12.4. Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету

Державний фінансовий контроль – контроль з боку органів державної влади й управління, а також спеціальних контрольних органів (Рахункова палата, Державне казначейство та ін.) за дотриман­ням законодавства у сфері державного бюджету, по­забюджетних фондів, податків, фінансової діяль­ності державних підприємств і установ, організацією грошових розрахунків, веденням грошового обліку.

Державний фінансовий контроль також розглядають як сукуп­ність дій і операцій, використовуваних держав­ними фінансовими органами при перевірці фінан­сових і пов'язаних з ними видів діяльності суб'єк­тів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

• державних і приватних аудиторських орга­нізацій.

Основна складова державного фінансового контролю – бюджетно-фінансовий контроль, метою якого є перевірка своєчасності та повноти надходження коштів у бюджет, а також їх цільового використання.

Бюджетно-фінансовий контроль має три форми:

1) попередній, що здійснюється під час обговорення і затвердження проектів законів (постанов) про бюджет, а також інших законів з бюджетно-фінансових питань. Його мета полягає в тому, щоб запобігти порушення законів, використання бюджетних та інших коштів не за призначенням;

2) поточний – здійснюється під час розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп під час парламентських слухань і у зв'язку з депу­татськими запитами. Цей контроль прово­дять усі економічні суб'єкти в процесі викорис­тання коштів, аналізу, перевірок і обстежень;

3) наступний контроль – здійснюється під час розгляду та затвердження звітів про виконання бюджетів і при розробці заходів щодо усунення наслідків порушень і притягнення винних до відповідальності.

Особливе місце у системі контролю за повнотою і своєчасністю надходження коштів до бюджету посідає податковий контроль.

Податковий контроль – спеціальний контроль з боку державних органів за виконанням податкового законодавства, правильним нарахуванням, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів юридичними та фізичними особами. Такий контроль здійснює система органів податкової служби. Головним завданням органів Державної податкової служ­би України є контроль за дотриманням податкового за­конодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасніс­тю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів і неподаткових надходжень, встановлених законодавством.

Існує така класифікація державного фінансового контролю.

І. За організаційною приналежністю: зовнішній і внутрішній.

ІІ. За джерелами інформаційних даних: документальний і фактичний.

Документальний контроль як основна форма фінансового контролю - це контроль достовірності господарських операцій, який здійснюється за даними первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності.

Фактичний контроль - це контроль, який проводиться безпосередньо на об'єкті контролю і передбачає такі дії щодо реального стану підконтрольного об'єкта, як вимірювання, обміри, зважування, лабораторний аналіз та подальше співзіставлення їх з нормативними та обліковими даними для виявлення розбіжностей.

ІІІ. За методами здійснення: ревізія, перевірка, обстеження, експертиза, аудит.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка - це контроль за окремими ділянками фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або за окремими операціями, в процесі якого визначається законність використання фінансових ресурсів, виявляються порушення фінансової дисципліни. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Обстеження - це оперативне виявлення положення діл на підконтрольному об'єкті з метою виявлення позитивних та негативних сторін фінансово-господарської діяльності та визначення доцільності пророблення даної проблеми і необхідності проведення детальної перевірки.

Експертиза - метод контролю, який передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обгрунтованих висновків і пропозицій для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Аудит - це незалежна експертиза аудиторськими фірмами стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів та балансів, яка здійснюється з метою підтвердження достовірності показників звітності відповідно до чинного законодавства.

Основними суб'єктами бюджетно-фінансового контролю є:

• Президент України;

• Верховна Рада України;

• Кабінет Міністрів України;

• Міністерство фінансів України;

• Рахункова палата;

• Державне казначейство України;

• Державна фінансова інспекція Укра­їни;

• Державна податкова адміністрація України.

Кожен із зазначених суб’єктів контролює окремий напрям бюджетних відносин, виконуючи тим самим функції щодо контролю ефективності витрачання державних коштів.

Отже, у цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні ефективного функціонування бюджетного механізму на основі застосування економічних методів регулювання суспільних процесів, що найбільш повно й адекватно відповідають внутрішній ситуації у країні на конкретному етапі її розвитку.