Ризик як об’єктивний компонент …

існує незалежно від того, усвідомлює його наявність відповідний суб'єкт чи ні, враховує чи не визнає ризикових ситуацій;

означає готовність суб'єкта діяльності приймати рішення з урахуванням характеру, масштабу і динаміки наявної невизначеності;

є складним багатофакторним явищем, розкрити природу якого можливо лише у взаємозв'язку з такими поняттями, як "невизначеність", "імовірність", "умови невизначеності", "умови ризику";

відображає невизначеність у середовищі функціонування її суб'єкта

За масштабом об’єкта розрізняють такі види ризику:

індивідуальні; фірмові; державні; міждержавні;

раціональні; нераціональні; авантюрні;

об'єктивні; суб'єктивні; уявні;

зовнішні; внутрішні

За природою виникнення розрізняють таки види ризику:

індивідуальні; фірмові; державні; міждержавні;

раціональні; нераціональні; авантюрні;

об'єктивні; суб'єктивні; уявні;

зовнішні; внутрішні

За типом розрізняють таки види ризику:

зовнішні; внутрішні;

індивідуальні; фірмові; державні; міждержавні;

раціональні; нераціональні; авантюрні;

об'єктивні; суб'єктивні; уявні

Результат прийняття рішень в умовах невизначеності, пов'язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, обмінними операціями, під­приємництвом – це:

ризик;

невизначеність;

рішення;

господарський ризик

Згідно правилу Байєса для прийняття рішення в умовах ризику:

Згідно правилу Гурвіца для прийняття рішення в умовах ризику:

Згідно теорії ігор операція відбракування явно невигідних стратегій називається:

Аспект, пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання, притаманний:

якісному аналізу;

кількісному аналізу;

вартісному аналізу;

усі відповіді правильні.

До фінансових ризиків належать:

реалізаційні ризики;

політичний курс розвитку країни;

несприятливі зміни в податковому законодавстві;

ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей.

До виробничих ризиків належать:

До ризиків зовнішньоекономічної діяльності належать:

реалізаційні ризики;

адміністративно-законодавчі ризики;

інвестиційні ризики;

митні ризики.

Недоліком методу аналогів є:

недостатня розробленість (на даний час) методу на теоретичному рівні;

ігнорування чинника постійного розвитку будь-якої діяльності;

невисока точність оцінювання;

отримані результати носять суб’єктивний характер.

Недоліком методу експертних оцінок є:

До недоліків статистичного методу кількісної оцінки підприємницьких ризиків належить:

отримані результати носять суб’єктивний характер;

виникає проблема вибору еталона для порівняння;

невисока точність оцінки;

ігнорування фактору постійного розвитку будь-якої діяльності.

Ймовірність появи втрат у разі реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їхньої якості та споживної вартості зумовлює:

виробничий ризик;

ризик ліквідності;

інфляційний ризик;

дефляційний ризик.

Розсіювання значення випадкового параметра навколо його середнього значення, що прогнозується, характеризується:

математичним сподіванням;

середньоквадратичним відхиленням;

семіквадратичним відхиленням;

коефіцієнтом варіації.

Вид аналізу, який надає можливості вибору конкретного господарського рішення із сукупності альтернативних варіантів – це:

якісний аналіз;

кількісний аналіз;

інвестиційний аналіз

усі відповіді правильні.

Показник, що порівнює ризикованість напрямів діяльності і кон-кретних ситуацій за ознаками, вираженими у різних одиницях виміру – це:

математичне сподівання;

дисперсія;

середньоквадратичне відхилення;

коефіцієнтм варіації.

До переваг методу експертних оцінок кількісної оцінки підприємницьких ризиків відносять:

можливість одержання найбільш повної кількісної картини про рівень ризику;

можливість оцінки тих видів ризику, імовірність генерації яких іншими методами оцінити неможливо.

можливість пошуку шляхів зниження ризику через статтю витрат з максимальним ризиком;

можливість проведення пофакторного аналізу параметрів, що впливають на ризик і виявлення подальших напрямів його зниження.