9.3. Фінансове забезпечення витрат держави на соціальний захист і соціальну сферу

Ресурсна база для реалізації соціальної політики в Україні формується передусім за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів і державних соціальних фондів.

При розгляді фінансового забезпечення соціальної сфери має бути виділений фінансовий норматив забезпечення соціальних гарантій на відповідну розрахункову одиницю – одного мешканця, одного учня, студента, пенсіонера тощо. Цей норматив і є гарантованим державою засобом надання безоплатних благ і послуг, що власне є соціальною гарантією. Кошти в межах нормативу можна асигнувати як з державного, так і з місцевих бюджетів або за рахунок позабюджетних фондів. Усі послуги, надані понад зазначений норматив, можуть бути платними.

Важлива умова здійснення такого підходу – наукове обґрунтування фінансових нормативів соціальних гарантій, їхня диференціація залежно від економічного розвитку територій, структури населення, природних умов тощо.

Фінансовий норматив витрат держави на соціальні гарантії повинен стати підґрунтям для розрахунку фактичних витрат на соціальні потреби з усіх джерел для досягнення державою високого рівня індексу людського розвитку.

Слід зазначити, що дуже важливою проблемою є створення надійного механізму фінансування соціальних потреб за рахунок позабюджетних коштів. Насамперед заслуговує на увагу використання коштів підприємницьких структур. Підприємство за рахунок своїх доходів має формувати соціальну інфраструктуру, що дасть змогу максимально задовольнити матеріальні й духовні потреби його працівників.

Як свідчить досвід країн із розвинутою ринковою економікою, нині з'являється нове джерело фінансування соціального розвитку – спонсорство та меценатство. Їх можна трактувати як некомерційну діяльність організацій і деяких осіб, спрямовану на задоволення потреб суспільства в соціальних гарантіях. Теоретично меценатство і спонсорство визначають як форму інвестування у соціальну сферу. У більшості країн ця сфера діяльності регулюється законодавством. Нагадаємо, що в Україні в 1997 р. набув чинності Закон "Про благодійництво та благодійні організації". Держава різними способами заохочує цю діяльність шляхом надання пільг з оподаткування тощо.

Додатковим джерелом фінансування соціальних послуг можуть бути різні форми кредиту. Насамперед це споживчий кредит для придбання товарів довготермінового користування, житла, на здобуття освіти.

Іншим джерелом фінансового забезпечення соціальної інфраструктури має бути пенсійне, медичне і соціальне страхування.

Розділ 10 Видатки бюджету на управління та оборону

10.1. Характер і зміст бюджетних витрат на державне управління.

10.2. Видатки бюджету оборону. Організація фінансування національної оборони.

10.3. Видатки бюджету на правоохоронну діяльність і безпеку держави.

10.1. Характер і зміст бюджетних витрат на державне управління

Витрати на державне управління пов'язані безпосередньо з виконанням політичних функцій і завдань держави. В історії бюджетних відносин країн з ринковою економікою ці витрати у фінансовому плані завжди посідали перші місця, оскільки управління є однією з головних функцій держави.

Державне управління фінансується за рахунок коштів бюджетів різних рівнів, відповідно, до територіальної підпорядкованості. Зауважимо, що питома вага затвердженого обсягу видатків на утримання органів державного управління у загальному обсязі видатків Державного бюджету України постійно збільшується. Розглянемо більш детально з яких напрямків фінансування складаються видатки на управління. Даний розподіл представлений відповідно до Бюджетного Кодексу України, від 08.07.2010 року.

1. Виділення коштів на функціонування законодавчої влади (апарату Верховної Ра­ди України, апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за­безпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати Верховної Ради України, інші видатки) відбувається а державного бюджету України, шляхом складання штатного розкладу з кількістю працюючих і кошторису витрат, необхідних для діяльності Верховної Ради. Також з Державного бюджету, за даним напрямком фінансуються витрати на проведення виборів до Верховної Ради України та загальнодержавні референдуми.

