8.5. Облік операцій з банківськими металами

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійс­нюється аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою.

Облік банківських металів у касах банків здійснюється за ба­лансовими рахунками розділу 11 «Банківські метали» Плану ра­хунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 280 від 17.06.2004.

Операції з приймання та видачі банківських металів клієнтам здійснюються банками за первинними документами, визначени­ми Положенням про здійснення уповноваженими банками опе­рацій з банківськими металами, затвердженим постановою Прав­ління Національного банку України № 325 від 06.08.2003.

Розглянемо облік операцій з купівлі-продажу банківських металів у фізичних та юридичних осіб (табл. 8.4).

Таблиця 8.4. Облік операцій з купівлі-продажу банківських металів
№ пор.	Зміст операції	Рахунки
		Дт	Кт
1	Облік операцій з купівлі банківських
	металів у фізичних та юридичних осіб на суму купленого банківського	1101,1102	3800
	металу в гривнях за курсом купівлі	3801	2900
2	Відображення різниці між вартістю
	купленого банківського металу за	3801	6204
	поточним офіційним курсом та його
	вартістю за курсом купівлі
		6204	3801
3	Відображення суми, що сплачується		1001, 1002, 1200,
	продавцю банківського металу	2900	1600,2600,2620,
			2630, 2635, 2650
4	Відображення операцій з продажу	1001,1002,1200,
	банківських металів:	1500, 2600, 2620,	3801
	- сплата клієнтом грошових коштів	2630, 2635, 2650
	- облік суми проданого банківського	3800	2900
	металу
5	Відображення різниці між вартістю
	проданого банківського металу за офіційним курсом та його вартістю за	3801	6204
	курсом продажу (якщо ці курси не
	збігаються)	6204	3801
6	Видача проданого банківського *	2900	1101, 1102
	металу

Бухгалтерський облік банківських металів, отриманих банком на відповідальне зберігання або в заставу з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками 9703 «Інші активи на зберіганні» та 9500 «Отримана застава» з обов'язковою фікса­цією характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порош­ки, монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка, ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за наяв­ності) та інших ознак.

Банк самостійно визначає порядок обліку маси банківського металу та розробляє регістри обліку для накопичення інформації про масу банківських металів у грамах та в тройських унціях з точністю до 0,001 тройської унції. У цьому разі банк має забезпе­чити формування статистичної звітності та надання інформації про масу банківських металів з точністю до 0,01 тройської унції.