3.2. Особливості кшм бмп-1 кш

БМП-1КШ може використовуватися як КШМ і машина бойового управління (МБУ) для забезпечення радіозвязку по одному КХ і трьом УКХ радіоканалам в ТЛУ.

Дякуючи використання в КШМ однотипного з Р-145 БМ радіо і комутаційного обладнання вона забезпечує однакові з нею можливості по каналоутворенню і управлінню радіостанціями.

КШМ складається з 4 відділень: бойового, управління, силового і кормового.

В відділенні управління обладнані робочі місця водія і офіцера-штурмана, на яких встановлені органи управління БМП, ПВ, пристрій хімічної розвідки ПрХР, апаратура навігації “КВАДРАТ ПО-2”.

В бойовому відділенні обладнанні робочі місця командира і двох офіцерів, на яких встановлені ПО-1, ПК-1, ГР, ПК-2, приставка симетрування (ПС), блок провідного звязку (БПЗ), блоки реле БР-1, БР-2, радіостанція Р-130М.

В кормовому відділенні обладнанні робочі місця двох радистів. Тут розміщені решта радіо, комутаційного і іншого обладнання КШМ.

Обладнання БМП-1 КШ змонтовано на базі БМП, яка має високу прохідність і надійний бронезахист.

Екіпаж: старший радист, радист, механік-водій, передбачені місця для чотирьох офіцерів.

Рисунок 3.2 – КШМ БМП-1КШ.

4. Особливості експлуатації радіозасобів в командно-штабних машинах

Експлуатація КХ і УКХ радіозасобів, розміщених в одній КШМ, має ряд особливостей, які обумовлені їх взаємним впливом, особливостями розповсюдження радіохвиль і забезпечення радіозвязку в різних фізико-географічних умовах.

4.1 Взаємні завади між радіозасобами кшм. Проблема емс в кшм і напрямки її вирішення

Сумісне розміщення в КШМ радіозасобів КХ і УКХ діапазонів значно підвищує оперативність і стійкість управління військами в ТЛУ. З іншої сторони таке розміщення радіозасобів створює передумови для утворення інтенсивних взаємних завад між радіозасобами і загостренню електромагнітної сумісності (ЕМС) в КШМ. Це, в свою чергу, веде до зниження якості радіозвязку.

Основні причини утворення взаємних завад при сумісному або близькому розміщенні радіозасобів такі:

- нелінійні процеси, які виникають в вихідних каскадах передавачів і приселекторах приймачів при дії сигналів з великим рівнем;

- взаємодія між антенами КШМ;

- побічні складові передавача в широкій смузі частот;

- недостатня вибірковість приймачів радіостанцій по побічним і поза смуговим каналам прийому;

- завади від електрообладнання і контактні завади транспортної бази КШМ.

Розрізняють ЕМС кіл і вузлів, пристроїв і блоків радіозасобів і всієї КШМ в цілому. В залежності від рівня розгляду ЕМС використовуються різні шляхи її вирішення.

ЕМС кіл і вузлів досягається певним їх розміщенням, фільтрацією тобто усуненням електромагнітного звязку між ними.

ЕМС пристроїв і блоків забезпечується конструкцією вихідних каскадів, встановленням фільтрів.

Вирішення проблеми ЕМС для радіозасобів і КШМ здійснюється проведенням організаційних, технічних і організаційно-технічних заходів.

Технічні заходи передбачають удосконалення технічних характеристик окремих радіозасобів, оптимальну побудову високочастотного тракту КШМ і використання компенсаторів завад.

Експлуатаційні організаційні-технічні задачі повязані з організацією використання виділеного діапазону радіочастот.

До організаційних напрямків вирішення проблеми ЕМС в КШМ, які найбільш широко використовуються слід віднести:

Раціональне використання частотного діапазону, яке передбачає:

- контроль завантаження частот, виділених на КШМ;

- прогнозування видів і рівнів взаємних завад між радіозасобами;

- вибір і призначення робочих частот з урахуванням прогнозу і контролю.

Раціональне розподілення і призначення частот має значення в забезпеченні

ЕМС і дозволяє знизити рівень взаємних завад на 40…60 дБ. Призначення робочих частот радіозасобам КШМ здійснюється на основі таблиць варіантів частот, розроблених для більшості КШМ.

Рознесення роботи радіозасобів КШМ в часі.

Технічні заходи передбачають:

- зменшення числа антен на транспортній базі і їх рознесення;

- використання антенних решіток, поляризаційне рознесення антен;

- розроблення високоефективних високочастотних трактів;

- удосконалення технічних параметрів радіозасобів;

- використання двоканальних розділювальних фільтрів і фільтрів додаткової селекції, які зменшують взаємний вплив між радіозасобами, що працюють на одну антену;

- встановлення спеціальних систем компенсації потужних взаємних завад між радіозасобами КШМ;

- екранування і фільтрація завад по колам живлення;

- зменшення рівня контактних завад шляхом удосконалення транспортної бази;

- використання адаптивних антен;

- використання адаптації по потужності і частоті.