8

Інструкція № 12

(для студентів)

З основ екології та профілактичної медицини

Тема: Профілактична медицина в галузі охорони здоров’я

дітей і підлітків

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Оснащення: алгоритми, інструкції, роздатковий матеріал, ситуаційні задачі, таблиці,мірна стрічка, ростомір, ваги

Конкретні цілі:

Знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості молодого організму в різ­ні вікові періоди.

2. Гігієнічні основи режиму дня школяра.

3. Гігієна трудового та політехнічного виховання дітей та підлітків.

4. Ознайомлення з організацією та проведенням медичних оглядів дітей різного віку, з обліково-звітними формами медичної документації.

5. Оцінювання стану здоров’я дитини та дитячого колективу за основними критеріями.

6. Виділення сприятливих чинників та чинників ризику, які впливають на стан здоров’я дітей і підлітків на прикладі роботи з одним із дитячих колективів.

Вміти:

1. Оцінювати медичне обслуговування дітей у закладах різного типу;

2. Оцінювати проведення медичних оглядів дітей різного віку;

3. Оцінювати фізичний розвиток дитини;

4. Заповнювати обліково-звітні форми медичної документації.

План проведення заняття:

1. Співбесіда та по темі.

5. Оцінювання медичного обслуговування дітей у закладах різного типу;

6. Оцінювання проведення медичних оглядів дітей різного віку;

7. Оцінювання фізичного розвитку дитини;

2. Ознайомлення та заповнення обліково-звітних форм медичної документації

3. Вирішення ситуаційних задач

Література: .

В.Г.Бардов «Гігієна та екологія» ст.

П.С Бебешко «Основи профілактичної медицини» стор

Лекція

Викладач: Семенюк І.В.

Критерії, показники та гігієна фізичного виховання дітей та підлітків

Здоров'я дітей та підлітків характеризується не лише наявніс­тю або відсутністю захворювань, а і нормальним рівнем розвитку численних функцій, якостей та гармонійним розвитком організ­му, що відповідає вікові. Тому основними вихідними критеріями оцінювання стану здоров'я є:

• наявність або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань;

• рівень функціонального стану основних систем організму;

• ступінь опірності організму впливові несприятливих чин­ників навколишнього середовища;

• рівень досягнутого фізичного та нервово-психічного розвит­ку та ступінь його гармонійності.

Аналіз та врахування зазначених критеріїв дають змогу виді­лити п'ять груп здоров'я дітей та підлітків:

1-ша група — практично здорові діти з нормальним роз­витком і функціонуванням всіх систем та органів;

2-га група — практично здорові діти, але з наявністю де­яких морфологічних або функціональних відхилень, а також зниженою опірністю гострим та хронічним захворюванням;

3-я група — діти з хронічними захворюваннями в стані стійкої компенсації зі збереженням функціональних можливос­тей організму;

4-а група — діти з хронічними захворюваннями в стані субкомпенсації зі зниженими функціональними можливос­тями організму;

5-а група — діти з хронічними захворюваннями в стані стійкої декомпенсації із суттєвим зниженням функціональних можливостей організму, здебільшого ті, що потребують постійної сторонньої допомоги та догляду.

Серед чинників, що справляють найбільш потужний негативний вплив на процеси розвитку організму, який росте, виділяють:

1. Наявність відхилень в анте-, пери-, та ранньому постнатальному розвитку.

2. Недостатня або надлишкова рухова активність.

3. Порушення режиму дня та навчально-виховного процесу.

4. Порушення гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної та трудової діяльності.

5. Недоліки харчування.

6. Відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.

7. Несприятливий психологічний клімату родині та в колективі.

8. Погані соціально-економічні умови.

9. Несприятлива екологічна ситуація.

Для визначення належності дитини до тієї чи іншої групи здоров'я використовують та оцінюють об'єктивні показники фун­кціонального розвитку організму, рівня його адаптаційних ре­сурсів, фізичного розвитку та біологічного віку.

Фізичний розвиток — це сукупність морфологічних і функціо­нальних властивостей організму, притаманних процесові росту та його формування.

Він відображає морфофункціональний стан дитини впродовж певного проміжку часу, рівень його відповід­ності біологічному віку та оцінюється на підставі визначення по­казників:

1. соматоскопічних (стан шкірних покривів та слизових оболонок, опорно-рухового апарату, ступінь жирових відкладень, ознаки статевого дозрівання);

2. соматометричних (довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, голови, плеча, стегна);

3. фізіометричних (м'язова сила, життєва ємність легень, станова сила).

