9.2. Облік статутного капіталу

Статутний капітал − це сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Для обліку статутного капіталу призначений рахунок 40 “Ста­тутний капітал”. Це пасивний рахунок. За кредитом рахунку відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих доку­ментах підприємства.

У державних підприємствах розміри статутного капіталу виз­начаються державою (міністерствами, відомствами) в період засну­вання підприємства і наділення його основними і оборотними засо­бами. В процесі діяльності статутний капітал може змінюватись за рішенням відповідного державного органу з подальшою перереєс­трацією в державному реєстрі.

За кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” на державних підприємствах відображають: суми, виділені в розпорядження підприємства з державних фондів та зареєстровані у відповідних органах; кошти від злиття кількох підприємств. За дебетом рахунку 40 “Статутний капітал” на державних підприємствах може бути записано вилучення після перереєстрації статутного капіталу певної суми коштів: передача коштів іншому підприємству; злиття підприємства з іншим підприємством; ліквідація підприємства. Сальдо рахунку 40 “Статутний капітал” може бути лише кредитове і має відповідати статуту, зареєстрованому у відповідних органах державної реєстрації.

Статутний капітал господарських товариств утворюється відповідно до Закону України “Про господарські товариства” та інших законодавчих актів і нормативних документів. Розрізняють такі товариства: акціонерне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство.

Статутний капітал в недержавних підприємствах створюється за рахунок вкладів учасників (засновників). Вкладами можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи та ін. Вклад стано­вить частку учасника та засновника у статутному капіталі. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах (статуті, установчому договорі тощо) товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Статутний капітал акціонерного товариства поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки, діючої на момент створення акціонерного товариства. Товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного капіталу здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

У товариствах з обмеженою і додатковою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки, діючої на момент створення товариства. До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного капіталу не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Облік статутного капіталу починають з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності. На момент реєстрації в обліку на рахунку 40 “Статутний ка­пітал” (по кредиту) має бути відображена загальна сума статутного капіталу (першочергові внески і ті, що вносяться протягом року). Збільшення або зменшення статутного капіталу дозволяється тільки після внесення відповідних змін в установчі документи. Збільшен­ня статутного капіталу може бути здійснено після внесення повніс­тю всіма учасниками своїх вкладів, а зменшення − у разі вибуття окремих засновників чи припинення діяльності підприємства.

Статутний капітал на приватному підприємстві формується з майна, яке доцільно оформити актом інвентаризації і на його основі відобразити наявність майна на рахунках бухгалтерського обліку. На внесене майно складається запис на суму затвердженого статутного капіталу.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

На момент реєстрації в обліку на рахунку 40 “Статутний ка­пітал” (по кредиту) має бути відображена загальна сума статутного капіталу (першочергові внески і ті, що вносяться протягом року). Збільшення або зменшення статутного капіталу дозволяється тільки після внесення відповідних змін в установчі документи. Збільшен­ня статутного капіталу може бути здійснено після внесення повніс­тю всіма учасниками своїх вкладів, а зменшення − у разі вибуття окремих засновників чи припинення діяльності підприємства.

На суму внесків майном і грішми на момент реєстрації підпри­ємства дебетують рахунки, на яких відображені внесені активи, і кредитують рахунок 40. Невнесені на момент реєстрації суми запи­сують на дебет рахунку 46 і кредит рахунку 40. Чергові внески протягом року відображають по дебету рахунків коштів і майна в кореспонденції з кредитом рахунку 46.

За кредитом рахунок 40 “Статутний капітал” кореспондує з дебетом рахунків: 41 − на суму пайового капіталу, приєднаного до статутного капіталу;42 − на суму додаткового капіталу, приєднаного до статутного ка­піталу; 43 − на суму резервного капіталу, приєднаного до статут­ного капіталу; 44 − на суму направленого нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу; 46 − на суму внесків учасників (засновників), що підписалися на акції; 67 − збільшення статутного капіталу за рахунок направлених нарахованих дивідендів.

За дебетом рахунок 40 “Статутний капітал” кореспондує з кредитом рахунків: 41 − сформовано пайовий капітал за рахунок статутного капіталу при розпаюванні підприємства; 45 − анульовано акції підприємства; 46 − зменшення статутного капіталу на частку засновників, які вибули; 67 − зменшено статутний капітал внаслідок зменшення номінальної вартості акцій.

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капі­талу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Для обліку наявності і руху статутного капіталу призначений Журнал 7 (Журнал-ордер № 12 сг. – для сільськогосподарських під­приємств). Кредитові обороти Журналу (Журналу-ордера) переносять в кінці місяця у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 40 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку статутного і іншого власного капіталу наведена на рисунку 11.

Рис. 11. Загальна схема обліку власного капіталу і забезпечення