Тема № 13 «Фразеологічні одиниці в науковому та фаховому тексті»- 2 год.

1. Актуальність теми Для майбутніх лікарів важливим є узагальнення та поглиблення знань про українську фразеологію та джерела її виникнення.

2. Мета заняття:

2.1. Загальна мета: Ознайомити студентів із джерелами виникнення українських фразеологізмів, із роллю, яку виконують фразеологізми в творах художньої літератури і в повсякденному усному мовленні.

2.2. Виховна мета: Допомогти студентам оволодіти фразеологічними одиницями, розвивати навички фразеологічної майстерності, сприяти піднесенню мовної культури.

2.3. Конкретна мета:

Знати:

- визначення понять «фразеологія», «фразеологізм», «фразеологічні зрощення», «фразеологічні єдності», «фразеологічні сполучення»;

- джерела виникнення української фразеології;

- стилістичну роль, яку виконують фразеологізми в творах художньої літератури і в повсякденному усному мовленні;

2.4. На основі теоретичних знань з теми

Вміти:

• давати визначення основних понять;

• розпізнавати джерела виникнення української фразеології;

• користуватися стійкими словосполученнями; вміти знаходити українсько-російські відповідники даних стійких виразів (ідіом);

4. Зміст теми

Фразеологія як наука

Фразеологія (від грец. Phrasis ─ вислів) ─ це

а) наука, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі словосполучення слів; б) сукупність усіх фразеологізмів у мові.

Фразеологізм ─ стійкий вислів мови, який має постійне значення, постійний склад компонентів і відтворюється у мові як готова одиниця.

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Це усталені в мові вислови, прислів’я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Сила та розум ─ краса людини.

У мові певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стійким сполученням двох або більше повнозначних слів. Стійке словосполучення - це сполучення кількох повнозначних слів, які передають одне лексичне значення, воно дорівнює значенню окремого повнозначного слова. Наприклад, клювати носом  = дрімати

Стійкі словосполучення бувають термінологічні, офіційно-ділові та фразеологічні.

Термінологічні стійкі словосполучення (складені найменування) - це назви певних наукових понять. Наприклад,

• у медицині вживаються такі стійкі словосполучення: вітряна віспа, запалення легень, куряча сліпота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;

• в економіці - додана вартість, безоплатний кредит, довготермінова позичка, орендна плата, акціонерний капітал, фонд заробітної плати, грошовий обіг, поточний рахунок, штрафні санкції, дебіторська заборгованість;

• у фізиці - коефіцієнт корисної дії, сила тяжіння, опір матеріалів, електромагнітне поле, атомна вага, стала Планка;

• у географії - Чорне море, Донецький кряж, Кримський півострів, Рівненська область

Офіційно-ділові стійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний, згідно з наказом, брати до уваги, внести пропозицію, доводити до відома, матеріальна відповідальність, вжити термінових заходів, без сплати мита, позаштатний працівник, чергова відпустка, місце проживання.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загальновживаними одиницями, що образно передають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).