2.1 Стан економіки Греції, роль виробництв в її економічній структурі
Греція - індустріально-аграрна держава з середнім рівнем розвитку виробництва. З більшості показників вона поступається своїм партнерам по ЄС. Особлива увага сучасного керівництва надається адаптації національної економіки до процесів західноєвропейської інтеграції. Обсяг ВНП - 77,6 млрд. дол.. В грецькій економіці визначені сильні позиції американського, французького, німецького, італійського та швейцарського капіталу. Іноземна участь складає: в обробній промисловості - 25%, в галузі послуг - 22%, в банківській системі - 16%, в добуваючих галузях-10%.
Промисловість відзначається з одного боку високим рівнем монополізації (200 компаній отримують 50% усіх прибутків промисловості), з іншого боку - великою чисельністю малих підприємств. В країні нараховується 120 тис. підприємств, з них лише 700 мають більше 100 працюючих. В той же час, на дуже малих підприємствах (4-6 чол.) працюють робітники дуже високої кваліфікації. Ведучі галузі фінансуються іноземним капіталом - США, ФРН, Франція, Швейцарія. Промисловість Греції розвинена непропорційно по галузевій структурі і нерівномірно розміщується на території країни. Найбільш розвинені легка і харчова промисловість. (Мал. 2.1)
Малюнок 2.1 Процентне співвідношення галузей
У промисловості зайнято 24% працездатного населення.Ведеться здобич бокситів, пиритов, нікелевих руд, магнезитов. На острові Наксос - найбільше у світі родовище наждаку.Розвинена металургійна промисловість, хоча відповідно до рішень ЄС виробництво сталі в Греції скорочене на 30 %. Є підприємства машинобудівними, нафтохімічними і деревообробними галузей. Пріоритетний розвиток отримали текстильна, харчова галузі і виробництво будматеріалів (вважається, що в місті Волос розташована найбільша у світі фабрика по виробництву цементу).Найбільшу частину валютних надходжень як і раніше забезпечує судноплавство, найважливіша галузь грецької економіки (див. Грецьке судноплавство). Судна грецьких судновласників реєструються під прапорами різних країн. В сукупності, під національним і "зручними прапорами" інших країн, Греція має найбільший у світі цивільний флот. Рибальство в прибережних водах має виключно важливе значення.Для грецької промисловості характерне те, що існує безліч дрібних заводів і фабрик, що переважно має низький технічний рівень. Індустріальні підприємства Греції зосереджені головним чином в Аттіці, на острові Эвбея, а також в Центральній і Західній Македонії. Особливо швидко розвивається індустрія в столичному районі Афіни - Пірей, де зосереджена значна частина виробничих потужностей країни.
Хочу зазначити, що після глибокої кризи, яка відбулась у Греції, вона намагається відновити свої показники. На графіку зображено розвиток виробництва у Греції в період з 2004 до 2013 років та прогноз на 2014 рік.(Мал. 2.2)
Малюнок 2.2 Розвиток виробництва Греціїї з 2004 до 2014
Отже, виробництво в економіці Греції займає не найпершу позицію, але і не останню. Влада Греції вкладає у розвиток промисловості та заохочує іноземний капітал, бо для того, щоб раїні стати з колін, потрібно з чого почати.
2.1 Виробництво сучасних технологій як основне русло розвитку Японії
Японія - економічно найбільш розвинута країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, відносно високі темпи економічного зростання, вигідне економіко-гео-графічне положення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вирізняють її поряд із США та країнами Західної Європи як один із осьових центрів територіального зосередження господарства світу.
Японія розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Площа країни - 372,2 тис. км2, населення - 124 млн чоловік (1992 p.). Японські острови - гірська країна, величезна кількість людей та потужні виробничі системи якої зосереджені на невеликих прибережних рівнинах. Складний рельєф, обмеженість ділянок, придатних для промислового та житлового будівництва, часті землетруси - все це створює складні умови для господарювання. Японія - морська країна. Тихий океан для неї - найбільш універсальна та найбільш дешева дорога в усі кінці світу. А узбережжя для сучасного господарства стало фасадом і майстернею держави.
Японія йде до XXI ст. як могутня економічна держава, що володіє промисловістю, оснащеною найновішими технологіями, має великі валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції у МПП. У другій половині XX ст. країна пройшла смугу небаченого в її історії злету і ввійшла в пору "економічної зрілості", для якої притаманні певні завершені форми і структури господарства й за якої оптимально поєднуються регулююча і спрямовуюча роль держави з активним функціонуванням механізмів ринку.
Країна має сучасні продуктивні сили, в яких нестача природних ресурсів з лишком перекривається високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили, активним та гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим рівнем науки і техніки. Державні органи й підприємці проводять політику активної зовнішньоекономічної експансії на світовому ринкові, ставлять і вирішують складні питання внутрішнього розвитку.
Протягом другої половини XX ст. господарство Японії розвивалося під впливом факторів, перелік яких виглядає по-різному для повоєнних десятиліть і для періоду після економічної кризи 1974 - 1976 pp. У 50- 60-ті роки склалося найбільш сприятливе поєднання факторів економічного розвитку за всю історію сучасного господарства Японії.
Інтенсивне використання висококваліфікованої робочої сили, активне впровадження найновіших досягнень світового науково-технічного прогресу, реорганізація діяльності великих корпорацій дали змогу швидко оновити виробничі фонди й налагодити сучасне виробництво. Аграрні перетворення 1946 - 1949 pp. та 1961 р. прискорили формування ринкових відносин на селі. Обмеження воєнних витрат відкрило можливість державі спрямувати значні кошти на підтримку найновіших галузей промисловості. Нарешті, сприятлива кон'юнктура на світових ринках сировини і збуту продукції також сприяла тому, щоб Японія утвердилася як один із важливих експортерів товарів, а згодом і капіталу.
У 70- 80-ті роки склалася якісно інша ситуація в розвитку господарства Японії. (Мал. 2.3)
