Лекція 5. Загальна характеристика екосистем материків та окремих біогеографічних областей.
План
Основні риси саванних екосистем.
Загальна характеристика пустельних екосистем
1. Основні риси саванних екосистем
В різних типах клімату тропічного поясу широко поширені трав'янисті угрупування тропічних злаків. Сезонний ритм цих угруповань пов'язаний з періодичністю опадів. Окрім злаків участь в формуванні цих спільнот беруть осоки та дводольні, а також невеликі дерева та чагарники, що зростають поодиноко або групами.
В дощовий період - це зелені простори, в сухий сезон - вигорівші та покриті сухими рослинними залишками території без ознак життя.
Савани займають широкі площі в Африці. Також поширені в Південній Америці, Азії та Австралії, Південно-східній Азії. Річна кількість опадів, як правило, менше 800 мм, але подекуди може досягати 1500 мм. Основна риса - високі температури протягом усього року; різка сезонність зволоження: сезон дощів (літо) змінюється сухим періодом (зимою) тривалістю 4-7,5 місяців.
Рослинний світ
На різних континентах савани суттєво відрізняються між собою за флористичним складом, але мають спільні риси структурного характеру:
наявність трав'янистого покриву (переважно з ксерофільних злаків) і розрідженого верхнього яруса з поодиноких дерев і чагарників;
наявність рослин-пірофітів. У трав'янистому ярусі переважає один чи два фонових види злаків — андропогон, пенізетум, аристида.
Чагарниково-деревний ярус різноманітний і покладений в основу класифікації саван, які поділяються на три типи:
трав'янисті савани без дерев - кампінос, кампос-лімпос (Амазонія);
савани з поодинокими деревами і чагарниками - льянос (Венесуела), кампос-серадос (Бразилія);
савани зі значною кількістю дерев - серадос (Бразилія).
Дерев'янисті рослини саван мають такі властивості: - коренева система потужна, проникає на значну глибину; - стовбури низькі, звивисті; - крона парасолькоподібна; - корок на стовбурі товстий, дерев'янистий, добре протистоїть пожежам; - листя велике, шкірясте; - переважно листопадні, листя скидають у сухий сезон.
.
У Південно-Східній Азії савани поширені на території Індії та Індокитаю. Трав'янистий покрив досить високий (до 2 м заввишки). Переважає злак аланг- аланг (імперата), дика цукрова тростина, злак міскантус. Із дерев тут зустрічаються бутея і дальбергія (з бобових), солове дерево, або шорея (з дшітерокарпових); багато різних акацій.
У Південній Америці савани поділяються на дві нерівні частини: 1) на півночі материка в басейні р. Оріноко (Венесуела, Колумбія) - льяноси;
2) На Бразильському нагір'ї і рівнині Гран-Чако - кампоси, які бувають без дерев (кампос-лімпос) і з деревами (кампос-серадос).
Льяноси - типові савани, де на фоні багаторічних злаків розкидані поодинокі маленькі деревця. З дерев тут зустрічаються: маврикісва пальма, куратела, бірсоніма, бовдіхія, коперніція (остання іноді утворює < пальмову савану > ).
Кампоси характеризуються тим, що основу трав'янистого ярусу, як і в Африці, складають багаторічні злаки, але меншої висоти - до 1 м. Крім того, тут багато рослин з родин складноцвітих, бобових, мальвових, амарантових. Отже, строкатість і багатство флористичного складу — характерна ознака кампосів. З дерев найбільш характерні такі ендеміки Південної Америки, як воскова пальма, або карнауба (рід, Коперніція), пальма буріті, або маврикієва.В Австралії савани розміщені переважно в північній та західній частинах материка. Вони дуже різноманітні - від угруповань з численними деревами до майже виключно трав'янистих. З дерев найхарактернішими є вічнозелені евкаліпти і акації. Дуже поширені також так звані трав'яні дерева (з родини лілійних) - ксанторея, кінгія, дазипогон. У складі трав'янистого покриву велику роль відіграють злаки - астреблія, темеда (кенгурова трава), андропогон шовковий (блакитна трава).
Тваринний світ. Наявність одного або двох посушливих періодів (до 6 місяців), обмежена кількість опадів, наявність добре розвинутого трав'яного покриву та слабо виражений деревний ярус формують у тварин добре виражені пристосування до перенесення несприятливого періоду посухи. Збільшується період анабіозу у комах, земноводних та окремих плазунів. Міграції птахів та кочівлі копитних набувають широкого розмаху.
Як і в попередньо описаних біомах провідну роль в переробці органічної речовини відіграють терміти. Саме тут щільність їх населення є максимальною. Вони займають до 30% поверхні ґрунту, а загальна маса наземних споруд термітів сягає 2400 т/га. Кількість термітників сягає 2 тис/га. Форма термітників в основному баштоподібна. На півночі Австралії - магнітні термітники (на поверхні виступи-ребра, спрямовані з півдня на північ).
В саванах зустрічаються мурахи-женці (попередньо висушену продукцію зберігають в сховищах).
Окрім термітів: таргани, цвіркуни, жуки, дощові черви, личинки златок, бронзівок. Зелені частини рослин використовують в їжу зайцеподібні та гризуни (земляні білки, піщанки, дамани). Але найбільше впливають на рослинний покрив саван крупні копитні: хоботні, парнокопитні та непарнокопиті.
Серед антилоп це великі стада антилоп гну, зебри, газелі Томсона та газелі Ґранта. Характерні великі свині - бородавочники. Типовою пасовищною твариною є білий носоріг, а також слони та жирафи.
Слід відзначити, що своїм зовнішнім виглядом савани завдячують саме копитним тваринам. Зебри з'їдають верхні частини злаків, гну - трави ближче до ґрунту, а газелі Томсона та Ґранта пасуться в розрідженому та низькорослому травостої. Бородавочники використовують приземний ярус трав'яного покриву, стаючи на передні коліна та повільно рухаються в такій позі. Білий носоріг широкою верхньою губою захоплює і зрізає рослини під самий корінь. На висоті 2- 4 м обламує та обдирає гілки африканський слон. На найбільшій висоті - в кронах акацій пасеться жираф (жираф формує парасолеподібну форму крони).
В австралійських саванах функцію копитних виконують сірий та рудий кенгуру.
Зерноїдні птахи - ткачики, фазанові, страуси - африканський страус (2,7 м, до 90 кг), ему (Австр.), нанду (П.А.).
Хижаки: мурахи, туруни, скорпіони.
Ящірки роду полідота (беззубі з липким язиком кігтями розривають термітники).
В П.А. - мурахоїди та броненосці.
Птахи: шпаки, дрохви, сорокопуди, жайворонки. Хижі птахи та птахи падальщики.
Великі хижі ссавці (леви, гепарди, леопарди, гієни та шакали) полюють на копитних, рухаючись за ними під час міграцій. Гієнові полюють естафетою. Гепард - поодиноке полювання (до 110 км). В саванах П.А. - гривастий вовк та саванова лисиця. Австралія - собака дінго.