
Міністерство освіти і науки України
Миколаївський економічний ліцей №1
Миколаївської міської ради
Миколаївської області
Автореферат
На тему:
«Тварини Червоної книги України»
Виконала
учениця 9 – Б класу
Ларченко Віолета
Науковий керівник
вчитель біології та хімії
Гарей Денис Олегович
Миколаїв - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП…….……………………………………………………………………....3
РОЗДІЛ 1 ТВАРИНИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………....…………………….......5
Характеристика тварин Миколаївської області, що внесені до Червоної книги України. ……………………………………………………………..5
Природоохоронні території України…………………………………….11
Характеристика тваринного світу Миколаївської області……………..14
ВИСНОВКИ. ………………..……………………………………......................15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. …………………………………...16
ВСТУП
Актуальність теми. Тваринний світ України відрізняється різноманітним видовим складом і включає за приблизними підрахунками 44 800 видів тварин. За тривалий час існування нашої планети зникло дуже велика кількість живих істот.
В наш час це небезпечне явище прискорилось. Головними чинниками негативного впливу на тваринний світ - знищення та трансформація природних екосистем.
Вивчення та охорона рідкісних і зникаючих видів - дуже серйозна міжнародна проблема. Вчені протягом п’яти років( 1949 - 1955) збирали інформацію про зникаючі види тварин і рослин. За ініціативою відомого англійського зоолога Пітера Скотта було створено Червону книгу.
Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних тварин,що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин на підставі якого розробляються наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону.
На території України багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні, реліктові або ендемічні тварини. У зв'язку з інтенсифікацією господарської діяльності, що проникає у найвіддаленіші куточки, і посиленням негативного впливу антропогенних факторів на природне середовище,збереження тваринного і рослинного світу стало одним з найактуальніших завдань держави.
Мета дослідження: вивчити тварин Миколаївської області, які занесені до Червоної книги України. Дослідити історію створення Червоної книги, напрями збереження видового різноманіття Миколаївської області. Обґрунтувати головні чинники негативного впливу на тваринний світ.
Для досягнення мети поставлено завдання:
Розглянутихарактеристику тварин Миколаївської області, що внесені до Червоної книги.
Розширити область знаннь про природоохоронні території.
Проаналізуватихарактеристику тваринного світу Миколаївської Області.
Об’єкт дослідження: тварини Червоної книги України Миколаївської області.
Предмет дослідження: зменшення популяцій тварин Червоної книги України Миколаївської області.
Гіпотеза: Якщо ми будемо ознайомлені з тваринами Червоної Книги України, що мешкають на території Миколаївської області, то зможемо запобігти їх зникненню, застосовуючи свої знання.
Наукова гіпотеза реалізується в плані вирішення наступних завдань:
Ознайомитись із структурою природоохоронних територій Миколаївської області;
Дослідити заповідну фауну, що міститься на цих територіях;
Провести статистичне та аналітичне дослідження щодо видового різноманіття тварин Червоної книги України Миколаївської області.
Структура роботи: робота складається зі вступу, 1 розділу, 3 пунктів, список використаних джерел(11 джерел).
Розділ 1 тварини червоної книги україни миколаївської області
Характеристика тварин Миколаївської області, що внесені до Червоної книги
До 1900 року на Землі зовсім зникли 65 видів ссавців та 140 видів птахів. Нині приблизно 600 видів хребетних перебувають на межі повного знищення (деякі кити, носороги, черепахи, журавлі, дрохфа та багато інших), повністю знищені тури і морська Стеллерова корова.
Діяльність людини часто порушує рівновагу в природі, створює умови, що сприяють появі і розвитку нових форм організмів, часто шкідливих: бур’янів, шкідників сільськогосподарських культур, збудників різних хвороб. Так, за 20 років (1945-1965 рр.) кількість видів комах, стійких проти отрутохімікатів, зросла більш ніж у 100 разів.
