Тема № 14: «Термін – основний елемент фахової мови медика» - 2 год.

1. Актуальність теми Для майбутніх лікарів важливим є узагальнення та поглиблення знань про термінологію та джерела її виникнення. Досконало застосовувати медичні терміни і володіти професійною лексикою.

2. Мета заняття:

2.1. Загальна мета: Ознайомити студентів із джерелами виникнення термінології, із роллю, яку виконують терміни у професійній лексиці. Ознайомити з групами сучасної української медичної термінології.

2.2. Виховна мета: Допомогти студентам оволодіти і формувати уміння і навички використання сучасної української медичної термінології, сприяти піднесенню мовної культури. Закріпити знання з орфографії та пунктуації.

2.3. Конкретна мета:

Знати:

-- поняття «термін» як основний елемент фахового мовлення;

-- групи сучасної медичної термінології;

-- сучасні реалії творення української медичної термінології;

2.4. На основі теоретичних знань з теми

Вміти:

• подати характеристику основних ознак терміна;

• орієнтуватися у процесі становлення і розвитку сучасного функціонування медичної термінології;

• визначати основні етапи розвитку сучасної української медичної термінології;

• утворювати і використовувати дієприкметники.

4. Зміст теми

Поняття про термін. Характерні ознаки терміна.

У словниковому складі професійного спілкування велике місце належить термінологічній лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. Терміни складають основу наукової мови. Кожен термін має точно означати якесь спеціальне поняття. На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого терміна може мати небажані наслідки. Медична лексика є однією з найдавніших фахових термінологій. Орієнтування у процесі становлення, розвитку, сучасного функціонування медичної термінології має неабияке значення у професійній діяльності медиків.

Термін (від лат. terminus – межа, кордон, кінець) – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Характерні ознаки терміна:

• системність терміна (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

• наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

• моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

• стилістична нейтральність;

• відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

10.2. Термінологія та терміносистема. Медичний термін

У множині термінів кожної галузі розрізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему.

Термінологія – це сукупність спеціальних найменувань різних галузей науки і техніки, що вживаються у сфері професійного спілкування. Наприклад: баланс, система, організм, кровообіг, зневоднення. Термінологія існує як результат фіксації наукового пізнання (термінологічні словники) та функціонування (наукова й навчальна література).

Терміносистема – це опрацьована фахівцем певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Медичний термін – це спеціальне слово чи словосполучення, що дає точне визначення чи пояснення предметам, діям, процесам у галузі медицини.