1.4. Торгівельні особливості Скіфії;

На ранніх етапах свого розвитку, в VII—VI ст. до н. е., племена Скіфії вступили в жваві мінові відносини між собою, а також багатьма іншими народами за її межами. Розвитку внутрішньої торгівлі сприяв поділ Скіфії за типами господарства на дві великі групи — кочових і землеробських племен, які гостро потребували взаємного обміну основними продуктами свого виробництва. Розвиток обміну зумовив поширення однакових форм матеріальної культури; господарські вдосконалення і нововведення ставали загальним надбанням.

Із Скіфії вивозилися худоба, хліб, мед, віск, риба, шкіра, а також «величезна кількість безумовно відмінних рабів» (Полібій), захоплених скіфами у походах. Головним невільницьким ринком у Північному Причорномор'ї був Танаїс, місто, розташоване в гирлі Дону.

Скіфи довозили вино та маслинову олію в амфорах, тканини, різні вироби

грецького ремесла, зокрема посуд, предмети туалету, прикраси тощо. У майстернях грецьких колоній, особливо в Ольвії і на Боспорі, досить рано заповзятливі майстри почали виготовляти предмети скіфського вжитку, призначені для збуту в місцевому середовищі. Вони робили з бронзи посуд, зокрема казани, дзеркала, деталі вуздечок тощо. Великого поширення набуло виготовлення різних прикрас та виробів золотарства: золотих бляшок на одяг, намиста, браслетів, каблучок, золотих і срібних чаш, а також оздоблення зброї.

Велике значення для скіфів мали торговельні зв'язки з населенням Кавказу, через який проходив шлях кіммерійців і скіфів у Передню Азію. До числа предметів кавказького виробництва, що мали попит у Північному Причорномор'ї, належать окремі види оздоб кінської вуздечки, бронзові сокири, металевий посуд, деякі типи прикрас (наприклад, бронзовий кавказький пояс з с. Підгірців, на південь від Києва).

Широке проникнення в Скіфію виробів грецького ремесла зумовило занепад окремих видів місцевих ремесел, таких як гончарне, різьбярське по кістці та якоюсь мірою бронзоливарне і ювелірне.⁶

1. Гаврилюк Н.А. Хозяйство и быт Степной Скифии. Николаев: МП "Возможности Киммерии", 1997. 24 с.: ил. (Страницы истории Южной Украины).

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%84%D0%B8-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8

3. Граков Б.Н. Скифы: Научно-популярный очерк. М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. 200 с.: ил., табл.

4. http://histua.com/istoriya-ukraini/pervisna-doba/skifi

5. Брашинский И.Б. Сокровища скифских царей: Поиски и находки.- М.: Наука, 1967.- 128 с.

6. Латышев В. В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. — СПБ., 1893—1906. — Т. 1—2.

Розділ 2. Побут Скіфів

2.1. Житло

Одним з основних елементів матеріальної культури, що відображають пристосування людини до умов проживання є його житло. Рухливий спосіб життя кочівників диктував вибір легких будівельних матеріалів. Тип житла відповідав не лише вимогам довкілля, але і технічному рівню епохи, специфіці місцевих будівельних матеріалів.

У період кочування, коли Скіфи ще не мали певного маршруту й пересувалися на значні відстані, найбільш оптимальним типом житла були візки з відкритим верхом. Эсхіл у поемі «Прикутий Прометей» викрикував: «Ступай уперед по землях неораних до кочовищ скіфів, що в плетених коробах високих, на колесах, з далекобійними не розстаючись луками, звикли жити». Археологами фрагменти візків виявлені у дванадцяти похованнях Степової Скіфії.

У другій половині V-IV століть до н.е. визначаються пасовищні території. У місцях, найбільш придатних для зимового випасу худоби, виникають зимовища. Як і раніше основним видом житла є візок, плетений верх якого знімається й перетворюється в наземне житло. Ось як описує подібне житло Геродот: «Поставивши три тички, похилі один до іншого, натягають на них вовняну повстину, стягнувши її як можна щільніше». Пізніше з'являються спорудження з поглибленою в землю основою - напівземлянки або землянки.

Улаштувавшись у Криму, уже в III столітті до н.е. скіфи повели активний наступ на поселення херсонеської хори й тим самим почали серію скифско-херсонеських воєн, що розтяглися до кінця II століття до н.е. Зрозуміло, що повинні були існувати серйозні причини, що змусили скіфів воювати із сильним сусідом. Імовірно, скіфів залучали ретельно оброблені греками сільськогосподарські угіддя, на яких вони розраховували одержати зерно в кількостях, необхідних для внутрішніх потреб і експорту. Захопивши грецькі поселення, скіфи не стали руйнувати всі оборонні споруди, житлові й господарські будівлі. Поступово вони переробили, добудували, перепланували будинку й оборонні стіни згідна своїм традиціям, смакам і можливостям. Привабливість обжитих греками місць була настільки велика, що скіфи, захопивши Північно-Західний Крим, не бажали селитися на вільних землях.¹