Тільки за умов різноманіття природа виявляється дуже стійкою і високопродуктивною. Не можна передбачити значення для людства того чи іншого виду в майбутньому. Тому необхідно прагнути зберегти для майбутнього всі види, які нині існують. Таку мету ставить перед собою Червона книга.
Ідея створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору Пітеру Скотту. Вона являє собою зібрання фактів про унікальних мешканців нашої планети, над якими нависла загроза зникнення або які вже зникли.
У наш час небезпечний процес зникнення видів рослин і тварин прискорився. У 1963 році з’явилася Червона книга — список і опис організмів, які перебувають під загрозою зникнення. Ідея створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору Пітеру Скоту. До неї включений також перелік заходів для охорони цих видів і поновлення їхньої чисельності. Список видів диких тварин і рослин, занесених у Червону книгу, постійно зростає.
Історія створення Червоної книги розпочинається з того, що ініціативи вчених світу в 1948 році на Міжнародній конференції в місті Фонтенбло (Франція) створюється Міжнародна спілка охорони природи, яка згодом отримала назву "Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів" (МСОП). Цією спілкою у 1949 році була створена комісія для формування анотованих списків рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Списки таких рослин і тварин були названі "Червоною книгою",
Чому цей офіційний документ одержав назву «Червона книга»?
Червоний колір — колір небезпеки й заборони, зрозумілий жителям усіх країн.
Саме тому Червону книгу ще називають книгою тривоги й надії. У ній є червоні сторінки для тих видів, які перебувають під загрозою зникнення. Ці види потребують дбайливого ставлення. На жовтих сторінках описані ті види, чисельність яких різко скоротилася в останні десятиліття — це тривожний сигнал для людства. Зелені сторінки книги призначені для опису тих видів, чисельність яких удалося відновити.
Про Червону книгу люди вперше заговорили після другої світової війни. Історики й економісти, політики і громадські діячі, статистики і фінансисти підсумували матеріальні і моральні втрати, що зазнало людство. Про це багато написано, але ніде не сказано й не підраховано, які колосальні збитки були завдані природі, її флорі та фауні.
Перша організаційна завдання охорони рідкісних і перебувають під загрозою зникнення видів - їх інвентаризація і облік як у глобальному масштабі, так і в окремих країнах. Без цього не можна приступати ні до теоретичної розробки проблеми, ні до практичних рекомендацій з порятунку окремих видів. Завдання не проста, і ще 30-35 років тому робилися перші спроби скласти спочатку регіональні, а потім світові зведення рідкісних і зникаючих видів звірів і птахів. Однак відомості були або занадто лаконічні й містили лише перелік рідкісних видів, або, навпаки, дуже громіздкі, оскільки включали всі наявні дані по біології і викладали історичну картину скорочення їх ареалів.
Необхідність захисту й охорони фауни і флори виникла у зв’язку з антропогенним тиском, індустріалізацією суспільного життя, науково-технічним прогресом. Зростає кількість людей, зростають і різноманітні техногенні шуми, порушується цілісність природи, все більше територій залучається до господарської діяльності – вони розорюються, будуються міста і дороги, зростає військовий вплив на природу. В результаті скорочується кількість видів рослин і тварин. Зовнішнє середовище забруднюється, особливо синтетичними речовинами, які не властиві для природи, змінюється газовий склад повітря. Все це, врешті-решт, стає значною загрозою людству і життю на Землі.
