Поширені типи інших комп'ютерів.

Супер-ЭОМ - це комп'ютери, призначені для рішення задач, що потребують величезних обсягів обчислень. Основні споживачі супер-ЭВМ - військові, метеорологи, геологи і багато інших учених. Наприклад, якісний прогноз погоди або моделювання ядерного вибуху потребують надпотужних розрахунків, так що застосування супер-ЭВМ тут цілком виправдано. Супер-ЭОМ коштують десятки мільйонів доларів (якщо не дорожче), їх роблять усього декілька фірм. Супер ЕОМ - це багатопроцесорні ЕОМ з швидкодією сотні млн, млрд. операцій за секунду. Оперативна пам’ять становить десятки Гбайт, зовнішня пам’ять - десятки Тб, розрядність супер ЕОМ - 128 біт. Лідером у цій групі машин є машини фірми GRAY. В 2000 р. фірма GRAY випустила ЕОМ з 1012 операцій за секунду.

Мэйнфрейми, або великі ЕОМ - це комп'ютери, створені для опрацювання великих обсягів інформації. Найбільш значний їхній виробник - фірма IBM. Відрізняються винятковою надійністю, високою швидкодією. До них можуть підключитися тисячі терміналів (дисплеїв із клавіатурою) або персональних комп'ютерів для роботи користувачів. Більшість значних корпорацій, банків, закордонних урядових заснувань опрацьовують свої дані саме на великих ЕОМ.

Хоча вони можуть коштувати мільйони доларів, попит на них не падає, тому що забезпечувані ними централізовані збереження й опрацювання даних обходяться дешевше, чим обслуговування розподілених систем опрацювання даних, що складаються із сотень і тисяч персональних комп'ютерів. Великі ЕОМ (менфрейми) мають продуктивність в сотні мільйонів операцій за секунду (MIPS), оперативну пам’ять до 10 Гб, зовнішню пам’ять в сотні Гб, багатокористувацький режим роботи (обслуговують одночасно до тисячі користувачів). Основні напрямки використання менфреймів - це розв’язування науково-технічних задач, робота з великими базами даних, управління роботою мереж. На менфреймах зараз знаходиться до 70% комп’ютерної інформації.

М1ш-ЭВМ - це комп'ютери, що займають проміжне положення між персональними комп'ютерами і мэйнфреймами. За кордоном вони використовуються в більшості значних фірм, в університетах, урядових заснуваннях, центрах опрацювання даних і т.д. - як для тих задач, для яких продуктивності персональних комп'ютерів недостатньо, так і для забезпечення централізованого збереження й опрацювання даних. Звичайно до Міні-ЗВМ підключаються десятки або сотні терміналів (дисплеїв із клавіатурою) або персональних комп'ютерів для роботи користувачів. Основні виробники міні-ЗВМ

• DEC, SUN, Hewlet-Packard, IBM, тощо. Міні ЕОМ - широко використовуються для керування технологічними процесами, для роботи в системах автоматизованого проектування, в системах моделювання нескладних явищ. Міні ЕОМ мають наступні характеристики: продуктивність - до 100 MIPS, ємність ОП

• 4 - 512 Мб, обсяг дискової пам’яті - до 100 Гб.

Робочі станції - як правило, це малі моделі міні-ЗВМ, призначені для роботи з одним користувачем. Якщо на робочому місці потрібно тільки одержувати або вводити дані, що зберігаються на МІНІ-ЕОМ або мейнфреймі, то для цього робочого місця достатньо не персонального комп'ютера, а дешевшого терміналу (монітора і клавіатури), керованих МІНІ-ЕОМ або мейнфреймом.

Персональні IBM РС-сумісні комп'ютери є найпоширенішим видом комп'ютерів. Їх потужність постійно збільшується, а область застосування розширюється. Ці комп'ютери можуть об'єднуватися в мережі, що дозволяє десяткам і сотням користувачів легко обмінюватися інформацією і одночасно мати доступ до загальних баз даних.

