Психічне здоров’я - це природний стан людини, який характеризується здатністю до адекватної оцінки зовнішнього середовища і власної особистості, швидкою, активною і ефективною адаптацією до мінливих зовнішніх та внутрішніх умов, здатністю керувати своєю поведінкою свідомо відповідно до прийнятих у даному соціальному середовищі етнокультурних стандартів, що супроводжується суб’єктивним відчуттям благополуччя і забезпечує повноцінну реалізацію біологічних, соціальних і творчих потреб індивіда.

Психічне захворювання – це патологічний стан, що порушує природну здатність індивіда адекватно сприймати зовнішнє середовище та власну особистість, свідомо керувати своєю поведінкою.

Будь-яка яка хвороба змушує людину зробити вибір: прийняти її або намагатися з нею боротися.

Інші світи існують. Вони поруч з нами. Кожні 40 секунд хтось із жителів Землі іде в такий світ. Кожні 40 секунд чиєсь життя круто й незворотньо змінюється. Поки ми читаємо ці рядки, з кимось це вже сталося. Тисячі доль змінились. Тисячі людей відкривають для себе нову, невідому раніше реальність. Тисячі нових світів почнуть свій шлях у безмежних просторах часу. Це будуть дивовижні світи. Серед них будуть неймовірні, шокуючі реальності інших вимірів і фантастичні світи, населені дивними істотами; парадоксальні світи, де перемішуються простір і час, світи містичних і реальних явищ, та жорстокі світи смерті, насильства й жахаючих трагедій. Це схоже на захоплюючий роман, на дивний, вражаюче яскравий і реалістичний фільм. Однак, у ньому є одна відмінність, принципова. Усе це відбувається насправді. Це відбувається з живими людьми. І до того, як з ними це сталося, вони жили звичайним життям, будували плани на майбутнє, і вірили, що з ними нічого подібного не станеться. Але доля обрала їх. Ті, кому випав жереб жити в різних світах, не в змозі його змінити. Ці люди приречені пройти свій шлях. Шлях болю, страждань, неймовірних переживань і дивних одкровень, злетів і падінь, народження і смерті.

Їх 60 мільйонів. Вони тут, вони поряд, вони серед нас. У кожного з них – свої світи. Дивні, загадкові, таємничі, несхожі на те, що ми бачимо в звичайному житті. Світи дивних переживань і грандіозних подій. Світи інших реальностей. Світи на межі почуттів і переживань, небаченого духовного підйому. Світи величної драми й найглибшої трагедії.

Ім’я цим світам шизофренія.

Грань між реальним і шизофренічним світами – це грань між двома життями однієї людини. Переступаючи цю грань, хворий починає нове життя, яке разюче відрізняється від старого.

Не дарма шизофренія дістала титул «королеви безумства». Жодна інша хвороба не оточена такої аурою таємничості. Шизофренічні світи живуть за власними невідомими нам принципами. Ці світи – не фантазія, не вигадка,не обман. Для хворих на шизофренію вони настільки ж реальні як для нас наша власна повсякденна реальність.

Шизофренія – це ендогенне проградієнтне психічне захворювання, яке характеризується розщепленням психіки, тобто втратою єдності психічних процесів, різноманітними продуктивними психопатологічними розладами, і яке призводить до змін особистості, а саме: зниження енергетичного потенціалу, прогресуюче емоційне збіднення.

«Шизофренія – ті,що більше відчувають та інакше розуміють, а тому глибше страждають.»

У 1911 році Бльойлер – шизофренія – від грецького shizo – розчеплюю, fren – серце, розум.

«Шизофренія загадкова як сфінкс, це містерія.»(Лонес Ібор)

Хворий на шизофренію є людиною, яка не відчувала і не відчуває себе впевнено у суспільстві. Його ставлення до життя часто має характер втечі.

По даним ВОЗ, у світі на шизофренію страждають біля 45 млн людей. К-сть хворих 1985 – 2000 рр. збільшилась на 30% відповідно росту населення планети.

Шизофренія розвивається у людей молодого віку, працездатних. Рідко спостерігається у ранньому дитячому,похилому віці. З однаковою частиною вражає як чоловіків, так і жінок, але у чоловіків зазвичай маніфестує раніше у 20-28 років, у жінок 26-32 роки. Шизофренія знижує тривалість життя хворого в середньому на 10 років. Головною причиною смерті є самогубство. Приблизно 25% пацієнтів видужують за перші 5 років хвороби. 45% стають не працездатними. Більше 1/3 хворих потребують психіатричної допомоги на протязі усього життя.

За 110 років історії вивчення генезу шизофренії не було виявлено не одного специфічного для шизофренії етіологічного фактору і не розроблена єдина теорія патогенезу шизофренії.

У сучасній психіатрії прийнято вважати, що у шизофренії основна модель – stress diathesis model ( схильність до впливу стресів); генетичні фактори ( зміна експресії генів, пошкодження гомеостазу ЦНС ), знайдені зміни в 6, 8, 13 хромосомах.

Згідно з нейрохімічної теорії шизофренія розглядається з позиції розладу метаболізму. Основну роль грає дисбаланс дофамінергічної активності, а також інших: серотоніну, гамма-аміномасляної кислоти, глутаміну, норадреналіну, ацетилхоліну і різних нейропептидів.

Характеризується:

Основні (негативні)розлади: апатія, аутизм, дисоціація психічної діяльності.

Додаткові (позитивні): марення, ілюзії,галюцинації, рухововольовими або депресивними симптомами.

Одним з найважливіших проявів шизофренії є порушення мислення від незначного(безтактовності) з нерізким порушенням конкретизації понять і закінчується різко вираженим недоумством , мислення стає аутичне, паралогічне, розірване.

Резонерство – порожні, безплідні міркування, позбавлені конкретного змісту і доцільності з переважанням химерних висловлювань.

Затримка мислення – шперрунг (коли у хворого без причин зникають думки і він замовкає під час розмови).

Паралогічне мислення – або «мимова», це порушення мислення на рівні суджень. На поставлене запитання хворий відповідає не по суті, не обгрунтовано.

Аутичне мислення – це заглиблення у світ особистих хворобливих переживань з втратою контакту з реальністю, оточуючими.

Класифікація за МКХ-10:

F20 – шизофренія

F20.0 – параноїдна шизофренія

F20.1 – гебефренна шизофренія

F20.2 – кататонічна шизофренія

F20.3 – недеферинційована

F20.6 – проста шизофренія

F20.9 – неуточнена шизофренія

Типи протікання:

F20.х0 – безперервна (протягом всього періоду спостереження не відмічалось ремісій і психотична симптоматика присутня постійно);

F20.х1 – епізодичний з наростаючим ефектом ( проградієнтний розвиток негативної симптоматики у проміжках психотичними епізодами);

F20.х2 – епізодичний з стабільним дефектом ( стійка, але не наростаюча негативна симптоматика, в проміжках між психотичними епізодами);

F20.х3 – епізодичний ремітуючий ( з повним або фактично повними ремісіями між психотичними епізодами);

F20.х4 – неповна ремісія;

F20.х5 – повна ремісія;

F20.х9 – спостереження менше року.

Продуктивна симптоматика: галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість.

Негативна симптоматика: емоційна та соціальна відчуженість, убогість мови, притуплений афект.