7.4. Видатки місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів відображають ті самі відносини, що й видатки державного бюджету України, але на місцевому рівні й з урахуванням регіональних особливостей.

Видатки місцевих бюджетів безпосередньо пов’язані з інтересами широких верств населення й мають суттєвий вплив на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень добробуту населення, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачених обставин.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ І КАСОВЕ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

РОЗДІЛ 8

ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ І НАУКУ

8.1. Видатки держави на розвиток економіки.

8.2. Необхідність і склад видатків на науку.

8.1. Видатки держави на розвиток економіки

На сучасному етапі підтримка економічного розвитку в країні шляхом фінансування пріоритетних галузей є одним із головних завдань держави. Економічної підтримки потребують підприємства, які внаслідок історичних, економічних чи інших причин є неконкурентоспроможними, однак відіграють значну суспільну роль. На перехідному етапі економіки України важливою є роль бюджетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки, розвиток наукомістких технологій. Зазначимо, що державна фінансова підтримка окремих галузей економіки доцільною і виправданою. Необхідність державної підтримки розвитку економіки в ринкових умовах зумовлена наявністю нерентабельних або малорентабельних галузей, які стратегічно важливі для країни. Наприклад, не підтримуючи сільськогосподарське виробництво, енергетичний і паливний комплекси, неможливо забезпечити стабільне економічне зростання.

Відповідно до бюджетної класифікації до витрат на розвиток економіки входять такі види витрат:

1. промисловість і енергетика;

2. будівництво;

3. сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство;

4. транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика;

5. інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю.

Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залученням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослідних установ.

На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, космічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комплексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка конкуренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі.

Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру — геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки, основними формами якого є самофінансування і кредитування.

Державна підтримка економічних суб'єктів може здійснюватися у формах безпосередньої (спрямована на збільшення фінансових ресурсів у суб'єктів господарювання) та опосередкованої фінансової підтримки (надається з метою змен­шення потреб у фінансових ресурсах).

Безпосередня фінансова підтримка має дві форми вияву: пряме та непряме фінансування.

Пряме фінансування передбачає виділення коштів з різних фінансових джерел у ви­гляді субсидій, дотацій, трансфертів, позик тощо.

При непря­мому фінансуванні надається фінансова допомога у вигляді різних пільг.

Однією з поширених форм фінансової підтримки з боку держави є надання різних податкових пільг:

• звільнення від податків галузей економіки або окремих підприємств;

• надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету;

• списання і реструктуризація податкової заборгованості;

• використання спеціальних режимів оподаткування.