Червона книга ставить за мету звернути увагу людства на неповторність усього живого на Землі. Вид, який знищений сьогодні, ніколи більше не буде поновлений. Червона книга звертає увагу на важливість принципу взаємозалежності і рівноваги в природі: якщо будуть порушені одні елементи природи, то це обов’язково обумовить інші, і так до нескінченності. Червона книга підкреслює, що все живе в природі є безцінним, ця безцінність має прямий і непрямий характер вираження. Навіть з точки зору потреб людини одні елементи природи цінні сьогодні, а інші мають потенційну цінність: вони будуть потрібні і корисні для людини в майбутньому. Навіть на сучасному рівні розвитку науки ми не можемо передбачити на майбутнє, що і в якій мірі буде корисним і потрібним людині. Книга ставить за мету допомогти людині філософський конкретно осмислити значення рівноваги в природі, що природа повинна розвиватись тільки за своїми законами саморозвитку, самовідтворення, самозахисту, самовдосконалення. А реалізуватися закони "само-" здатні лише за умов збереження всього різноманіття живого світу.
Кожний вид несе в собі неповторний генофонд, який склався в результаті природного добору в процесі його еволюції. Всі види мають потенційну екологічну та економічну цінність для природи і для людини, оскільки неможливо передбачити, які види можуть стати з часом корисними або навіть незамінними. Можливості використання видів настільки непередбачені, що було б великою помилкою дозволити вимерти якомусь видові тільки тому, що сьогодні ми не знаємо його корисності.Наукова і практична цінність реліктових і ендемічних тварин і рослин визначається тим, що багато з них є носіями стародавніх генетичних комбінацій, тобто становлять найцінніший генофонд флори і фауни.
Багато питань філогенії, систематики, географії рослин і тварин не були вирішені досить повно, якщо б дослідники не мали у своєму розпорядженні всього різноманіття видів флори і фауни.
У природі умови життя диких тварин, стан оточуючого середовища постійно змінюються під впливом багатьох факторів, тому Червона книга будь-якого рівня – міжнародна, окремої країни – не може бути стабільною.
Червона книга має значення:
1) біологічне – вона розрахована на фахівців, науковців;
2) природоохоронне – передбачає розробку заходів збереження тварин і рослин;
3) юридичне – встановлює особливий правовий статус видів тварин і рослин; визначає підвищену кримінальну, адміністративну та матеріальну і моральну.
Для створення Червоної книги України основним джерелом була взята Світова Червона книга, але для української версії був проведений більшу поглиблений аналіз на місцеву флору і фауну.
Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. За час, що минув після 1980 року, наукові знання про тваринний світ значно поповнились; де котрі тварини, які ще недавно були звичайними, сьогодні стали рідкісними або зникли.
Вчені критично переглянули список видів (підвидів) фауни України, визначили рідкісні, зникаючі та ін. категорії, занесли їх до Червоної книги незалежно від місця виду у природі та його господарського значення, керуючись основним принципом — збереження видової різноманітності диких тварин у природі та цілісності біоценозів, у сукупності яких вони існують.
Друге, нинішнє, видання Червоної книги підготовлено у двох томах: "Тваринний світ" і "Рослинний світ".
"Червона книга України. Тваринний світ" — складається з 11 розділів, що включають статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), черви круглі (2) та черви кільчасті (7), ракоподібні (26), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2) та риби (32), земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), ссавці (41).
Матеріал про кожний вид (підвид) тварин, розміщено у систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією і викладено за такою схемою: назва тварини (українська з найвідомішими синонімами та латинська), ряд, родина, таксономічна характеристика (унікальність таксону, близькі види, підвиди), статус, прийнятий з урахуванням категорій Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку, поширення (враховано відомі знахідки та спеціальні спостереження) в Україні та за її межами (ареал), місця перебування, чисельність у природі (на основі цього вирішується питання про категорійність виду), її зміни, особливості біології, відомості про розмноження або розведення у неволі, заходи охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації.
В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:
- зниклі(0) - види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;
- зникаючі(І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.
- вразливі(ІІ) - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан.
- рідкісні(III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека.
- невизначені(IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, — відсутня.
В Миколаївській області існує значна кількість заповідних місць, в межах яких існують рідкісні тварини та рослини.
Серед тварин області є рідкісні, ендемічні та зникаючі, занесені до Червоної книги України та Регіонального червоного списку.