6.2. Доходи державного бюджету
Доходи бюджету – це об’єктивна категорія, яка має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави. Характеризуючи економічну сутність категорії доходи бюджету, необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого – виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.
За бюджетною класифікацію доходи Державного бюджету включають:
податкові надходження;
неподаткові надходження;
доходи від операцій з капіталом;
міжбюджетні трансферти.
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Неподатковими надходженнями визнаються:
доходи від власності та підприємницької діяльності;
адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
надходження від штрафів та фінансових санкцій;
інші неподаткові надходження.
Доходи від операцій з капіталом включають:
надходження від продажу основного капіталу (до них належать надходження від продажу споруд, обладнання, кораблів, літаків, безгосподарського майна, скарбів, дорогоцінних металів і каміння); надходження від продажу з державних запасів таких товарів, як стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні і стратегічні запаси; надходження від продажу землі й нематеріальних активів, а також податки на фінансові операції та операції з капіталом.
Міжбюджетні трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
У складі доходів Державного бюджету відокремлюються надходження до цільових фондів. Серед них:
збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду обов'язкового державного страхування України на випадок безробіття;
платежі до Фонду соціального захисту інвалідів;
збір за забруднення навколишнього природного середовища;
надходження відрахувань і збори на будівництво, реконструкцію, ремонт й утримання автомобільних доріг загального користування;
інші збори та відрахування. Склад державних цільових доходів у Державному бюджеті є змінним і визначається на бюджетний рік.
6.3. Доходи місцевих бюджетів
Місцеві бюджети виступають як головним інструментом реалізації державної регіональної політики у вирішення таких важливих завдань, як структурна перебудова економіки, вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, здійснення житлового будівництва, благоустрій міст, проведення природоохоронних заходів тощо, так і основним інструментом реалізації політики органів місцевого самоврядування, які самостійно визначають пріоритети у своїй діяльності, ставлять цілі та завдання, втілення яких забезпечується за допомогою коштів місцевих бюджетів. Місцеві бюджети також відіграють важливу роль у фінансуванні суспільних послуг, насамперед, соціального спрямування. Частка місцевих бюджетів до відношенню до ВВП відображає їх роль в економіці країни, тобто існує щільний зв’язок стану розвитку місцевих фінансів і політики макроекономічної стабілізації.
Місцеві фінанси – це система формування й використання доходів територіальними громадами та місцевими органами влади з метою виконання делегованих і закріплених за ними функцій і завдань.
Фінансовою основою місцевих органів влади є місцеві бюджети. Система місцевих бюджетів складається з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування –бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
За бюджетною класифікацію доходи місцевого бюджету включають:
податкові надходження;
неподаткові надходження;
доходи від операцій з капіталом;
міжбюджетні трансферти.
Відповідно до Бюджетного кодексу, місцевий бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Спеціальний фонд має формуватися з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовуватися на фінансування конкретно визначених цілей. Тобто спеціальний фонд – це класичний випадок закріплення джерела доходів за статтею видатків, за якою певні види доходів призначаються на фінансування певних видів видатків.
Введення спеціальних фондів має на меті поліпшення звітності за державні кошти, які раніше спрямовувалися до численних позабюджетних фондів, тобто для підвищення прозорості у використанні державних коштів.
Відповідно до діючого порядку місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Бюджет розвитку є складовою спеціального фонду місцевого бюджету.
Поточний бюджет використовують для виконання як власних, так і делегованих повноважень. Кошти цього бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.
Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, тобто на здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності, а також фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних із розширеним відтворенням.
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел і закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У прибутковій частині місцевого бюджету виокремлюються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, потрібні для здійснення делегованих законом повноважень органів виконавчої влади (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Структура доходів місцевих бюджетів
Власними доходами бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів органів місцевого самоврядування є доходи, які визначаються законодавством, формуються і збираються на відповідній території. До них включаються місцеві податки і збори, доходи від майна і підприємств, що належать до комунальної власності, та інші доходи, передбачені діючим законодавством.
Закріплені доходи місцевих бюджетів – це доходи, що повністю або частково (у відсотках) зараховуються в певні види бюджетів безстроково на довготерміновій основі і для включення яких не потрібне рішення вищих органів влади.
Міжбюджетні трансферти – кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого згідно з Бюджетним кодексом. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів є: дотація вирівнювання та субвенція.
Дотація вирівнювання – це міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності відповідного бюджету.
Субвенція – цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на досягнення певної мети, в порядку, визначеному тим органом, який його надав. Додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою.
Обсяг міжбюджетних трансфертів затверджує Верховна Рада України шляхом прийняття Закону "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.