Лабораторна робота

Тема

Процедури, динамічні та багатовимірні масиви, функції InputBox( ) i MsgBox( ).

Процедури та функції

При написанні програми часто виникає необхідність декілька разів виконувати одну і ту ж саму групу операторів. Ці групи до­цільно оформити у вигляді процедури-підпрограми або процедури-функції. Про­цедури-під­про­грами і процедури-функції є сегментами програми, які ви­конують певні задачі, після виконання яких управління передається у основну про­граму. Це означає, що одна і таж процедура (функція) може бути викликана із різних точок про­гра­ми.

З процедурами ми вже зустрічалися при першому знайомстві з VB, оскільки вони є основою цієї мови. У розглянутих раніше програмах ми ство­рювали процедури обробки подій, які були пов’язані з командними кнопками. За допомогою процедур подій і виконується основна робота. Різниця між про­цедурами обробки подій і звичайними процедурами тільки в тому, що про­це­ду­ри обробки подій викликаються в момент виникнення деякої події. Власні про­цедури-підпрограми (функції) можна викликати із різних точок головної про­грами і їх називають підпрограмами (функціями) користувача.

Основна ідея, що лежить в основі використання процедур полягає у тому, щоб розбити одну велику програму на невеликі функціонально незалежні фраг­менти, що виконують певні задачі. Кожна із поставлених задач може бути роз­в’язана за допомогою окремої процедури (функції). Використання такого стилю про­грамування має декілька переваг.

• Фрагменти програми (коду), які виконують конкретні задачі, можна про­тестувати окремо. Маленькі процедури значно легше відлагодити, ніж одну велику програму. Крім того, використання процедур дає можливість брати участь у створенні програми декільком програмістам.

• Використання процедур дозволяє уникнути фрагментів, які повторюються в програмі. Кожний раз, коли необхідно одні і ті ж дії, достатньо викликати від­повідну процедуру.

• Для розв'язання задач, які часто зустрічаються можна створити спеціальну біб­ліотеку процедур, яка використовується і для інших програм. Тим самим скорочується час написання прикладних програм.

• Використання процедур спрощує написання програм. Cправді, якщо код іс­нує в одному екземплярі, то його потрібно редагувати тільки один раз.

Створення процедури

Як і при створенні програми, процес розробки процедури завжди має роз­по­чинатися із вивчення та формалізації задачі, ви­зна­чення необхідних па­раметрів та типів даних, які пере­даються у головну (викликаючу) програму.

Якщо потрібно знайти значення лише однієї величини, то можна ви­ко­рис­тати про­цедуру-функцію. Якщо знаходиться значення кількох величин, то ви­ко­ристовуються про­цедури-підпрограми. Як процедури-підпрограми так і про­це­дури-функції описуються у секції General|Declaration. У такому випадку во­ни будуть доступні для усіх інших процедур з їх модуля.

У VB нову процедуру можна створювати двома способами:

1–й спосіб

1. Відкриваємо вікно коду для форми Form1, вибравши пункт меню View/ Code.

2. Помістимо курсор у секції General та введемо ключове слово Sub.

3. Вводимо ім'я процедури, наприклад NSD.

4. Для завершення створення процедури натискаємо Enter.

Після того, як будуть пророблені вказані дії після назви процедури допишеться пара круглих ду­жок, автоматично додасться оператор End Sub і у вікні списку процедур з’явить­ся ім'я створеної процедури.

Після створення шаблону процедури можна приступати до вводу коду процедури. Повний синтаксис опису про­цедури виглядає наступним чином:

[Public | Private] [Static] Sub Ім'я_Процедури ([Список_Параметрів])

<Оператори>

End Sub

Ключові слова Public, Private, Static, розміщені перед оператором Sub і

перші два з них визначають зону досяжності процедури, тобто ті місця проекту, із яких дана процедура може бути викликана.

2-й спосіб

Щоб активізувати вікно Add Procedure необхідно, знаходячись у вікні ко­ду в секції General, виконати команду Tools/AddProcedure. Далі необхідно:

1. Ввести ім'я процедури 2. Вибрати один із типів процедури (Sub, Function, Property або Event), 3. Визначити зону досяжності про­цедури (Public або Private). 4. Якщо необхідно, щоб усі змінні бу­ли статичними, треба поставити від­мітку All Local Variables as Statics.

Перемикачі групи Type дозволяють визначити вид процедури:

• Sub. При виборі даного перемикача буде створений шаблон підпрограми.

• Function. Даний перемикач дозволяє створити підпрограму-функцію.

• Property. Цей перемикач приведе до створення процедури властивостей, за до­помогою яких можна надати або прочитати значення деякої властивості форми або модуля класу.

• Event. За допомогою даного перемикача в програму вставляється опис про­це­дури обробки подій, що визначається користувачем.

Приклад. Створити процедуру-підпрограму для обчислення площі та периметру прямокутника.

де формальними параметрами є: nWidth – ширина, nHeight – висота, nArea – площа, nPerimeter – периметр. Більше того, nWidth та nHeight – вхідні дані, а nArea та nPerimeter – вихідні (тобто результат роботи процедури).