Оцінюють фізичний розвиток на основі зіставлення індивідуаль­них даних зі стандартами фізичного розвитку для кожної окре­мої вікової і статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей та підлітків, що проживають у подібних за геогра­фічними, етнічними, національними та соціальними ознаками умовах перебування.

Для оцінювання фізичного розвитку засто­совують метод сигмальних відхилень, комплексний та цинтильний методи.

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Суть методу полягає в порівнянні показників фізичного розвитку індивідуума (зріст, маса, обвід грудної клітки тощо) зі стандартами цих ознак для відповідної віково-статевої групи. Дані обстежуваного тією чи іншою мірою відрізняються від середніх по­казників або в більший, або в менший бік. Поділивши цю різницю із відповідним зна­ком (+, -) на середньоквадратичне відхилення а, отримують, так зване, сигмальне відхи­лення, тобто встановлюють на яку частку сигми або на скільки сигм показник індивіду­ма відрізняється від стандартного значення цієї ознаки для даної віково-статевої і групи. Послідовно визначають сигмальне відхилення зросту, маси, обводу грудної клітки. За значеннями сигмальних відхилень основних ознак будують графік - профіль фізичного розвитку. За методом сигмальних відхилень роблять висновок про ступінь і пропорцій­ність фізичного розвитку

Фізичний розвиток може бути (І):

• середнім — індивідуальні показники відрізняються від ві­кових стандартів не більше ніж на одну сигму: М+1а;

• вище середнього — індивідуальні показники знаходяться у межах М+1а—М+2а;

• високим — індивідуальні показники сягають М+2а—М+3а;

• нижче середнього — індивідуальні показники в межах М-1а—М-2а;

• низьким — коли індивідуальні показники знаходяться в межах М-2а—М-3а.

Таблиця 1

Дані індивідуальної оцінки фішчного розвитку

Показники фізичного розвитку	Школяр	Стандарт		Різниця	Величина сигмального відхилення	Оцінка
		М	а
Зріст, см	129	128,1	5,5	+0,9	+0,2	Середній
Маса тіла, кг	24	27,9	4,9	-3,9	-0,7	Середній
Обвід грудної клітки, см	61	62,5	4,9	-1,5	-0,3	Середній

Таблиця 2

Стандартизовані показники фіичного розвитку школярів

Вік	Ріст, см		Маса тіла, кг		Обвід грудної клітки, см
	М	а	М	а	М	а
Хлопчики
7	121,6	5,8	24,3	3,98	61,0	3,68
8	128,1	5,56	27,9	4,94	62,5	4,92
9	132,6	5,4	30,2	5,3	65,4	4,74
10	137,3	5,6	33,4	6,0	67,5	4,80
11	142,5	6,26	37,0	6,82	69,9	5,20
12	147,0	6,96	39,9	6,7	71,6	4,46
13	153,5	8,22	45,1	8,74	75,0	5,48
14	161,1	8,74	50,8	8,70	78,7	6,14
15	166,9	8,16	57,2	10,12	82,0	6,0
16	173,1	7,02	62,98	8,24	85,3	4.52
17	178,4	7,6	65,6	7,8	87,0	4,0
Дівчатка
7	121,5	5,54	23,3	3,65	59,0	2,4
8	і: ?.о	5,26	26,8	4,74	59,0	3.2
9	ІМ.5	5,74	29,0	4,52	61,9	2,7
10	137,4	6,15	33,3	7,0	63,4	2,4
11	142,8	7,1	37,0	7,30	66,8	4,0
12	149,3	6,8	40,4	7,08	70,4	4,8
13	156,2	6,2	48,5	7,74	73,2	5,6
14	159,2	5,42	51,8	ХЛЯ	79,4	5,1
15	121,5	5,54	23,3	3,65	82,1	5,1
16	158,6	5,2	54,6	6,6	83,4	4,5
17	159,5	4,9	55,9	7,0	84,8	4,2

-3а -2а -1а М +1а +2а +3а

Зріст

маса

Обвід грудної

клітки

Ступінь фізичного

ровитку

низький мен середнього середній біл середнього високий

Приклад: хлопчик 8 років має зріст 129 см. масу 24 кг. обвід грудної клітки 61 см. За таблицями місцевого стандарту (табл. 2) знаходять середньо арифметичні значен­ня М, та середньоквадратичні відхилення <т кожного показника. Для кожного показника визначають різницю між фактичною та стандартними величинами 129-128,1 =+0,9 одер­жану різницю ділять на а (у нашому випадку 5,5) і знаходять величину сигмального від­хилення: +0,9:5,5=+0,2. Результати заносять у таблицю (табл. 1)

Фізичний розвиток вважають (ІІ):

• гармонійним (якщо різни­ця між показниками не перевищує 1а),

• дисгармонійним (якщо різниця показників — у межах 1а—2а),

• різко дисгармонійним (якщо різниця показників перевищує 2а).

