Вартість капіталу підприємства: сутність та методи оцінки
Вартість капіталу підпр – ціна залучення підп.-вом фін рес.
Тобто це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підп.
Методика визначення вартості капіталу залежить від джерела його залучення. Основними джерелами формування капіталу є банківські кредити, випущені підприємством облігації, акції та нерозподілений прибуток Розглянемо особливості визначення вартості кожного з перелічених елементів капіталу. Вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту Оскільки проценти за користування банківською позикою виключаються з бази оподаткування прибутку, реальна вартість одиниці такого капіталу буде меншою, ніж ставка банківського проценту на величину податкової економії.
Отже, вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту, потрібно розглядати з урахуванням податку на прибуток. Для цього можна скористатися формулою:
ВКк = СП (1-Коп),
де ВКК — вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту;СП — ставка банківського процента за кредит;
Коп — коефіцієнт оподаткування прибутку.
Вартість кап за рах облігацій нового випуску розрах за формулою
За
моделлю CARM
вартість капіталу, залученого за рахунок
простих акцій, визначається за
формулою:
(7.9)де
ВКЛ — вартість капіталу, залученого за
рахунок випуску простих акцій з
урахуванням фактору ризику;А — рівень
доходу за безризиковими інвестиціями;R
— рівень доходу в середньому на
інвестиційному ринку;Р, — бетта-коефіцієнт
і-ї акції (характеризує рівень ризику
порівняно з середньоринковими
показниками).
Загальна вартість залученого підприємством капіталу визначається як середньозважена вартість фінансових ресурсів з окремих джерел:
(7.11)де
СЗВ — середньозважена вартість
капіталу;BKt
— вартість капіталу, залученого за
рахунок і-го джерела, %;
Методичні підходи оцінки вартості підприємства
Вартість бізнесу — це вартість діючого підприємства або вартість 100 % корпоративних прав у діловому підприємстві.Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в основному у таких випадках: під час інвестиційного аналізу у ході прийняття рішень про доцільність інвестування коштів у те чи інше підприємство у ході реорганізації підприємства; у разі банкрутства та ліквідації; у разі продажу підприємства як цілісного майнового; у разі застави майна та при визначенні кредитоспроможності підприємства; у процесі санаційного аудиту при визначенні санаційної спроможності; під час приватизації державних підприємств .У зарубіжній та вітчизняній практиці оцінки вартості майна найбільшого поширення дістали три методичні підходи до оцінки вартості підприємства: заснований на оцінці потенційних доходів підприємства; майновий (витратний); ринковий.У рамках цих підходів розрізняють окремі методи оцінки.У рамках доходного підходу виокремлюють два основні методи: дисконтування грошових потоків (дисконтування Cash-flow); визначення капіталізованої вартості доходів.Згідно з методом дисконтування грошових потоків вартість об'єкта оцінки прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків (Cash-flow) або дивідендів, які можна отримати в результаті володіння підприємством, зменшеної на величину зобов'язань підприємства та збільшеної на вартість надлишкових активів. Надлишкові активи — це активи підприємства, що в даний час не використовуються ним для отримання фінансового результату та застосування яких на даному підприємстві у зазначений спосіб і належним чином є фізично неможливим або економічно неефективним. Такого роду активи оцінюються, виходячи з найкращого альтернативного варіанта їх використання.Метод капіталізації – характерний для підпр рівень доходів переводиться у вартість шляхом його ділення на ставку капіталізації. Ставка капіталізації – дорівнює ставці вартості власного капіталуУ рамках майнового(витратного) підходу розрізняють такі основні методи: оцінка за відповідною вартістю активів (витратний підхід), метод розрахунку чистих активів, розрах-к ліквідаційної вартості.Витратний підхід- в основі принцип корисності і заміщення: покупець не заплатить за об’єкт більшу ціну, ніж можливі сукуп витрати на відновлення об’єкта.
Ринковий підхід: передбачає розрахунок вартості підпр на основі результатів його зіставлення з ін. бізнес-аналогами. В рамках цього підходу розрізняють такі методи: зіставлення мультиплікаторів (зіставлення значень окремих показників аналогічних підпр) , порівняння продажів (транзакцій)- виходячи з ціни продажу окремих суб’єктів.