1. Тема № 18: «Етика професійного спілкування. Мовленнєвий етикет лікаря» - 2 год.

2. Актуальність теми

Етика професійного спілкування вимагає глибоких знань з лексикології,

граматики, орфоепії. Правильність наголошування є однією з ознак культури

мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має далеко

більше труднощів, ніж у формуванні лексики. Пояснюється це строкатістю

наголошування в різних говорах нашої мови, а також впливом сусідніх мов,

зокрема російської.

3. Мета заняття

3.1. Загальна мета

Вивчити основні фонетичні норми української мови. Засвоїти орфоепічні норми, щоб досягти високого рівня мовленнєвої культури.

3.2. Виховна мета

Досягаючи високої культури мовлення, виховуємо високоосвічене молоде

покоління.

3.3. Конкретна мета:

— знати:

1. Особливості наголошення слів української мови.

2.Слова з літерою Ґ.

3.4. На основі теоретичних знань з теми

— вміти:

1.Правильно вимовляти слова і робити логічний наголос у реченнях.

2. Вимовляти слова, дотримуючись орфоепічних норм.

3. Доповідати реферат, рецензію, інший виступ з дотриманням орфоепічних норм.

5. Зміст теми (текст або тези структури заняття)

Етика професійного спілкування

Усне мовлення відіграє важливу роль у щоденній комунікації кожної людини. Для успішного ділового усного спілкування необхідна наявність культури мови, знання мовного етикету, правил ведення бесід, телефонних розмов, дискусій тощо.

Культура мови – це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети й змісту мовлення.

Мовний етикет – це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців. Він охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, мовні звороти) в ситуаціях установлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Існують такі групи формул етикету: вітання, побажання, звернення до незнайомої людини, знайомство, порада, згода, відмова, співчуття, схвалення, зауваження й докір, сумнів, власний погляд, комплімент, прощання.

За сучасним діловим етикетом першим вітається молодший зі старшим, підлеглий з керівником, чоловік з жінкою, але руку для вітання першим подає старший молодшому, начальник – підлеглому. При зверненні з проханням до незнайомої людини необхідно привітатись, вибачитись, викласти суть прохання, подякувати, вибачитись за клопіт і затримку, попрощатись. При знайомстві можна вдатися до послуг третьої особи, але, якщо посередника немає, першим відрекомендовується той, хто став ініціатором зустрічі. Необхідно чітко назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (або тільки ім’я), називайте себе так, як би ви воліли почути звернення до себе від особи, з якою знайомитесь. При знайомстві бажано дивитись у вічі ділового партнера (не пильно), не дивитись на того, з ким розмовляєте, нечемно. Коли ви приходите на нове місце роботи, то маєте представитися самі співробітникам або вас має представити керівник.

У діловій бесіді пораду та власну думку слід висловлювати тоді, коли вас запитують. Згоду та схвалення виразити легко, а відмову, зауваження та сумнів потрібно сформулювати так, щоб не образити співбесідника. На зауваження й докір можливі три варіанти реакцій: вибачення, заперечення, з’ясування. Типовою реакцією на комплімент буде подяка.

До основних видів усного ділового спілкування належать ділова бесіда й телефонна розмова. Метою бесіди є, як правило, необхідність обговорити, вирішити певні питання, налагодити ділові стосунки тощо. Основні моменти ділової бесіди:

1. Встановлення місця й часу зустрічі на «своїй», «чужій», «нейтральній» території.

2. Спосіб вступу в контакт.

3. Постановка мети бесіди у формі проблеми чи питання, які слід вирішити.

4. Одмін думками та пропозиціями.

5. Фіксування домовленості й вихід з контакту.

Видом ділових бесід є службова бесіда – розмова керівника з підлеглими, при якій начальнику варто говорити переконливо, але уникати наказового тону. Продумувати план бесіди завжди треба заздалегідь. На зустріч не запізнюватись. Уважно слухати співрозмовника.

Телефонна розмова – один з видів усного ділового мовлення, що має специфічні особливості, оскільки співбесідники не бачать один одного. Якщо телефонуєте ви, то спершу відрекомендуйтесь, а потім можете запитати ім’я співрозмовника. Чітко й розбірливо викладіть суть питання. Завжди закінчує розмову той, хто телефонує, оскільки у нього може бути ще питання. Ділове спілкування по телефону можна подати у вигляді схеми:

1. Початковий етап спілкування – момент встановлення зв’язку (вітання, представлення).

2. Повідомлення мети дзвінка – виклад справи.

3. Завершення телефонного спілкування – закінчення розмови.

НАГОЛОС

В українській мові наголос динамічний, тобто один із складів слова вимовляється з більшою силою. Наголос у нашій мові вільний і рухомий: учитель — учителі, вісімдесят — вісімдесятьом.

Є слова з подвійним наголосом.

За допомогою логічного наголосу виділяється в реченні слово, важливе зі смислового погляду.

Запам’ятайте наголошення в словах:

Беремо нести циган

Бовтати новий черпати

Босий ознака черствий

Була, було, були олень черствіти

Верба осока щипці

Веретено отаман яловичина

Випадок параліч медикамент

Виразний пасти рентгенографія

Вільха пеня каталог

Вітчим перчити чотирнадцять

Гостей петля рукопис

Граблі Покрова щілина

Дошка порядковий завдання

Дрова предмет запитання

Залоза приятель заслання

Ідемо ремінь визнання

Кидати решето сантиметр

Кишка ринковий квартал

Кінчити рідкий мармуровий

Колесо сердити борόдавка

Колія середина наркоманія

Контрактовий сироватка бюлетень

Коромисло сімдесят алкоголь

Косий слабий диспансер

Котрий старий застрілити

Красти, краду твердий затемнити

Кроїти текстовий маркетинг

Кропива терези мензýрковий

Курятина тісний фόльга

Легкий товпитися арáхіс

Льодовий товстий травестíя

Малий тонкий розпізнáння

Металургія фартух Горобина

Ненависть фаховий Горошина

Ненавидіти феномен Ґрунтовий

Ненависний хапати Гостей

Граблі Громадянин Грошей

Грошовий Гуртожиток Гущавина

СЛОВА, ЯКІ МАЮТЬ ПОДВІЙНЕ НАГОЛОШУВАННЯ

брикнути (впасти) брикнути (дриґнути)

варений (дієприкметник)

варений (прикметник)

випадком (іменник в Ор. відм.)

випадком (прислівник, син випадково) ;

випарність (випаровування)

відсотковий

ґазда (господар, хазяїн)

договір

жовтизна

зерно (суть, основа чогось; зародок, початок чогось)

зерно (плід хлібних злаків, зернина, насінина)

зокрема

маляр мандрівник милостивий

наклейка (ярлик) наклейка (дія)

на відчай наприкінці

пахнути (виділяти запах) пахнути (повіяти)

посвататися (заручитися)

посвататися (стати родичами-сватами)

позивач родовий