Оснастка до свердлильних верстатів
Для закріплення заготовок в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва використовується універсальна оснастка. Це притискні планки, призми, машинні лещата, кутники та інші пристрої.
При затисканні заготовок з циліндричною поверхнею використовуються призми. Планка притискається до призми, а підкладна призма притискається до столу.
Недоліки: низька продуктивність і велика частина часу.
При обробці заготовок розташованих під кутом до базової поверхні використовуються кутники.
Заготовка закріплюється за допомогою притискних планок непоказаних на схемі. На плиті є сітка Т-подібних пазів для закріплення заготовки. Можна встановлювати різні кути.
В умовах серійного виробництва широко використовуються скаль часті кондуктори. За допомогою яких здійснюється базування заготовок, їх затискання і направлення різального інструменту.
За загальною будовою скаль часті кондуктори поділяються на дві групи:
консольні
портальні
За конструкцією механізму піднімання-опускання та фіксації кондукторної плити скаль часті кондуктори бувають таких груп:
з рейковим механізмом і приставним або ексцентриковим роликом
з рейковим механізмом і торс іонно – роликовим замком
з рейково – конусним механізмом
з рейково – пружинним механізмом
з пневматичним приводом.
Консольні скальчаті кондуктори
Використовуються при обробці заготовок невеликих розмірів в умовах середньо серійного виробництва.
Скаль частий кондуктор, бо в нього є три скалки: 2- поперечні і одна напрямна. Кондактор, бо направляє різальний інструмент в певне положення. Змінна частина включає елементи за допомогою яких заготовка притискається, базується і з елемента для направлення різального інструменту. Змінні частини проектуються під певну заготовку. При зміні заготовки використовуют іншу змінну частину.
Заготовка вставляється на елементи, які її базують, таким чином вона займає потрібне положення. При цьому плита знаходиться в крайньому верхньому положенні, куди вона потрапляє за допомогою вала – шестерні. Обертальний рух передається на приводну скалку. Після підняття плита фіксується за рахунок заклинювання вала – шестерні в конічному гнізді. Оскільки між скалкою приводною і валом – шестернею є гвинтова передача, то зявляється складова яка затягується в конус. Конус заклинюється і в цьому випадку фіксується положення плити.
Опускаючи приводну скалку разом з плитою трьома затискними втулками і затискними частинами 8 притискають заготовку до контакту. При цьому збільшують силу, яка прикладається до рукоятки до величини допустимої для надійного затиску заготовки. Після встановлення заготовки рукоятку повертають. Конус розклинюється, опускаючи приводну скалку. Тертя між кришкою і валом – шестернею фіксує силу затиску і плиту в крайньому положенні.
Кут виконують само гальмівним. Зубчате з’єднання вала – шестерні і приводної скалки повинно бути косозубим з кутом нахилу зуба 450. після завершення обробки піднімають приводну скалку разом з плитою.
Плита закріплюється консольно, тому і скаль частий кондуктор.