- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •Прикладку треба відокремлювати комами
- •Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире:
- •9. Індивідуальні завдання для студентів з теми заняття:
5.Зміст теми:
Нормативні речення, як правило, повні. Характерною є пов’язаність речень в абзацах і самих абзаців між собою. Традиціями закріплений у науковому й офіційно-діловому стилях прямий порядок слів, що передає загальний зміст речення. Він полягає в тому, що:
підмет ставиться перед присудком;
узгоджене означення – перед означуваним словом;
неузгоджене – одразу ж після нього;
Перестановка слів викликає додаткові виразові відтінки. Непрямий порядок слів застосовується в розмовному й художньому стилях.
Вставні слова мають бути на початку речення, вказуючи на висловлене раніше. Вони систематизують виклад, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел, дуже рідко дають емоційну оцінку.
Синонімія розвинена, але синоніми позбавлені емоційного відтінку. Немає експресивних фразеологізмів, застарілих слів.
Речення найчастіше розповідні, рідко застосовуються питальні й спонукальні. Майже всі речення поширені, наявні як двоскладні, так і односкладні. Серед односкладних речень у науковому стилі переважають безособові. Називні речення представлені в назвах. Російські дієприкметникові звороти найчастіше доводиться замінювати підрядними реченнями, оскільки в українській мові дуже обмежене функціонування активних дієприкметників.
У науковому стилі складні речення переважають над простими. Майже 80 % усіх речень – складнопідрядні, оскільки складнопідрядні речення виражають складні причинові, часові, умовні, наслідкові зв’язки, важливі в науковому тексті. Офіційно-ділове мовлення менше, ніж наукове вдається до складнопідрядних речень, тому що йому меншою мірою властиві розмірковування. В офіційно-діловому стилі переважають прості речення, але досить поширені. Висловлювання повинні бути точні й чіткі з юридичної точки зору, тому вони не завжди легко сприймаються. Для спрощення сприйняття використовується рубрикація тексту, пункти, підпункти.
Прагненням до об’єктивної узагальненості та абстрактності без зазначення суб’єкта пояснюється широке використання в науковому й офіційно-діловому стилі пасивних конструкцій. Пасивні конструкції доречні в таких випадках: коли виконавець дії зрозумілий із контексту й немає потреби його повторювати; коли потрібно скерувати всю увагу сприймача інформації на дію, а не на виконавця; коли фактичний виконавець невідомий або невизначений; коли описується дія, незалежна від волі виконавця. Але всі ці аспекти мають одну основу – опис дії без зазначення того, хто її виконує. Поширеність таких конструкцій у науковому стилі пояснюється тим, що тут фіксуються наслідки пізнання навколишньої об’єктивної дійсності, які стають загальнолюдським надбанням.
Однорідні члени речення зустрічаються дуже часто. Якщо при однорідних членах є прийменники, їх треба повторювати перед кожним членом ряду. Якщо при однорідних членах є додаток, він повторюється один раз. Коли члени ряду вимагають різних відмінків додатка, то його слід повторювати при кожному однорідному членові речення. Помилкою було б написати: «на лікування та запобігання кишково-шлункових захворювань», бо перший компонент вимагає додатка в родовому відмінку, а другий – у давальному.
Відокремлення в науковому й офіційно-діловому стилях обов’язкове, воно несе значно менше відомостей, ніж основне речення. Основне завдання відокремлень – уточнити інформацію, подати додаткове повідомлення. Прикладка в науковому стилі часто виступає терміном, приєднується за допомогою слів або, чи, тобто. Дієприкметникові звороти використовуються значно рідше, ніж у російській мові. Звертання зустрічається переважно в листуванні. Імена, по батькові пишуться в кличному відмінку. Слово товариш замінено на пан, пані, панна.
У науковому стилі частотні цитування наукових праць, а в офіційно-діловому – законів, наказів інших документів.
Саме ці засоби дають змогу досягти чіткої і логічної синтаксичної будови фахового тексту.
У фаховому тексті необхідно дотримуватися прямого порядку слів. Якщо в розмовному стилі, художньому та публіцистичному допускається непрямий порядок слів, то в науковому слід чітко ставити підмет перед присудком, означення перед означуваним словом.
Наприклад:
До давніх форм ліків належать мазі. — речення з неправильним порядком слів. Потрібно відредагувати його: Мазі належать до давніх форм ліків.
8. Матеріали для самоконтролю якості підготовки:
А. Питання для самоконтролю:
1.Які особливості вживання дієприкметників в українській мові?
2.Вкажіть умови відокремлення означень.
3.Вкажіть умови відокремлення обставин.
4. Які односкладні речення допускаються в наукових текстах?
5. Які розділові знаки ставляться в складних безсполучникових реченнях? 6. Які умови відокремлення прикладки?
7. Коли необхідно ставити тире між підметом і присудком?
Б. Тести для самоконтролю:
