Питання для самостійного опрацювання

1. Методологічні принципи світ-системного аналізу сучасності.

2. В чому полягає застереження С. Гантінгтона щодо «цивілізацій- них розломів» в ХХІ сторіччі?

3. Особливості суб’єктивної та об’єктивної глобалізації.

4. Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях.

5. Проблема гуманізації глобального розвитку

6. Методи та засоби агресивної культурної глобалізації

7. Трансформація полярності світо системи.

8. Суспільний рух антиглобалістів як спосіб протистояти глобалізації.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «глобалізація».

2. Яке значення вкладають в це поняття такі дисципліни як еконо­міка, соціологія, історія, культурологія та соціальна філософія?

3. Який процес є визначальним в глобалізації?

4. Що явилося передумовою глобалізації світу?

5. Що розуміється під процесом глобалізації економіки?

6. Якою є періодизація глобалізації за М. Чешковим?

7. Періодизація глобалізації за Р. Робертсоном.

8. Назвіть основні наукові підходи до глобалізації. В чому сутність кожного з них?

9. Назвіть три основні ракурси глобалізації в яких вона відбувається.

10. Основні мегатенденціїї глобалізації в соціокультурній сфері.

11. В чому полягають позитивні наслідки глобалізації?

12. В чому полягають негативні наслідки глобалізації?

Ш_Ра ■

Рекомендована література

1. Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз) / Укр. тов-во сприяння соц. інноваціям, Від. Інф.-бібл. Забезпечення Апарату Верховної Ради України. — К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. — 352 с.

2. Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу // Віче. — 2000. — № 12. — С. 131—147.

3. Возняк Т. Глобалізація як виклик людству // Глобалізація, Євро­пейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часопис. Чи­сло 19 / Ред. Возняк Т. — Жовква, 2000. — С. 27—47.

4. Воронкова В. Г. Соціально-економічне прогнозування: Навчаль­ний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2004.

5. Галлер Дітер. Амортизатор на шляху глобалізації // Глобалізація, Європейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часо­пис. Число 19 / Ред. Возняк Т. — Жовква, 2000. — С. 90—96.

6. Глобализация: контуры ХХІ века: Ред. сб. / Ред.. Ю. И. Игриц- кий. — М.: ИНИОН, 2002 — Ч. 1, Ч. 2, Ч. 3.

7. Головатий М. Обережно — глобалізація // Урядовий кур’єр. — 2003. — 25 вересня. — № 176. — С. 11.

8. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. — К.: Видавничий центр «Ака­демія», 1999. — 240 с.

9. Грани глобализации: Трудные вопросы современного разви­тия. — М.: Горбачев-фонд, 2003.

10. Загрова Е. Про глобалізацію, ТНК, національну державу і перс­пективи України у сучасному світі // Актуальні проблеми економіки. — 2002. — № 5. — С. 11—21.

11. Колодко Г., Жегож В. Глобалізація і перспективи розвитку пост- соціалістичних країн. — К.: Основні цінності, 2002. — 248 с. — (Сер. «Сучасна думка»)

12. Круглий стіл «Особистість у контексті глобалізації» // Социо­логия: теория, методы, маркетинг. — 2002. — № 2. — С. 5—72.

13. Марінцова С. Глобальні тенденції як виклик гуманітарному ви­міру буття // Глобалізація, Європейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часопис. Число 19/ Ред. Возняк Т. — Жовква, 2000. — С. 195—206.

14. Малюк А. Дискурс глобалізації з точки зору світ-системного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг — 2005. — № 2.

15. Пантин В. И. Циклы и волны глобальной истории. Глобализа­ция в историческом измерении. — М.: БИНТИ, 2003.

16. Паращевін М. Соціокультурні зміни в контексті глобальних процесів очима населення України // Соціологія: теорія, методи, марке­тинг — 2005. — № 3.

17. Сарапін В. Стратегія українських реформ: ідея сталого людсь­кого розвитку // Стратегія українського державотворення. Філософсько- політологічний та економічний аналіз (Філософія. Економіка. Політика. освіта) — Київ-Полтава: «АСМТ», 2000. — 198 с. — С. 46—55.

18. Соколенко С. Глобальные рынки ХХТ столетия: Перспективы для Украины. — К.: «Логос», 1998.

19. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. — К.: «Ло­гос», 2000.

20. Степаненко В. Глобальне громадянське суспільство: концепту- алізація та посткомуністичні варіації // Соціологія: теорія, методи, мар­кетинг — 2005. — № 2.

21. Тоффлер Е. Третя Хвиля / З англ. пер. А.Євса. — К.: Вид. дім «Всесвіт», 2000. — 480 с.

22. Удовик С. Л. Глобализация: семиоматические подходы. — М.: «Рефл-бук», К.: Маклер, 2002.

23. У ткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. — М.: Мысль, 2001.

Тести для самоперевірки знань

І. Глобалізація це ...

