2.4 Занепад науки і римський період

Становлення Риму як панівної держави Середземномор'я – Римської імперії (30 р. до н.е. – 476 р. н.е.) – супроводжувалося складними соціокультурними перетвореннями. Давньоримська культура асимілювала здобутки етруської культури, що передувала Риму, грецької (античної та елліністичної) культури і науки та перетворювалася на їх підвалинах.

Вважається, що в епоху панування Риму антична наука починає занепадати. У цілому наука Римської імперії не піднялася до вершин, що були досягнуті олександрійською науковою школою в III–II ст. до н.е.

Для пізнього еллінізму характерним є підсилення скептичного умонастрою, особливо в середовищі освічених людей; скепсис і зневіра були формою реакції на численні культи чужоземних богів і безліч забобонів. Розширення влади Риму зовсім по-іншому впливало на культуру завойованої країни, ніж війська Олександра. У галузі науки і мистецтва грецька цивілізація деградувала. Важливо зазначити, що запозичення римлянами здобутків грецької цивілізації відбувалося в умовах, коли їх власна економічна система вже була негнучкою і нездатною зробити використання науки ефективним. Найвірогідніше, що причини занепаду науки мали свої корені в загальній кризі класичного суспільства. Існуюча політична і економічна атмосфера не давали будь-якого стимулу для розвитку науки; наука існувала немов би за інерцією і втратила свій важливий напрямок – дослідження природи.

Різкий занепад науки, що спостерігався за часів перших римських імператорів, пояснюють, як правило, виходячи з духу практицизму римлян: у клопотах про підтримку величезної імперії вони цінували вузько практичні знання. Саме дух практицизму дав змогу римлянам створити наймогутнішу в світі армію, розвинуту адміністративну систему, закласти підвалини правової науки. Римське право було всебічно розвиненим, і воно залишилося взірцем для багатьох народів на тривалий час. Територіальне розширення Римської імперії сприяло збільшенню географічних знань. Із великим інтересом і увагою в Римській імперії ставилися до прикладних галузей знання – сільського господарства, військової справи, будівельної техніки.

Разом із тим римляни не довели жодної нової математичної теореми, математичне знання здавалося їм зарозумілим і тому не заслуговувало на увагу. Римляни вважали математиків диваками, що займалися некорисною справою. Математичні знання самих римлян обмежувались архаїчними прийомами підрахунку на абаку і приблизним обчисленням площин і об'ємів.

Істотно змінились уявлення про вченість, освіченість. Вченим вважалася людина, що була обізнана в різних точках зору авторів з конкретного питання і могла викласти ці міркування в простій для читання і літературно обробленій формі. Отже, за уявою римлян, вченим вважався не дослідник, що займався самостійною науковою творчістю, а письменник-енциклопедист із максимальною кількістю знань. Багатознання, що за часів античності було засуджене ще Гераклітом, у римському розумінні, що припускало дилетантство, було високою оцінкою вченого.

Засновником римської науки вважається Марк Порцій Катон Старший (234–149 рр. до н.е.) – видатний полководець, науковий і літературний діяч. Йому належить перша історична праця, написана латиною – "Начала", він склав першу римську енциклопедію. Катон – засновник латинської наукової прози, його стиль викладу був лаконічним, не мав довгих відступів та роздумів і тому тривалий час залишався взірцем для послідовників.

Римським ідеалом вченості був Марк Теренцій Варрон (116 – 27 рр. до н.е.). Каталог його праць містить близько 70 найменувань загальним обсягом приблизно 600 книг.

Грандіозною науковою енциклопедією була "Натуральна історія" Гая Плінія Секунда Старшого (23 – 79 рр.) у 37-ми томах. Ця праця містить багато даних з різних галузей знання, що належать самому Плінію і взяті ним з різних джерел. Пліній виклав дані з астрономії, метеорологіки, географії, антропології, зоології, медицини, ботаніки та ін. Із сучасної точки зору Плінія не можна вважати вченим, і критерії науковості не підходять до оцінки його праці. І все-таки енциклопедія Плінія була такою працею, авторитет якої вважався абсолютним протягом наступних століть. Небагато знайдеться праць, які такою самою мірою впливали на формування світогляду людей пізньої античності, середніх віків і навіть Відродження.

Ключові слова і терміни: Історичний період розвитку людського знання; форми освіти; наукові знання античності; наукові програми Піфагора і Платона; формування математичної програми; теоретичні системи фізичних поглядів античності; експансія греків; еллінізація Сходу; Олександрійська бібліотека; математичний опис астрономічних явищ; становлення Риму як панівної держави Середземномор'я; уявлення про вченість, освіченість; засновники римської науки.

Питання для самоперевірки

1. Формування наукових знань

2. Виникнення перших наукових програм

3. Культурно-історичний контекст і досягнення науки еллінізму

4. Занепад науки і римський період

5. Історичні етапи формування наукових знань

6. Особливості наукового мислення греків

7. Розвиток наукових програм

8. Розвиток елліністичної науки

9. Досягнення науки еллінізму

10. Стан науки у римський період

Тести для самоконтролю

1. Шлях сполучення чуттєвого досвіду та його раціонального перетворення це

А) шлях пізнання;

Б) пояснення;

В) атомарна структура;

Г) споглядання.

2. Філософське усвідомлення реальної життєвої ситуації в рабовласницькому суспільстві це

А) атомізм;

Б) шлях пізнання;

В) людяність;

Г) процес.

3. Аристотель першим розробив систему понять для визначення того, що таке рух, а тим самим – першу послідовно продуману і теоретично обґрунтовану науку –

А) фізику;

Б) хімію;

В) математику;

Г) астрономію.

4. Визнається першим, хто здійснив систематичне дослідження праць попередніх мислителів

А) Аристотель;

Б) Піфогор;

В) Архімед;

Г) Демократ.

5. Видатним математиком епохи еллінізму і всього давнього світу був –

А) Архімед;

Б) Арісторель;

В) Піфагор;

Г) Птоломей.

Завдання для самостійної роботи

1. Уявлення про вченість, освіченість

2. Наукові програми Піфагора і Платона

Рекомендована література: [3,5,6,17,18,39, 43, 50, 65,85]