Приклад оцінки фізичного розвитку хлопчика І І років, яки її маг зріє; 139 см. масу 30.8 кг, обвід грудної клітки 65.2 см. За таблицями місцевого стандарту (табл.3) визна­чають, що зріст в межах М±1а. У наступній графі знаходять масу, що відповідає цьому зросту, яка становить 32,4 кг. Отже, фактична маса тіла менша від стандартної на 1.6 кг, Цю різницю ділять на а_R маси (-1,6:4,89—0,32 а_R). За цією ж таблицею оцінюють обвід грудної клітки (65,2-66,3=-1,1 см; -1,1:4,63=-0,23 а_R). Таким чином, всі три сигмальні від­хилення лежать в межах М±1а, що дає змогу оцінити фізичний розвиток хлопчика як гармонійний.

Біологічний вік свідчить про ступінь дозрівання різних ор­ганів та систем організму в процесі його онтогенетичного розвит­ку. За ступенем біологічного дозрівання дітей одного паспортного віку можна розділити на три групи:

• діти, в яких біологічний вік менший, ніж паспортний;

• діти, в яких біологічний вік відповідає паспортному;

• діти, в яких біологічний вік випереджає паспортний.

Біологічний вік встановлюють за допомогою визначення довжини тіла, щорічних приростів довжини тіла та зміни молоч­них зубів на постійні. Для визначення біологічного віку оціню­ють кожний із критеріїв, а потім, підсумовуючи результати, від­носять дитину до однієї із зазначених груп.

Упродовж останнього століття відзначають епохальну акселе­рацію — прискорений ріст і розвиток покоління дітей порівняно з попередніми поколіннями, та внутрішньовікову акселерацію — прискорення темпу росту дітей середнього та старшого шкільного віку. Акселерація порушила кілька питань гігієнічного плану: з одного боку, зросли вікова рухова здатність дітей та їх розумові здібності, а з іншого — помолодшали короткозорість, підліткова гіпертензія, порушення постави тощо.

Оцінка фізичного розвитку школярів 11 років (шкала регресії за ростом)

Значення сигмальних відхилень	Ріст, см	Маса, кг	Обвід грудної клітки, см	Ріст, см	Маса, кг	Обвід грудної клітки, см
	Хлопчики 11 років			Дівчатка 11 років
Низькі (від М-2а і нижче)	123	20,9	59,8	123	22,1	58,0
	124	216	60,2	124	22,9	58,5
	125	22.7	60,6	125	23,6	59,0
	125	23.1	61,0	126	24.3	59,5
	127	23.7	61,4	127	25,1	60,0
	128	24,5	61.8	128	25,8	60,5
	129	25,2	66,2
Низжче середніх (від М—1а до М--2а )	130	25.9	62.7	129	26,5	61.0
	131	22.6	.63,1	1.30	27.2	61,6
	132	27.3	63,5	131	28.0	62,1
	133	28.1	63,9	132	28.7	62,6
	134	28.8	64,3	133	29.4	63.1
	135	29,5	64,7	134	30,2	636
	136	30.2	65,1	135	30,9	64,1
				1.36	31,6	64,6
Середні (М±1а)	137	30.9	65,5	137	32.4	65.1
	138	31.7	65,9	138	33,1	65,6
	139	32.4	66,3	139	33.8	66,1
	140	33.1	66,8	140	34,6	66,7
	141	33.8	67.2	141	35,3	67,2
	142	34.5	67,6	142	36.0	67,7
	143	35.3	68,0	143	36,7	68,2
	144	36,0	68,4	144	37,5	68,7
	145	36.7	68,8	145	38,2	69,2-
	146	37.4	69,2	146	38,9	69,7
	147	38.1	69,6	147	39,7	70,2
	148	38,9	70,0	148	40,4	70,7
	149	39,6	70,4	149	41,1	71,2
	159	40,3	70,8	159	41,8	71,8
	151	41,0	71,3	151	42,6	72,3
Вище середніх (від М+1а до М-+2а )	152	41,7	71,7	152	43,3	72,8
	153	42.5	72,1	153	44,0	73,3
	154	432	72.5	154	44,8	73,8
	155	43,9	72,9	155	45,5	74,3
	156	44,6	73.3	156	46,2	74,8
	157	45,3	73,7	157	47,0	75,3
	158	46.1	74,1	158	47.7	75,8
	159	46,8	74,5	159	48,4	76,3
Високі (від М+2а і вище)	160	47,5	75.0	160	49,2	76,9
	161	48.2	75.4	161	49,9	77,4
	162	48,9	74.8	162	50.6	773»
	163	49,7	76,2	163	51.3	78,4
	164	50,4	76,6	16-1	52.1	78,9
	165	51,1	77,0	165	52,8	79,4
М±а Ry|x ±аR	144,5 7,01	36,4 7,01 0,72 4,89	68,6 5,46 0,41 4,63	143,9 7,54	37,4 7.72 0,73 5,37	68,6 6,22 0,51 4,92

