1.1. М’язові рушиї дихання

Фізіологи багато років тому підтвердили народну істину: диханням керує нервова система, що найпростішим способом, за кількістю подихів, можна визначити силу нервової системи. Отже, заняття дихальною гімнастикою, що веде до її збудження, зміцнюють нервову систему.

Одним з перших це зрозумів німецький дослідник І. Іде. Його книга «Гімнастика легенів для зміцнення здоров'я і збільшення працездатності» витримала не одне видання. Дихальна гімнастика за системою І. Іде, була популярна на початку минулого століття і полягала в поглибленні вдиху і видиху. Пережила тисячоліття оздоровча система йога, особливу увагу приділяла дихальним вправам, так звана пранаяма, яка дає змогу свідомо впливати на глибину і частоту дихання.

Останніми роками, в практику оздоровчої дихальної гімнастики все частіше почали долучатися унікальні та суперечливі за своєю дією на організм лікувальні дихальні методики. Але спільне, що об'єднує їх – це м'язова система, яка бере активну участь в актах дихання. Вона поділяється на дві основні групи: м'язи, які спів діють вдиху, і м'язи, що сприяють видиху.

До м'язів, що відповідають за повноцінний вдих, належать:

1. Грудино-ключично-сосковий м'яз, що починаються від грудини та ключиці та прикріплюється до соскового відростку скроневої кістки. Цей м'яз здійснює вдих, піднімаючи грудну клітку і пояс верхніх кінцівок при фіксованій голові.

2. Сходові м'язи, що беруть свій початок від шийних хребців, прикріплюються до першого і другого ребра.

3. Великі грудні м'язи, які починаються від ключиці, грудини і ребер, прикріплюються до плечової кістки. При відведенні рук угору піднімається грудна клітка. Крім цих, основних м'язів, в акті вдиху беруть участь малі грудні, передньозубчаті, ромбоподібні м'язи і м’язи, що піднімають лопатку. При виконанні фізичних вправ, направлених на роботу м'язів плечового поясу і верхніх кінцівок, а також допоміжних дихальних м'язів, можна домогтися максимального розширення грудної клітки і тим самим сприяти здійсненню повного глибокого вдиху.

До м'язів, що сприяють акту видиху, належать:

1. Внутрішні міжреберні м'язи, які починаються і прикріплюються з внутрішньої сторони грудної клітки до сусідніх ребер. При їх скороченні відбувається видих.

2. Задні нижні зубчасті м'язи, що починаються на висоті нижніх грудних і верхніх поперекових хребців прикріпляються до 9–12-го ребра, тягнуть ребра вниз, тим самим сприяють видиху.

3. Квадратні м'язи попереку, що починаються від клубової кістки і поперекових хребців і прикріплюються до дванадцятого хребця, дванадцятого ребра і до 1–4-го поперекових хребців, при своєму скороченні сприяють опусканню 12-го ребра, тим самим, допомагають здійснювати видих.

4. Прямі м'язи живота, які починаються від грудини і від 5–7-го реберних хрящів прикріплюються до лобкової кістки. Вони приймають участь у напруженні черевного преса і зближенні грудної клітки з тазом, в результаті чого здійснюється видих.

Крім перерахованих вище м'язів, в акті видиху беруть участь і такі м'язи, як зовнішні та внутрішні косі м'язи живота, поперечний м'яз живота. Особлива роль в акті дихання належить діафрагмі. При скороченні цієї потужної м'язи виникає зниження внутрішньо грудного тиску, що сприяє видиху.