Поняття про інформатику.

Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Тепер ці терміни є синонімами.

Поява інформатики зумовлена виникненням та поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Предмет інформатики як науки складають:

• апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

• програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

• засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;

• засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.

Засоби взаємодії в інформатиці прийнято називати інтерфейсом. Тому засоби

взаємодії апаратного та програмного забезпечення інколи називають також програмно-апаратним інтерфейсом, а засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами - інтерфейсом користувача.

Інформація та її подання. Поняття “інформація ”.

Людина сприймає інформацію за допомогою органів чуття: зору, слуху, смаку, дотику, нюху. Діяльність людей постійно спрямована на дослідження явищ і пізнання законів природи, тому історію людства можна вважати історією розкриття кодів живої та неживої природи. Інформація може існувати у вигляді

документів, креслень, рисунків, текстів, звукових та світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо.

Під інформацією розуміють сукупність знаків і сигналів, що сприймаються деяким об'єктом з навколишнього середовища або від іншого об'єкту.

Під знаками розуміємо матеріальні об'єкти - букви, цифри, предмети тощо, що реально розрізняються адресатом (одержувачем - приймачем) інформації.

Під сигналами - різні процеси, що змінюються в часі, чи коливання величини будь-якої природи (електричного і електромагнітного полів, напруги, тиску, тощо).

Із знаків і сигналів якраз будуються певні послідовності, які називають повідомленнями. Повідомлення несуть інформацію адресату.

Інформацію називають:

а) вхідною, якщо та чи інша система сприймає її з навколишнього середовища;

б) внутрішньою - якщо зберігає в собі;

в) вихідною - якщо видає в навколишнє середовище.

Пристрої, призначені для передавання інформації, називають пристроями зв'язку. Пристрій зв'язку складається з передавача та приймача. Середовище, через яке носій повідомлення передається від передавача до приймача, називають

каналом зв'язку.

Властивості інформації

Якщо людині на основі якої-небудь інформації доводиться ухвалювати рішення, то він спочатку оцінює, чи достатньо цієї інформації для ухвалення правильного рішення чи ні.

Найбільш важливими властивостями інформації є:

• об'єктивність та суб'єктивність; • адекватність;

• повнота; • доступність;

• достовірність; • актуальність.

Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:

• збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;

• формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;

• фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

• сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;

• архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;

• захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;

• транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;

• перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або змін.

Інформаційні процеси

Діяльність людини невід'ємно пов'язана з різноманітними інформаційними процесами. Всі ці процеси людина використовує у повсякденному житі. Декілька прикладів таких процесів: робота за комп'ютером, прослуховування лекції, пошук статті, яка вас цікавить у каталозі бібліотеки.

Інформаційний процес - це пошук, обробка, збір, передача та зберігання інформації.

Пошук інформації

Найпростіший приклад пошуку інформації - використання алфавітного чи будь-якого іншого покажчика у бібліотечному каталозі. Система, за допомогою якої виконується пошук інформації називається інформаційно-пошуковою системою.

З розвитком мережі Intemet стало можливим застосування пошукових систем. Сьогодні ці системи дозволяють знайти в Intemet інформацію практично на будь-яку тему. Завдяки пошуковим системам став можливим доступ до банків даних, масивів документів, що помітно дозволило скоротити час для пошуку.

Збір інформації

Будь-який запис у довідник, зошит, колекціонування музичних дисків тощо

• це збір інформації.

Реалізація будь-якого проекту вимагає насамперед збору інформації. Не завжди доцільно проводити збір інформації вручну, а іноді цю роботу людина не може виконати фізично через великі потоки даних. У таких випадках використовують автоматизовані системи управління (АСУ). Інформація, що надходить до цих систем автоматично опрацьовується та записується у відповідні бази даних. У разі необхідності, оператор робить певний запит інформації із таких баз даних.

Обробка інформації

Будь-яка наука ставить перед собою завдання: зібрати інформацію, проаналізувати та дослідити її, щоб встановити зв'язки та закономірності, й на основі вивчення нової інформації — отримати результати досліджень. Так і у побуті, людина завжди користується найрізноманітнішою інформацією: де знайти потрібні книжки, як отримати довідку про розклад руху транспорту, скільки коштують олівці та зошити, — цей список можна продовжувати нескінченно.

Інформація, яка поступає - називається вхідною. Після обробки цієї інформації ми отримуємо якісно нову інформацію - її називають вихідною.

Зберігання інформації.

Кожний об'єкт живої чи неживої природи має деякі властивості: розмір, колір, запах, густину тощо. Отже, він несе (зберігає) певну інформацію. Інакше кажучи, він є джерелом, або носієм, інформації. Цю інформацію можуть сприймати інші об'єкти, наприклад, люди за допомогою органів чуття.

У 20 столітті широко використовували способи збереження інформації на кіноплівці, фотоплівці, магнітній плівці. У наш час великі об'єми інформації зберігають на електронних носіях - оптичних та магнітних дисках.

Пересилання інформації.

Як у живій, так і неживій природі пересилання інформації відбувається за принципом Клода Шеннона: джерело інформації => середовище передавання => отримувач інформації. Від джерела до отримувача інформацію можна переслати (передавати) за допомогою образотворчих, звукових, електричних сигналів тощо.

У технічних пристроях розрізняють аналоговий та цифровий способи пересилання інформації на відстань. Аналоговий спосіб реалізують за допомогою неперервних плавних сигналів. Плавним сигналом є звуковий сигнал, звичайний електричний сигнал у телефонній лінії зв'язку. Цифровий спосіб реалізують за допомогою імпульсних сигналів. Імпульсні сигнали проходять в електричних колах комп'ютера, у цифрових лініях зв'язку.

Під час пересилання аналогового сигналу лініями зв'язку практично не можна уникнути фізичних шумів (наприклад, шипіння платівки чи старої магнітофонної касети, шум у телефонній трубці тощо). Цього недоліку позбавлені цифрові пристрої.