1. трансакційний процес, породжуваний всілякими обмінами між рі­зними частинами земної кулі, або як свого роду загальний обмін у мас­штабах людства;

2. складна взаємодія поведінки соціальних спільнот в економічній сфері, що впливає на соціальне положення цих груп та соціальних ін­ститутів в суспільстві;

3. це гомогенізація світу, життя за єдиними принципами, відданість єдиним цінностям, дотримання єдиних звичаїв та норм поведінки, пра­гнення зробити все універсальним.

2. Хто з вчених першим вводить в науковий обіг термін «глоба­лізація»?

1. І. Кант;

2. М. Чешков;

3. Р. Робертсон.

2. Яка світова подія прискорила процес глобалізації?

1. Друга світова війна;

2. інформаційна революція;

3. відкриття Америки.

2. Яка із сфер глобалізації є провідною?

1. політична;

2. економічна;

3. культурна.

2. Яку назву має глобальна масова свідомість?

1. глобалістська мітологія;

2. глобалістська метафізика;

3. глобалістська мітологія.

2. Що означає апологетичній підхід до визначення глобалі­зації?

1. акцент робиться на ролі національних держав у справі порятунку національних економік від згубного впливу «космополітичної» глобалі­зації;

2. підкреслюється роль глобальних ринків в інноваційних процесах, відповідно до неоліберальної доктрини;

3. основна увага приділяється новітнім «кібернетичним» технологі­ям як умові вибіркової, «гібридної глобалізації».

УІ І. В чому виявляється «гібридизація глобалізації»?

1. у фрагментації світу неминуча через існуючі цивілізаційні розхо­дження, що кореняться в культурній диференціації;

2. у гомогенізація культур, що здійснюють транснаціональні корпо­рації;

3. у широкому спектрі міжкультурних взаємодій, що ведуть як до взаємозбагачення, так і до виникнення нових культурних традицій.

УІІІ. Як називають епат глобалізації який розпочався з 60-х ро­ків ХХ століття?

1. етап диференціації;

2. етап адаптації;

3. етап невизначеності.

ІХ. Хто в першу чергу виграє від глобалізації?

1. країни «третього світу»;

2. країни Євросоюзу;

3. транснаціональні корпорації.

Х. Чи є процес глобалізації незворотнім?

1. цей процес неминучий;

2. цей процес є зворотнім;

3. цей процес є незворотнім.

Висновки

П

&

ерегляд найважливіших проблем соціальної філо­софії та історії їх осмислення в історії філософської думки, проведений у даному посібнику навіть у такому скороченому варіанті, засвідчує, що вони мають важ­ливе значення як в житті кожної окремої людини, так і суспільства в цілому.

Безумовно, майбутнє цивілізації неминуче пов’язане

з процесом вирішення тих глобальних проблем людст­ва, висвітленню яких в межах даного посібника було приділено достатню увагу. Проте автори переслідували мету не тільки показати дані проблеми та альтернативні шляхи їх вирішення, але й зробили спробу пробудити інтерес студентів та курсантів — майбутніх правозахис­ників, до соціально — філософської тематики.

Незаперечним висновком соціально-філософського аналізу суспільної історії є твердження про те, що най­більш сприятливими умовами розвитку українського су­спільства постають демократичний лад суспільного жит­тя та політика лібералізму з боку владних інституцій.

Важливим уроком узагальнення суспільних про­блем є визнання важливості в демократичному житті українського суспільства вимоги дотримання свободи думки, слова та інформації. Тільки за таких умов май­бутнє українське суспільство, до розбудови якого не­забаром долучаться сьогоднішні студенти та курсанти, можна буде характеризувати як відкрите і демократич­не. Важливою запорукую успішного розвитку україн­ської демократії є створення також таких суспільно- політичних умов, за яких можливе повноцінне філо­софствування. Адже, як висловився колись один філо­соф, чим краще живе народ, тим більше в ньому філо­софствують.

Щ Зміст

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ 1

Вступ 3

[ф Розділ 1 5

СУСПІЛЬСТВО 5

План 5

[ф Розділ 2 43

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. МАТЕРІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СФЕРА 43

План 43

Розділ 3 61

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 61

Розділ 4 98

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ПОЛІТИЧНА СФЕРА 98

|Ш_Рд . 120

Розділ 5 125

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ДУХОВНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 125

Щ_Рд . 168

Розділ 6 174

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ 174

[ф Розділ 7 205

ГОр, ■ 236

Ш_Ра ■ 285

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ 296

Розділ 5. Основні сфери суспільного життя. Духовна сфера

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ 1

Вступ 3

[ф Розділ 1 5

СУСПІЛЬСТВО 5

План 5

[ф Розділ 2 43

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. МАТЕРІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СФЕРА 43

План 43

Розділ 3 61

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 61

Розділ 4 98

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ПОЛІТИЧНА СФЕРА 98

|Ш_Рд . 120

Розділ 5 125

ОСНОВНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ДУХОВНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 125

Щ_Рд . 168

Розділ 6 174

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ 174

[ф Розділ 7 205

ГОр, ■ 236

Ш_Ра ■ 285

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ 296

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ТАРАН Володимир Олександрович ЗОТОВ Валерій Миколайович РЄЗАНОВА Наталія Олександрівна

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