16 Оцінка пожежної обстановки

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і лісових пожеж, які дозволя-ють визначити основні кількісні характеристики пожеж.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.

Під пожежною обстановкою розуміється сукупність наслідків впливу уражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.

Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі за-ходи:

—        визначити вид, масштаб і характер пожежі;

—        провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окре-мих елементів і об’єктів у цілому, а також на життєдіяльність населення;

—        вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина виникнення пожеж — необережне поводжен-ня з вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути в результаті природних явищ (грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання газів і торфу).

Відповідно до СНІП 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

/ ступінь. Будинки з несучими загороджувальними конструк-ціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів. /7 ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними констру-кціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати не-захищені сталеві конструкції.

III        ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними кон-

струкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бе-

тону чи залізобетону. Для перекриттів допускається викорис-

тання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або

важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами. До

елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестій-

кості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття 3

деревини піддаються вогнезахисній обробці.

Ша ступінь. Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструк-цій, загороджувальні конструкції — зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорю-чим утеплювачем.

ІІІб ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою.

Елементи каркаса — з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує необхідну межу поши-рення вогню. Загороджувальні конструкції — з панелей або по-елементного складання, виконані із застосуванням деревини чи матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали заго-роджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від впливу вогню і високих температур таким чином, щоб забезпечувалася необхідна межа поширення вогню.

IV        ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними кон-

струкціями з цільної або клеєної деревини й інших горючих чи

важкогорючих матеріалів, захищених від вогню і високих

температур штукатуркою або іншими листовими чи плитовими

матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги

щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому

елементи покриттів з деревини піддаються вогнезахисній об-

робці.

IVa ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих неза-хищених загороджувальних конструкцій — зі сталевих профі-льованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим уте-плювачем. V ступінь. Будинки, до несучих та загороджувальних кон-струкцій яких не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню.

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій протистояти вогню без обвалю-вань, прогинів, тріщин і отворів, через які проникають продукти горіння. Вона становить для будинків і споруд I ступеня вогне-стійкості понад 2 години, II ступеня — 2 години, III -1,5 години, IV — 1 годину (приблизно).

За вибухопожежонебезпечністю введені з 1987 р. норми ОНТП 24-86 підрозділяють усі приміщення на 5 категорій: А, Б — вибухо-пожежонебезпечні, В, Г, Д — пожежонебезпечні (табл. 4.6.1).

Таблиця 4.6.1

КАТЕГОРІЯ ПРИМІЩЕНЬ

 

Категорія приміщення          Характеристика речовин і матеріалів, які є в приміщенні

A

вибухо-

пожежо-

небезпечні     Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворювати вибухо-небезпечні парогазоповітряні суміші, при запалюванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в при-міщенні і перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали здатні вибу-хати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа

Б

вибухоне-безпечні    Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температу-рою спалаху понад 28°С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або па-роповітряні суміші, при спалаху яких розвивається розрахун-ковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який переви-щує 5 кПа

в

пожежо-небезпечні  Легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, тверді пальні і важкогорючі речовини й матеріали, речовини і матеріали, зда-тні при взаємодії з водою, киснем повітря чи одне з одним тільки горіти за умови, що приміщення, у якому вони знахо-дяться, не належать до категорії A і Б

г          Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому чи розплавленому стані, процес обробки яких с’проводжується виділенням променистого тепла, іскор і полумя, горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо

д          Негорючі речовини і матеріали в холодному стані Категорії будинків визначають, виходячи з площ приміщень рі-зних категорій, які містяться в них. Будинок відноситься до кате-горії А, якщо в ньому сумарна площа приміщень категорії А пере-вищує 5% площі всіх приміщень або дорівнює 200 м . Допускається не відносити будинок до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорії А в будинку не перевищує 25% сумар-ної площі всіх розміщених у ньому приміщень (але не більше 1000 м ) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння. Будинок відноситься до категорії Б, якщо одноча-сно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А, б) сумарна площа приміщень категорії А та Б перевищує 5% сума-рної площі всіх приміщень або 200 м . Допускається не відносити будинок до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорії А та Б у будинку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташо-ваних у ній приміщень (але не більше 1000 м ) і ці приміщення об-ладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії В, якщо одночасно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А чи Б, б) су-марна площа приміщень категорії А, Б, і В перевищує 5 % (10 %, якщо у будинку відсутні приміщення категорії А та Б) сумарної площі всіх приміщень. Допускається не відносити будинок до ка-тегорії В, якщо сумарна площа приміщень категорії А, Б і В у бу-динку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташованих у ньому приміщень (але не більше 3500 м ) і ці приміщення облад-нуються установками автоматичного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії Г, якщо одночасно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А, Б чи В, б) сумарна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень. Допускається не відносити бу-динок до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорії А, Б, В і Г у будинку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташованих у ньому приміщень (але не більше 5000 м ) і при-міщення категорії А, Б і В обладнуються установками автомати-чного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії Д, якщо він не відноситься до категорій А, Б, В і Г.