1.4. Вентиляція легень і газообмін

Для процесу газообміну в організмі важливе значення має глибина дихання, яка визначається за величиною обсягу вдихаючого і видихаючого повітря, що вимірюється за допомогою ряду приладів, наприклад, спірометра.

Загальний об’єм повітря, що заповнює легені, поділяють на:

1) об'єм повітря, який вдихається і видихається при спокійному диханні, – так званий дихальне повітря, яке дорівнює в середньому 500 см³ (коливання в межах 300–900 см³);

2) об'єм повітря, який можна додатково вдихнути після спокійного вдиху – так зване додаткове повітря; величина його дорівнює в середньому 1500 см³;

3) об'єм повітря, який можна додатково видихнути після спокійного видиху, – так зване запасне повітря; величина його дорівнює в середньому 1500 см³;

4) об'єм повітря, що залишається в легенях після посиленого видиху, – залишкове повітря; величина його дорівнює в середньому 500 см³.

Сума об’ємів дихального, додаткового і запасного повітря становить життєву ємність легень (спірометрія).

Життєва ємність легень характеризує максимальний об’єм повітря, яке в змозі використати людина при диханні. Середня величина життєвої ємності легень у чоловіків 3,5–4,5 л, у жінок – 2,5–3,5 л.

Величина життєвої ємності легень залежить від віку, довжини тіла, стану дихального апарату і серцево-судинної системи. Великий вплив на життєву ємність легень надають систематичні заняття фізичною культурою та спортом.

Вентиляція легень, тобто хвилинний обсяг дихання у стані спокою, дорівнює 4 – 8 л на хвилину. При фізичних вправах вентиляція легень значно зростає і може доходити до 30–50 л на хвилину.

Газообмін у легенях – це в поглинання кров'ю з альвеолярного повітря кисню і виділення з крові в альвеолярне повітря вуглекислоти, а також пари води. Газообмін між альвеолярним повітрям та кров'ю обумовлюється різницею в напрузі вуглекислоти і кисня в альвеолах і в крові.

В результаті різниці тиску (званого парціальним) кисень поступає в кров, а вуглекислота дифундує з крові в альвеолярне повітря і при видиху виводиться з організму.

Інтенсивність газообміну в легенях знаходиться в тісному зв'язку з процесами, що протікають в тканинах, особливо в м'язах при фізичному навантаженні. Як тільки при фізичній роботі посилюється тканинний обмін, негайно рефлекторно змінюється частота і глибина дихальних рухів і збільшується газообмін у легенях.

Підчас фізичного навантаження невеликої інтенсивності (а це найчастіше буває при ЛФК) потреба організму в кисні повністю забезпечується легеневим диханням, завдяки чому фізична робота (фізичні вправи) може виконуватися тривалий час і не викликати значної задишки.

При фізичних навантаженнях значної інтенсивності потреба організму в кисні не забезпечується легеневим диханням, внаслідок чого розвивається киснева недостатність (кисневе голодування) і виникає задишка, що є реакцією організму на недолік кисню в крові. І ці явища, що виникають при виконанні фізичних вправ, необхідно враховувати підчас занять лікувальною фізичною культурою з людьми, які страждають захворюваннями дихального апарату, у яких навіть у стані спокою дуже часто спостерігається гіпоксемія (недостатній вміст кисню в крові).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ЧАСТИНИ 1

1. Які м’язи приймають участь в диханні?

2. Які м’язи виконують вдих?

3. Які м’язи виконують видих?

4. Що таке органи зовнішнього дихання?

5. Що відноситься до органів внутрішнього дихання?

6. Яку мету переслідував доктор І.Іде?

7. Що таке плевральна порожнина?

8. Де відбувається газообмін?

9. Який м’яз максимально впливає на процес дихання?

10. Де відбувається регуляція роботи дихальної системи?

11. Що посилює обмін речовин в працюючих м’язах?

12. Яку роль в русі м’язів відіграє вуглекислий газ?

13. Що таке легеневий газообмін?

14. Що таке об’ем дихання?

15. Що таке глибина дихання?

16. Яка середня величина вдихаємого повітря?

17. Що таке життєва ємність легенів (ЖЄЛ)?

18. Від чого залежить ЖЄЛ?

19. Які середня величини хвилинного об’єму легенів в спокої та при фізичному навантаженні?

20. Що таке гіпоксія?

ЛІТЕРАТУРА: 1, 3, 9, 12, 17.

ЧАСТИНА 2

ТРАДИЦІЙНІ ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ

2.1. СТАТИЧНІ ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ.

2.2. ДИНАМІЧНІ ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ.

3.3. ДИХАННЯ В. ГНЕВУШЕВА ПРИ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ.

Дихальні вправи, про що вже неодноразово говорилося, мають важливе значення при лікуванні різних захворювань. Дихальні вправи, звичайно ж, корисні і для практично здорових людей. Умовно розрізняють такі різновиди дихальних вправ: статичні, динамічні та спеціальні.