Медичний контроль за станом фізичного виховання дітей та підлітків передбачає проведення медичних спостережень за ста­ном і динамікою їх здоров'я та особливостями реакцій організму на фізичні навантаження, санітарний нагляд за приміщеннями і умовами фізичного виховання та заняттями спортом. Виходячи із можливостей залучення дітей до фізичного виховання, виконан­ня фізичних вправ, прийнято поділяти їх на три групи фізичного виховання.

Основна група охоплює здорових дітей та підлітків, а також тих, хто має незначні функціональні відхилення, якщо їхній за­гальний розвиток не перешкоджає загальному доброму самопо­чуттю та заняттям фізичними вправами за шкільною загальноос­вітньою програмою.

Підготовча група охоплює школярів з наявністю у стані здоров'я функціональних порушень, хронічних захворювань, підвищеної збудливості серцево-судинної та нервової систем, швидкої втомлюваності після перенесених гострих захворювань. У цій групі заняття проводять із меншим фізичним навантажен­ням та індивідуальним добором вправ.

Спеціальна група — школярі із хронічними захворюваннями в стадії суб- та декомпенсації, з короткозорістю, суттєвими дефек­тами опорно-рухового апарату. Дітей цієї групи звільняють від занять в основній та підготовчій групах, вони мають займатися за індивідуальним режимом лікувальною фізкультурою.

Гігієнічне оцінювання уроку фізичної культури передбачає проведення хронометричних спостережень за тривалістю методичних частин уроку, визначення загальної та моторної щіль­ності уроку і зовнішніх ознак втоми, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб, дослідження рівня рухової активності та ступеня фізичної підготовленості, здійснення контролю за повітряно-тепловим ре­жимом спортзалу та оцінювання правильності медичного забез­печення уроку.

Звичайний урок складається із:

1. вступна час­тина - 3 - 4-хв (організація колективу та його підготовка до уроку) ,

2. підготовча частина 12 – 15 хв (проведення загальної фізичної підготовки),

3. основна частина 20 - 30-хв (формування рухових навичок та проведення рухливих ігор),

4. заключна частина 3 - 5-хв (приведення організму до вихідного стану).

Рухова активність — показник, який характеризує об'єм та кількість пересувань дитини, що пов'язані зі зміною центра ваги її тіла за певний проміжок часу.

Критеріями комплексного оціню­вання рухової активності є кількість кроків, величина енерговитрат, тривалість динамічного компонента як у навчальному про­цесі, так і в добовому циклі.

Загальна щільність уроку фізичної культури — співвідношення корисного часу (тобто часу, що був витрачений на виконання різних рухів, показ фізичних вправ, їх пояснення вчителем, спілкування, а також прибирання спортив­ного інвентарю) і загальної тривалості заняття — має становити не менше ніж 80 %.

Моторна щільність уроку — співвідношення часу, що його витрачено на виконання різних рухів, і загальної тривалості уроку — має становити більше ніж 60 % .

Зовнішніми ознаками втоми, що враховуються під час аналі­зу уроку і є сигналом для зміни діяльності, називають: зміну за­барвлення шкіри обличчя, прискорення дихання, зниження кон­центрації уваги, погіршення самопочуття, уповільнення рухової активності.