3. Чим викликана феодальна роздробленість київської русі наприкінці XI століття?

Роздробленість –закономірний етап у поступальному розвитку суспільства.

Наприкінці ХІ ст. у київській Русі посилюються відцентрові тенденції, в результаті

було втрачено політичну єдність, почалися міжусобні війни. Останню спробу

відновити могутність Русі зробив Володимир Мономах (1113-1125рр), але після його

смерті Русь остаточно розпадається на окремі самостійні князівства: Київське,

Переяславське, Чернігово - Сіверське, Переяславське, Галицьке, Волинське….

Якщо

у ХІІ ст. за літописними даними було 15 князівств, то у ХІІІ ст. – аж 50 !

Які були причини феодальної роздробленості?

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення Русі (проживало більше 20 народів).

• Зростання великого феодального землеволодіння, особливо вотчинного.

• Панування натурального господарства.

• Боротьба князів за київський престол (у 1146 – 1246рр у Києві змінилися 47 правителів).

• Переміщення торгових шляхів (з Дніпра - Чорного моря до Середземномор’я) сприяло падінню значення Києва як торгового центру.

• Посилення експансії степових кочовиків.

Найбільш руйнівного удару по Русі завдали монголо-татари. Історики по-різному

оцінюють монголо-татарську навалу. Наприклад:

• Л.Гумільов, Б.Васильєв: ніякого іга не було, просто був союз Русі з Ордою;

• Б.Рибаков, П.Толочко : іго значно загальмувало розвиток слов’янських земель.

Монгольська держава утворюється на поч. ХІІІ ст., її засновником вважають хана Темуджіна (Чингіз-хана).

Перша зустріч руських військ з монголо-татарами відбулася 1223 р. на р. Калка (загинули 9/10 русько-половецького війська). Друга хвиля завоювання земель Русі пов’язана з ім’ям хана Батия. Монголо-татарське іго існувало на Русі до 1480 р.

Наслідки іга:

• Руйнація міст: повністю були розорені 49 з 74 міст, перші 50 років іга на Русі не було побудовано жодного міста

• Загальний занепад ремесла і торгівлі (назавжди зникли і не залишилось секретів такої техніки як емаль, чернь, скань).

• Демографічні втрати.

• Знищена значна частина феодальної еліти.

Сутність іга:

• в економічний сфері: система податей та повинностей;

• в політичній – Орда давала право князям на управління своїми землями (ярлики);

• у військовій – слов’янські князі повинні були надсилати свої війська для походів монгольських військ;

• в управлінській – ханські намісники стежили за порядком на слов’янських землях.

4.Якя чинники сприяли об’єднанню Литви та Польщі в другій половині XIV ст.?

У другій половині XV — на початку XVI ст. розгортаються процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви. Тривале протистояння з Московським царством, спустошливі напади татар, нев-щухаюча боротьба за великокнязівський престол поставили Велике князівство Литовське на межу катастрофи. Намагаючись її уникнути, литовці звернулися по допомогу до Польщі. Драматичні й гострі польсько-литовські переговори закінчилися 1569 р. компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об’єднала Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.