9.3. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення культури

Студенти мають знати, що фінансування культури здійснюється на нормативній основі за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, організацій, громадських об’єднань та інших джерел.

Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 % національного доходу України.

Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.

Для фінансової підтримки закладів, підприємств і організацій культури в умовах ринкової економіки, цільового використання коштів, що відраховуються на потреби культури, можуть створюватися державні та місцеві фонди розвитку культури.

Громадські об’єднання (творчі спілки, товариства, фонди, асоціації), заклади, підприємства, організації мають право самостійно та на договірній основі створювати добродійні фонди для фінансування культурних програм, розвитку літератури та мистецтва, підтримки талантів і творчих починань у галузі культури, розв’язання соціальних і побутових проблем творчих працівників.

Валютні надходження від використання культурних цінностей і об’єктів національного культурного надбання, гастрольної, виставкової, видавничої та іншої творчої діяльності спрямовуються на забезпечення: схоронності і відновлення національного культурного надбання України; зміцнення матеріальної бази культури і не підлягають оподаткуванню.

Держава здійснює політику пільгового оподаткування у сфері культури, звільнює від сплати податків творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об’єд­нання, що діють у сфері культури, а також заклади культури, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету або коштів підприємств і профспілкових організацій. Встановлює пільги на оподаткування доходу підприємств і організацій, окремих осіб, які частково відраховують його на потреби культури, і передбачає пільгове оподаткування доходів від інших платників. Порядок оподаткування закладів підприємств і організацій, що діють у сфері культури, а також тих, які відраховують частину доходу на потреби культури, визначає чинне законодавство.

Кожна культосвітня установа має самостійний кошторис, який затверджує вища організація. Витрати плануються у кошторисі в загальновстановленому порядку. Так, заробітна плата планується виходячи з типових штатів, установлених для кожного виду установ залежно від обсягу їх діяльності (наприклад, по бібліотеках — від розміру книжкового фонду та ставок заробітної плати).

Ставки заробітної плати бібліотекарів залежать від освіти та стажу роботи, а працівників інших культосвітніх установ — від групи установи. Витрати за іншими статтями плануються так само, як і в інших бюджетних організаціях.

Студенти мають знати, що стосовно матеріально-технічного забезпечення культури, то держава: гарантує створення виробничої бази з випуску спеціального обладнання для закладів, підприємств, організацій і установ культури, музичних інструментів, атракціонної техніки, допоміжних матеріалів і засобів для здійснення індивідуальної художньої творчості; стимулює виробництво цієї продукції відповідно до суспільних потреб; розвиває мережу спеціалізованих за цією метою виробництв, у тому числі і спільних з іншими країнами.

Заклади, підприємства, організації і установи культури у пріоритетному порядку забезпечуються відео-, теле-, радіо-, кіноапаратурою, технічними засобами, музичними інструментами, меблями, спеціальним обладнанням, папером, іншими матеріалами, необхідними для здійснення професійної та культосвітньої діяльності.