювання, освітлювального приладу, освітлюваного об’єкта, приймача випромінювання і допоміжних елементів (проводів, кабелів, пускорегулюючих приладів та ін..), що забезпечують роботу установки.
В нашій країні норми освітлення вперше введені в 1928 році. В подальші роки ці норми переглядалися декілька разів в сторону підвищення та вдосконалення їх структури. У 2006 році були затверджені державні будівельні норми, які діють на даний час.
В задачі нормування освітлення входять:
класифікація зорових робіт по точності і складності;
вибір критеріїв нормування у відповідності до функціональних назначень освітлення;
вибір параметрів освітлення, що повинні нормуватися;
встановлення значень параметрів, що нормуються для робіт різної точності і складності.
Згідно прийомів освітлення всі установки діляться на 3 групи:
природного освітлення;
штучного освітлення;
змішаного освітлення.
За призначенням ОУ поділяють на 4 групи:
Для освітлення виробничих та допоміжних приміщень промислових підприємств.
Для освітлення майданчиків промислових підприємств та місць виконання робіт розміщених поза будівлями.
Для освітлення громадських та житлових будівель.
Для освітлення вулиць, доріг та площ населених пунктів.
Основні вимоги до установок 1-ї групи полягають в створенні умов освітлення на робочому місці, які забезпечували б необхідний рівень видимості об’єкта при виконанні технологічного процесу.
До установок 2-ї групи пред’являються аналогічні вимоги, але рівень кількісних та якісних показників є більш низьким.
В установок 3-ї групи освітлення повинно задовольняти художнім та естетичним вимогам. Тому тут повинні забезпечуватися не лише кількісні характеристики освітлення на робочому місці, але й насиченість всього приміщення світлом.
Основні
вимоги до установок 4-ї групи визначаються
особливостями зорової роботи водіїв
транспорту, які повинні розрізняти
об’єкти порівняно великих розмірів в
обмежений час.
1 Світлотехнічна частина
1.1 Стисла характеристика об’єкту та аналіз зорових задач
В нормативних документах ставиться мета створити в освітлюваному приміщенні світлового середовища, яке б забезпечувало зорову ефективність ОУ з врахуванням вимог фізіології зору, гігієни зору, безпеки праці та інше, при мінімальних витратах електроенергії та інших матеріальних ресурсів і трудових витрат на монтаж та експлуатацію ОУ.
При промисловому освітленні, де повинні бути забезпечені рішення зорових задач, пов’язані з технологічними процесами або при освітленні приміщень громадських будівель, де здійснюються точні зорові роботи, ефективність ОУ визначається рівнем продуктивності праці, імовірністю правильного рішення зорової задачі, рівнем видимості та ін.
Рівень нормування освітленості для будь-яких об’єктів визначається точністю зорової роботи – кутовим розміром об’єкта спостереження і його контрастам з фоном, на якому цей об’єкт розміщено.
При ахроматичному або однокольоровому об’єкті спостереження з фоном під «контрастом» розуміють яскравісний контраст, для різнокольорових об’єктів і фону – колірний контраст.
Зорові роботи також характеризуються напруженістю зорової роботи, яка залежить від технологічних процесів.
Згідно з ДБН (державні будівельні норми), зорові роботи поділяються на 8 основних груп:
Найвищої точності (при найменшому розмірі об’єкта спостереження до 0,15 мм).
Дуже високої точності (при найменшому розмірі об’єкта спостереження 0,15 -0,3 мм).
Високої точності (при найменшому розмірі об’єкта спостереження 0,3 – 0,5 мм).
Середньої точності (при найменшому розмірі об’єкта спостереження 0,5 – 1 мм).
Малої точності (при найменшому розмірі об’єкта спостереження 1 – 5 мм).
Дуже
малої точності (при найменшому розмірі
об’єкта спостереження більше 5 мм).
Робота зі світловими матеріалами в гарячих цехах.
Загальне спостереження за ходом технологічного процесу.
Темою мого курсового проекту є розробка проекту електричного освітлення 1 поверху типографії потужністю 2,5-5,5 млн. одиниць друку в рік. Блок представляє собою двоповерхову будівлю зведену з цегли та плит перекриття, зовні сіро-червоного кольору. Внутрішні стіни покриті шаром штукатурки і пофарбовані в холодний колір . Такі покриття забезпечують високі показники відбивання світла. Висота поверхів стандартна – 3м, прийнята робоча поверхня – 0,8 м над підлогою.
Площу приміщень, заносимо до таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Площа приміщень лікувально-профілактичного блоку
№ п. п. |
Найменування приміщення |
Площа, м2 |
1 |
Друкарський відділ |
72 |
2 |
Відділ кадрів |
36 |
3 |
Їдальня |
36 |
4 |
Буфет |
24 |
5 |
Архів |
18 |
6 |
Кабінет директора |
15 |
7 |
Роздягальня |
18 |
8 |
Вестибюль |
42 |
9 |
Санвузол |
24 |
10 |
Склад для паперів |
8 |
11 |
Коридор |
20 |
12 |
Тамбур |
7 |
Робота
що виконується в друкарських цехах,
відділу кадрів, кабінеті директора,
відносяться до 3-го розряду.
Їдальня, буфет, архів - відносяться до 6-го розряду.
Коридори, вбиральня, кладові, гардероб - відносяться до 8-го розряду.
Загальна площа приміщення 504 м2