2. На функціонування виконавчої влади (апарату Кабінету міністрів України, Ради міністрів АРК і місцевих органів влади)виділяються кошти з бюджетів різних рівнів. Наприклад, діяльність органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів фінансується за рахунок місцевих бюджетів, крім виконання тих функцій, які делегуються їм з загальнодержавного рівня, органам місцевого самоврядування можуть делегуватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. У таких випадках держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету, або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності. Якщо витрати органів місцевого самоврядування виникають внаслідок рішень органів державної влади, то вони також компенсуються державою.

Діюче законодавство прагне забезпечити чітке керівництво та суворий контроль за видатками на утримання апарату законодавчої та виконавчої влади, збалансувати та мінімізувати витрати.

Для вирішення цього питання в Україні насамперед необхідно побудувати ефективну систему державного управління на наукових засадах, зокрема глибокому аналізі й прогнозах сучасних процесів суспільного розвитку. Одним із елементів вищезазначеного процесу є державно-правова реформа, що складається з адміністративної та бюджетної реформ. Важливість розв’язання цієї проблеми, введення в дію державно-правової реформи полягає також у тому, щоб зазначені складові реформи були скоординовані між собою.

3.  Утримання Президента України та його Секретаріату, проводиться шляхом виділення з Державного бюджету України коштів по утриманню апарата Президента України (його Адміністрації), Кабінету Міністрів України та місцевих державних адміністрацій. Асигнування виділяються згідно зі складеними та затвердженими штатними розкладами та кошторисами витрат на утримання апарату Президента, Кабінету Міністрів України та місцевих державних адміністрацій.

4. Утримання фінансових і фіскальних органів, до них відносяться Державна податкова служба, Головне управління Фінансової інспекції, Державне казначейство України, місцеві органів Головного управління Державного казначейства України, Митна служба України. Витрати також виділяються на створення державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, витрати на комп’ютеризацію Державного казначейства та інших фінансових органів, витрати на виготовлення марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби).

5. Видатки на загальне планування і статистичні служби. Фінансується проведення ста­тистичних досліджень і переписів, виділення коштів на інші видатки на загальнодержавне управління. Наприклад:

• виготовлення орденів, медалей, документів до них;

• виго­товлення та перевезення національної валюти;

• придбання устатку­вання для виробництва цінних паперів і монет; виробництво бланків цінних паперів і документів суворого обліку; утримання Пробірної палати України, утримання центру правових реформ і законопроектних робіт;

• утримання Фонду сприяння становленню місцевого та регіонального самоврядування;

• видатки на паспортизацію населення України;

• видатки на запровадження нового податкового і бюджетно­го законодавства;

6. Видатки на утримання судової влади і судів(Конституційного Суду Ук­раїни, Верховного суду України, обласних судів, районних (міських) судів, Вищого господарського суду, господарських судів, військових судів) також фінансуються за рахунок Державного бюджету у відповідності з правилами кошторисно-бюджетного фінансування. Обсяг видатків по утриманню Прокуратури України, органів безпеки та органів внутрішніх справ визначаються штатними розкладами й кошторисами витрат цих органів.

Зауважимо, що на державне управління спрямовуються кошти бюджетів усіх рівнів. З державного бюджету України фінансуються видатки на функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади, утримання Президента України та його апарату, фінансових і фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби. З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим утримуються органи влади й управління АР Крим. З обласних, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування здійснюються видатки на утримання відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Видатки бюджету мають забезпечити нормальне функціонування органів і структур державного управління протягом планового періоду, а також фінансування самого процесу управління.

Кошти на утримання органів державної влади надходять з бюджету відповідно до кошторису видатків. Кожна окрема бюджетна організація чи установа (організація) розробляє свій кошторис доходів і видатків – фінансовий план установи, яка здійснює некомерційну діяльність.