Таким чином, персональний комп’ютер (ПК) - це комп’ютер особистого використання. Можливості ПК щодо обробки інформації дуже широкі. Фірма IBM, яка випускала великі ЕОМ, в 1981 р. на базі 16-розрядного мікропроцесора Intel 8086 створила персональний комп’ютер, який згодом інтенсивно витіснив з ринку інші персональні комп’ютери. IBM PC став стандартом персонального комп’ютера. Зараз комп’ютери сумісні з IBM PC складають 90% усього парку ПК. В 1983 р. випущений ПК IBM PC XT з вбудованим жорстким диском. Згодом й інші фірми почали збирати ПК на базі мікропроцесорів Intel, Pentium, AMD. З виходом ПК з’явилися нові галузі застосування ПК. Наведемо основні напрямки використання ПК:

• математичні розрахунки;

• бази і банки даних;

• текстові редактори; видавництво і поліграфія;

• комп’ютерна та інженерна графіка, живопис;

• комунікація, обмін інформацією;

• Web-технології; моделювання об’єктів і явищ;

• навчання; розваги і дозвілля тощо.

Комп'ютери типу Macintosh - це єдиний поширений вид персональних комп'ютерів, не сумісний із IBM РС. У середині і кінці 80-х років комп'ютери Macintosh, розроблені і вироблені фірмою Арр1е, складали, незважаючи на свою дорожнечу, гідну альтернативу IBM РС- сумісних комп'ютерам, так вони забезпечували наочний графічний інтерфейс для роботи з користувачем і були значно простіше в експлуатації. Проте в 90-х роках для IBM РС- сумісних комп'ютерів були розроблені ОС із графічним інтерфейсом - Windows, Windows NT, ОS/2, а також численні розраховані на них програми. І переваги Macintosh значною мірою зникнули.

Портативні комп'ютери. Технології мобільних комп’ютерних систем.

Відтоді, коли слово “портативний” означало “кейс із ручкою”, портативні комп'ютери, як і їх настільні попередники, дуже змінилися. Сьогоднішні портативні системи можуть курувати з настільними майже в усьому.

Сьогодні на ринку існують портативні системи трьох основних категорій:

• настільні комп'ютери — desktop computer. Це найбільш поширений тип комп'ютерів, оскільки вони можуть функціонувати як автономно, так і в мережі;

• переносні комп'ютери — portable;

• наколінні комп'ютери — laptop;

• комп'ютери-блокноти — notebook, портативні персональні комп'ютери) мають такі ж технічні можливості, що й настільні, але є значно дорожчими;

• ультра портативні - subnotebooks нетбук (англ. Netbook)

Таким чином, портативні комп ’ютери - це легкі мобільні ПК з тонким екраном. Їх часто називають ноутбуками ("ПК-блокнотами") через малий розмір. Портативні комп’ютери можуть працювати від батарей, тож їх можна взяти з собою куди завгодно. На відміну від настільних ПК, портативні комп’ютери поєднують ЦП, екран і клавіатуру в одному корпусі. Коли екран не використовується, він опускається на клавіатуру. Особливості використання портативних комп'ютерів вимагають застосування:

Однією з ключових технологій, що дозволила створювати портативні комп'ютери, стала розробка та впровадження рідкокристалічних дисплеїв, а також похідних сучасних технологій.

Для спеціальних потреб розроблені моделі ударо- та вібростійких комп'ютерів та їхніх компонентів, використовуються броньовані водо- та пилонепроникні корпуси з амортизаторами.

Планшетний комп'ютер (планшетний персональний комп'ютер, або планшет англ. tablet РС) — клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном. Планшетний комп'ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури та миші.

Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму

10

розпізнавання рукописного тексту, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).

Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з'явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього, пристрої зазначеного типу мали вузьке коло галузевого застосування — на виробництві, в медицині та держустановах.

Кишенькові комп'ютери, або особисті електронні помічники, - це невеличкі комп'ютери вагою біля 300-500 грам, що поміщаються на кісті однієї руки. Як правило, вони працюють на звичайних батарейках і одного комплекту батарейок їм вистачає на декілька десятків годин. Більшість кишенькових комп'ютерів не сумісні з настільними комп'ютерами типу IBM РС, але є і IBM РС сумісні. У кишенькових комп'ютерах немає ні жорсткого диска, ні дисковода для дискет, ні дисковода CD-ROM. Деякі кишенькові комп'ютери мають мініатюрну клавіатуру, але є і моделі без клавіатури - у них запровадження даних здійснюється натисканнями або малюванням спеціальною ручкою по екрані.

Лекція 2