1.2. Землеробство ;
На рубежі V-IV вв. до н.е. формується нова галузь економіки Скіфії - землеробство. Воно було орієнтоване на виробництво твердих кормів, настільки необхідних для підгодівлі худоби в зимовий час. Мабуть, до IV ст. до н.е. пасовища дніпровської заплави перестали забезпечувати худобу кормами в зимовий час, і з'явилася необхідність в запасах плівчастого ячменю і проса.
Степові Скіфи зневажали землеробську працю, до
якої їх хіба що могла примусити скрута, у свою чергу Скіфи які проживали у Лісостеповій зоні відносилися до землеробської праці без презирства та воно складало левову долю їх раціону. Скіфами лісостепу використовувався плуг та практикувалась неглибока безвідвальна оранка грунту. Посіви були яровими, але й відомі озимі культури. Достатньо різноманітними були знаряддя праці (залізні рала, зернотерки, серпи, коси, ступки тощо). Розвитку набуло садівництво, навіть існували печі для сушки фруктів (яблука, черешні)
Палео-екологічна ситуація в степу в цей період стала причиною складання «скіфського» степового землеробства. У видовому відношенні серед культурних рослин переважали посухостійкі: просо звичайне, ячмінь плівчастий, у меншій мірі - полба. У обробці землі використовувався переліг. На невеликій ділянці цілини палили травостій, потім за допомогою ручного знаряддя її обробляли і засівали. Через рік-два ділянку запускали в переліг, який використовувався як пасовище. Приблизно через десять років ділянка знов оброблялася.2
У IV ст до н.е. землеробство скіфів грало допоміжну роль в господарстві і було підпорядковане скотарству. Обсяги його виробництва забезпечували лише мінімальні потреби населення в кормовому зерні, про його вивіз або про товарний характер землеробства в степу говорити не доводиться. Це землеробство в степу по суті відрізняється від античної землеробської системи, орієнтованої не лише на внутрішні потреби античних центрів Північного Причорномор’я, але і на вивіз певної частини хліба до Греції.3
1.3. Домашнє виробництво;
Всі види домашнього виробництва скіфів (деревообробка, обробка каменя, виготовлення посуду, обробка сировини скотарства, прядіння і ткацтво) були повністю забезпечені власною сировиною. Залежність від природних ресурсів зумовила концентрацію основних видів домашнього виробництва скіфів в Подніпров’ї.
Саме у заплаві Дніпра були зосереджені ліси - сировина для деревообробки. Використовувалася деревина дуба, ясена, буку, граба, клена, берези, тополі, вільхи, липи, верби. Способи обробки деревини досить складні - тут і вирубування, і розкол ствола дерева за допомогою клинів, і лицювання поверхні долотом, теслом, і гнуття, і довблення. У цій же місцевості була зосереджена обробка каменя. Це обумовлювалося потужними виходами граніту і піщанику. Рівень спеціалізації в обробці цих матеріалів в ранньому залізному столітті залишався досить низьким і це виробництво не вийшло за кордони домашнього.
Домашній характер мали прядіння і ткацтво, що з'явилися в середовищі осілих скіфів в середньоскіфський період. Сировиною для цих видів домашнього виробництва були шерсть, коноплі, кропива і, можливо, льон. Обробка сировини (кістки, рогу, шкур) скотарства також здійснювалася в рамках домашнього виробництва. Кочівники були умілими косторізами. Про це свідчать розкопки господарського комплексу на Каменському городище, майстром якого виготовлялися кістяні ручки до ножів і шил, а також самі а також самі ножі, кістяні знаряддя для обробки шкір. Порівняння матеріалів цією майстернею із знахідками ножів з кістяними ручками в похованнях Степової Скіфії дозволяють говорити про те, що майстерня забезпечувала своїми виробами все Степове Подніпров’я.
Основні види повсякденного скарбу також вироблялися самими ж скіфами. До средньоскіфського періоду скіф’янки повністю засвоїли способи ліплення посуду. До цього часу в скіфському побуті затвердилися найбільш раціональні форми посуд, зручні при кочовому і напівкочовому способі життя (в основному - горщики середніх розмірів і невеликі миски), своя орнаментація посуду. В основному вона призначалася для приготування м'ясної і молочної їжі.5
Скіфські ремісники володіли технологією виплавки міді та заліза. Зброярі виготовляли невеличкі мечі, дротики, наконечники списів і стріл, військову амуніцію. У скіфських курганах знайдено численні ювелірні вироби надзвичайно складної роботи (скіфська пектораль тощо). У скіфів широкого розвитку набуло й гончарство: вони виробляли прекрасний різноманітний посуд, різної форми.