Вугільні колонки

Водно- спиртовий розчин обробляють активним вугіллям у вугільних колонках для поліпшення дегустаційних якостей горілки. Завдяки адсорбційної здатності і каталітичним властивостям активного вугілля знижується вміст органічних домішок в розчині, смак і запах горілки поліпшуються.

Вугільна колонка ( мал. Х.III - 9) являє собою циліндр 6 діаметром 0,7м і висотою 4,3м , що виготовляється з листової міді товщиною 2-2,5мм або з нержавіючої сталі. По патрубку 8 в нижньому днище подається суміш на обробку . На відстані 150мм від днища встановлена ​​решітка 1, на яку на марлеву серветку укладають шар активного вугілля заввишки 4м.

Вугілля завантажують через верхній люк 5, вивантажують через люк 7. Патрубок 4 служить для відводу пари при регенерації вугілля. Пар через патрубок 3 підводиться в колонку. Температура при регенерації контролюється термометром , встановлюваним в гільзі 2.

Швидкість фільтрування водно -спиртового розчину через колонку не перевищує 2м/год і залежить від якості вугілля і сорти випускається горілки.

У процесі роботи адсорбційні і каталітичні властивості вугілля знижуються. Для регенерації вугілля його обробляють парою при температурі 110-130°С протягом 3-4 ч. Витрата пари 4г на 1кг вугілля. Водно -спиртові нари і пари летучих речовин, що виділяються при регенерації вугілля, направляють в холодильник. Отриманий спиртовий відгін використовують для приготування спирту- денатурату . Після обробки парою через шар вугілля продувають повітря. Термін служби вугілля 4-5 років.

В даний час піщані фільтри та вугільні колонки виготовляють з нержавіючої сталі марки ОХ18Н10Т .

АПАРАТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ Спиртовані СОКІВ, настоянок, морсу, ЦУКРОВОГО сиропом і кольором, ароматні спирти, купажування і фільтруванням

Спиртовані соки отримують з плодово- ягідної сировини на соко- морсових заводах і застосовують для приготування настоянок, наливок, лікерів. У ряді випадків плодово- ягідне сировину безпосередньо переробляють на лікеро -горілчаних заводах.

Спиртовані настої одержують із ефіроолійних і неароматичного сировини шляхом обробки подрібненої сировини водно- спиртовим розчином.

АПАРАТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ Спиртовані СОКІВ

Технологічний процес виробництва спиртованого соку складається з наступних стадій: сортування і миття сировини; дроблення; попередня обробка подрібненої сировини; пресування; спиртування соку; відстоювання соку; розлив спиртованого соку в тару для відправлення на лікеро -горілчані заводи.

Мийку плодово- ягідної сировини здійснюють у мийних машинах різних конструкцій. Душова мийна машина, вживана для мийки ягід, являє собою транспортерну стрічку, омивану водою з розпилювального пристрою. Зерняткові плоди (яблука, груші) миють в барабанній або елеваторної мийній машині . Іноді мийку яблук і груш виробляють в гідравлічному транспортері. Після миття плоди обполіскують водою під душем.

Кормоподрібнювач для плодово-ягідних сировини

Для більш повного вилучення соку з плодів їх подрібнюють. Ступінь подрібнення залежить від виду плоду і здатності його до відділення соку. Зазвичай зерняткові плоди подрібнюють на частинки розміром 4-6мм; кісточкові плоди та ягоди - на частинки розміром до 10мм. При більш тонкому подрібненні відділення соку пресуванням погіршується. Для подрібнення плодів застосовують дробарки різних конструкцій. Найбільш поширеними є ножові дробарки КДП- 4 (рис. XIV-1).

Дробарка являє собою барабан 2, в прорізах якого встановлені ножі 1 . Уздовж барабана за допомогою пружин 4 укріплені притискні колодки 3, які регулюють величину зазору між барабаном і колодками. Ножі розміром 264 × 26 × 5мм мають по 18 зубів висотою 5,5мм. Дробарка приводиться в рух від електродвигуна потужністю 4,5 кВт.

Рис . XIV - 1 . Дробарка для плодів

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРЕСУВАННЯ подрібненої сировини

Подрібнені плоди і ягоди , що містять багато пектину і насилу віддають сік, до пресування піддають попередній обробці для збільшення виходу соку. Для цієї мети застосовують ферментні препарати, нагрівання або заморожування, ультразвук, електричний струм, іонізуюче випромінювання. При обробці подрібненої сировини ферментами вихід соку з 1 т сировини збільшується на 5-20 дав залежно від виду вихідної сировини.

Витяг соку проводиться на пресах періодичної і безперервної дії. Для отримання соків в промисловості широко застосовуються преси періодичної дії з гідравлічним або гвинтовим приводом. Останнім часом впроваджуються шнекові преси безперервної дії.

У корпусі 10 преса безперервної дії ПНД- 5 (рис. XIV- 2) розташовані на одній осі шнеки 4 і 5, що мають праве і ліве обертання і різні напрямки витків. Шнек 4 має порожнистий вал 3; шнек 5 закріплений на валу 9, який проходить через порожнистий вал шнека 4 . Шнеки обертаються за допомогою конічних шестерень 1 і 2. Ступінь отжатия регулюється конусом 8.

Відпресований сік відводиться через отвори в циліндрі 7 і отвори 6 в підлогою валу . Отвори в циліндрі 7 конічні, діаметри їх з внутрішньої сторони 1мм, з зовнішньої 2,5мм. Потужність приводу 10 кВт, виробник -ність преса 5 т/ ч.

На лікеро -горілчаних заводах застосовують преси періодичної дії . Пресування сировини в цих пресах відбувається в кошиках. Поршень преса приводиться в рух від гідравлічного насоса. Пресування відбувається при тиску на сировину 1,0-1,2 МПа.

Свіжовіджатий сік фільтрують через сито і додають до нього спирт - ректифікат вищого очищення в кількості 15 - 17 % за об'ємом. Сік зі спиртом такої фортеці добре зберігається. Спирт додають в сік невеликими порціями , інтенсивно перемішуючи в чані - змішувачі.