Відображення механізму розподілу видатків між видами бюджетів у Бюджетному кодексі України.
Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. Іншими словами, основною метою міжбюджетних відносин визнається проведення перерозподілу бюджетних ресурсів між ланками бюджетної системи.
Відповідно до розподілу повноважень між центральною та місцевими гілками влади, розподілені видатки, що здійснюються відповідно з державного й місцевих бюджетів (рис. 5.2).
Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України визначені ст. 87 Бюджетного кодексу Украйни та включають видатки на: державне управління, судову владу; міжнародну діяльність, фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення, національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення), правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення і територій, оплату послуг на загальну середню освіту (спеціалізовані школи державної власності, загальноосвітні школи соціальної реабілітації), професійно-технічну, вищу освіту, післядипломну освіту з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у навчальних закладах державної власності), інші заклади та заходи в галузі освіти, програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; державні програми на соціальний захист та соціальне забезпечення, державні програми з розвитку культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, підтримки засобів інформації; державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікації та інформатики; державні інвестиційні програми (проекти), державні програми охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха, створення та поповнення державних запасів і резервів, обслуговування державного боргу, інші програми, які мають виключно державне значення.
Видатки місцевих бюджетів відповідають власним функціям місцевих органів влади та функціям, що їм делеговані центральною владою.
Крім того, здійснюється розмежування цих видів видатків, між місцевими бюджетами на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:
- перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів і здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст ;
- друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України. Вони здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;
- третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України та здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.
Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами наведено на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Розподіл видатків між видами бюджетів
Відповідно до діючого в Україні формульного порядку розрахунку обсягу дотації вирівнювання, видатки місцевих бюджетів розподіляються на ті, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів та ті, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
У ст. 88–90 подано видатки, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. У ст. 88 – видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань. У ст. 89 – видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і міст обласного значення. У ст. 90 йдеться про видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Ст. 91 визначає видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів та фінансуються виключно за рахунок власних надходжень бюджетів. Така класифікація видатків місцевих бюджетів теж представлена на рис. 5.2.
Знаком запитання “?” виділений той факт, що бюджети міст Києва і Севастополя начебто залишились без виділеної групи видатків. Але з огляду на подальші норми Бюджетного Кодексу можна говорити, що із цих бюджетів здійснюються видатки всіх трьох груп визначені ст.86 Кодексу.
Передбачається, що введення поділу видатків на ті, що враховуються, та ті, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів в перспективі дасть змогу перейти до поділу видатків на виконання делегованих і власних повноважень місцевими органами влади.