13. Капітал банку: сутність, структура та етапи формування

Капітал банку – це фонд ресурсів, що були внесені засновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм. Він складається зі статутного та резервного фондів, інших фондів, загальних та спеціальних резервів, нерозподіленого прибутку. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», капітал банку – це залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань. Формування та капіталізація банку здійснюється шляхом грошових внесків. Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел.

Капітал допомагає банківській установі виконувати такі функції:

- забезпечувати довіру до банків у суспільстві та впевненість у

стабільності окремих банків і банківської системи взагалі;

- забезпечувати необхідні обсяги банківських операцій різних типів;

- захищати від можливих збитків;

- рівномірно розподіляти ризик банківської діяльності між усіма

сторонами, залученими до неї (банки, клієнти, позичальники,

інвестори);

- задовольняти попит на кредити у тій спільності, яку обслуговує банк.

Струкуру капіталу банку визначає ст. 30 Закону Ккраїни «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-III, зі змінами та доповненнями.

Капітал банку включає:

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’язання;

2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;

3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість “прихованих” резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:

вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;

вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;

вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов’язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;

4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Вагому частку у власному капіталі займає статутний капітал. На момент реєстрації комерційного банку статутний капітал не може бути менше від суми в гривнях:

для місцевих кооперативних банків — 1 млн. євро;для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, — 3 млн. євро;для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, — 5 млн. євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого договору.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог За­кону «Про банки і банківську діяльність», законодавства України та установчих документів банку. Порядок його формування за­лежить також від форми організації.

У тому випадку, коли банк утворюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, статутний фонд формується відкри­тою підпискою на акції, якщо банк утворюється у формі акціоне­рного товариства закритого типу, то усі акції перерозподіляються серед засновників банку згідно з їх частками у статутному капі­талі. Якщо банк утворюється як товариство з обмеженою відпо­відальністю, статутний фонд поділяється на частки, за якими учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Забороняється використовувати для форму­вання капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, також не дозволяється його форму­вання за рахунок коштів організацій, які за статутом не мають права проводити комерційну діяльність та мати прибуток. Стату­тний фонд може формуватися лише за рахунок власних коштів учасників банку.