Тема 12. Ефективність соціальної діяльності
12.1. Суть та критерії ефективності соціальної діяльності
12.2. Методи вимірювання соціальних результатів і витрат
12.1. Суть та критерії ефективності соціальної діяльності
Студенти мають знати, що ефект (лат. effectus — виконання, дія) — повне або часткове досягнення певних техніко-економічних або соціальних цілей.
Ефект економічний — це конкретний результат (або абсолютна величина) ефективності розв’язання даної господарської, технічної або економічної проблеми. Залежно від рівня управління, а також завдань, які вирішуються, може виражатися грошовими та натуральними показниками, наприклад, приростом ВВП, зниженням витрат на виготовлення товарів і послуг народного споживання. Розвиток суспільства та економіки держави передбачає систематичне підвищення ефективності в усіх галузях діяльності людини, які проявляються при абсолютному та відносному скороченні витрат. Оскільки ефект буває економічний (приріст продукції, прибутку тощо) і соціальний (поліпшення умов праці, охорона довкілля і здоров’я людини тощо), виділяють економічну та соціальну ефективність. У сучасних умовах господарювання соціальна ефективність кінцевих результатів виробництва означає недопустимість збільшення обсягів випуску продукції або одержання прибутку за рахунок погіршення умов праці, завдання шкоди навколишньому природному середовищу, зниження інших показників життєдіяльності людини.
Студенти повинні пам’ятати про те, що ефективність соціальної діяльності — це узагальнений, інтегральний показник якості, а також явище, що зачіпає безліч різноманітних соціальних факторів, які впливають на загальний добробут людини. Визначення ефективності соціальної діяльності залежить від конкретної науково-практичної мети. Віна визначається як внутрішніми властивостями системи соціального забезпечення, так і умовами, в яких система функціонує.
Критерії соціальної діяльності обумовлюються цілями та завданнями надання соціальних послуг. Цілі соціальної діяльності можуть розглядатися на рівні окремих регіонів, населених пунктів, районів та окремих груп населення. Вони повинні враховувати соціально-економічну, морально-психологічну, екологічну і політичну обстановку, що склалася в умовах гострої економічної кризи в Україні. Вони повинні бути нерозривно пов’язані з процесом виходу України із економічної кризи і стабілізації соціального стану населення.
Критерії ефективності соціальної діяльності повинні:
стати вираженням дієвості всіх видів, форм і методів соціального обслуговування різноманітних категорій населення (пов’язаний з оцінкою співвідношення досягнутих результатів (ефектів) і затрат, пов’язаних із забезпеченням цих результатів);
показати, наскільки продуктивна діяльність установ і соціальних служб у сучасних умовах проведення реформ в Україні (пов’язана з оцінкою виконання завдань, покладених на виконавчі органи);
відображати ступінь управління соціальною діяльністю (пов’язаний із результативністю діяльності управлінського апарату).
При визначенні критеріїв ефективності соціальної діяльності необхідно керуватися загальним принципом — мінімум матеріальних, фінансових, трудових затрат та максимум практичних результатів у розв’язанні соціальних проблем малозахищених, найбільш уразливих прошарків населення. Кожний критерій може включати групу якісних і кількісних показників, що розкривають його зміст і свідчать про рівень досягнення цілей, тобто більш детальних характеристик, необхідних для практичного проведення аналізу стану й оцінки соціальної діяльності.
Оцінка ефективності соціальної діяльності повинна враховувати досягнення як у кількісних параметрах, так і в якісних характеристиках. Коли оцінюється результат співвідношення фінансових, матеріальних, трудових, тимчасових і інших витрат із рівнем реалізації стратегічних і тактичних цілей, досягнутий результат зіставляється з прийнятими стандартами соціального обслуговування населення.
При визначенні ефективності соціальної діяльності необхідно брати до уваги не ефективність взагалі, а ефективність функціонування системи соціального забезпечення. Відобразимо цю систему схематично (рис. 13.1).
Рис. 12.1. Функціональна схема «споживач — виробник»
Визначивши потреби, споживач соціальних послуг надсилає запит до виробника, який, у свою чергу, визначає всю необхідну інформацію про достовірність інформації про споживача. Коли ця інформація відповідає необхідним потребам у виконанні певної послуги, то забезпечується виконання зворотного зв’язку у вигляді соціальної послуги. В даному випадку оцінку ефективності виконання соціального запиту можна представити залежністю:
,
де Ес — ефективність виконання соціального запиту;
mp — реальний час виконання соціального запиту;
mп — плановий час виконання соціального запиту.
Аналізуючи результати з розрахунку ефективності виконання соціального запиту, можна робити певні висновки: якщо Ес 1, ефективність виконання соціального запиту буде низькою, з іншого боку, коли Ес < 1, ефективність висока. Коли Ес = 1, ефективність буде оптимальною. Це пояснюється тим, що між ефективністю і часом виконання соціального запиту існує оберненопропорційна залежність, тобто при збільшенні часу виконання соціального запиту ефективність буде зменшуватись.
Представимо формулу результативності виконання соціального запиту:
,
де Івз — індекс виконання соціального запиту;
Вфакт — фактичне виконання соціального запиту;
Вплан — планове виконання соціального запиту.
Результативність виконання соціального запиту може бути оцінена за чотирибальною шкалою. Коли 0 < Івз < 25, результативність буде незадовільна. Коли 25 < Івз < 50, результативність буде задовільною. У випадку 50 < Івз < 75, результативність добра, а коли 75 < Івз < 100 — відмінна.
Крім наведених показників існує також якісний показник, який характеризує ефективність якості виконання запиту споживача. Його можна визначити за формулою
,
де Еякіс — ефективність якості виконання запиту споживача;
Ос — оцінка споживача, яка визначається за шестибальною шкалою;
Ов — оцінка виконавця запиту споживача.
Якщо Еякіс > 1 — задоволений споживач, Еякіс = 1 — задово-лені і споживач, і клієнт, Еякіс < 1 — задоволений тільки виконавець.