Перше покоління

Різкий стрибок у розвитку обчислювальної техніки відбувся після Другої світової війни, і він був пов'язаний з появою якісно нових електронних пристроїв - електронно-вакуумних ламп. Електричні схеми, побудовані на цих лампах, працювали значно швидше, ніж схеми на електромеханічних реле. Зросла швидкодія обчислювальних машин, і релейні машини швидко були витиснені більш продуктивними і надійними електронними обчислювальними машинами (ЕОМ).

Перша ЕОМ створювалася у 1943 - 1946 рр. в США і називалася вона ЕНІАК (ENIAC - Electronic Numerical Integrator and Calculator - электронно- числовий інтегратор і обчислювач). Ця машина містила близько 18 тисяч електронних ламп, безліч електромеханічних реле, причому щомісячно виходило з ладу близько 2 тисяч ламп. Комп'ютери були дуже великими (вони займали величезні зали), дорогими та ненадійними - адже електронні лампи, як і звичайні лампочки, часто перегоряють. Вага його була близько 30 тон.

Друге покоління

У 1948 р. були винайдені транзистори - мініатюрні та недорогі електронні прилади, що змогли замінити електронні лампи. Це призвело до зменшення розмірів комп'ютерів у сотні разів та підвищення їхньої надійності.

Завдяки застосуванню досконалішої елементної бази почали створюватися відносно невеликі ЕОМ, відбулося природне розділення обчислювальних машин на великі, середні та малі.

Перший комп'ютер в Україні був сконструйований у Києві у 1951 р. Він називався «МЄСМ» (мала електронна обчислювальна машина). У 1952 р. побудовано машину «БЄСМ» (велику електронну обчислювальну машину). Обома проектами керував академік Сергій Лебедєв. Машини класу «БЗСМ» тривалий час вважалися найкращими в Європі.

Третє покоління

Після появи транзисторів найбільш трудомісткою операцією при виробництві комп'ютерів було з'єднання та спайка транзисторів для створення електронних схем.

Проте, у 1968 р. Роберт Нойс (майбутній фундатор фірми Шеі) винайшов засіб, що дозволяє створювати на одній пластині кремнію транзистори та всі необхідні з'єднання між ними. Отримані електронні схеми стали називатися інтегральними схемами, або чіпами.

Інтегральна схема (мікросхема) - це невелика пластинка кристала кремнію, на якій розміщуються сотні і тисячі елементів: діодів, транзисторів, конденсаторів, резисторів тощо.

Використання інтегральних схем дозволило збільшити кількість електронних елементів в ЕОМ без збільшення їх реальних розмірів. Швидкодія ЕОМ збільшилась до 10 мільйонів операцій на секунду.

Четверте покоління (1975р. -...)

У процесі вдосконалення мікросхем збільшувалася їх надійність та щільність розміщених в них елементів. Це привело до появи великих інтегральних схем (ВІС), в яких на один квадратний сантиметр розміщувалось декілька десятків тисяч елементів. На основі ВІС були розроблені ЕОМ четвертого покоління.

Завдяки ВІС на одному крихітному кристалі кремнію стало можливим розмістити таку велику електронну схему, як процесор ЕОМ (про процесори піде мова пізніше). Такі однокристальні процесори отримали назву мікропроцесорів. Це зумовило появу мікрокалькуляторів, персональних комп'ютерів, які можна розміщувати на звичайному робочому столі, а також потужних багатопроцесорних систем. Збільшилися швидкодія (до мільярда операцій за секунду), ємність оперативної пам'яті, поліпшилась зручність у користуванні.

Комп'ютери четвертого покоління розвиваються у двох напрямках:

• Створення багатопроцесорних - Створення дешевих персональних обчислювальних систем; комп'ютерів, як настільних, так і мобільних, а

на їх основі — комп'ютерних мереж.

Для четвертого покоління характерні:

Застосування персональних Широке застосування систем

комп'ютерів; управління базами даних;

Комп'ютерні мережі; Елементи інтелектуальної поведінки

Телекомунікаційна обробка даних; систем обробки даних і пристроїв.

П'яте покоління (90-ті роки).

Елементною базою комп'ютерів п'ятого покоління стали надвеликомасштабні інтегровані пристрої, які містять сотні тисяч елементів на квадратному сантиметрі. Швидкодія комп'ютерів і обсяги оперативної та дискової пам'яті досягли вражаючих величин. Був подоланий рубіж 1 мільярда операцій за секунду для однопроцесорного комп'ютера та 1 трильйона операцій — для багатопроцесорної системи.

Характерною ознакою 90-х років був бурхливий розвиток мікро- електроніки, масовий випуск і використання потужних персональних комп'ютерів і комп'ютерів-серверів та периферійної техніки. Були створені нові операційні системи з дружнім графічним інтерфейсом і ефективні за можливостями прикладні програми, здатні автоматизувати практично всі види робіт у найрізноманітніших сферах діяльності людини.

Передбачається, що обчислювальні машини п'ятого покоління будуть легко керовані. Користувач зможе голосом подавати машині команди.

Довідка. У 1980 р. японський уряд та деякі фірми оголосили десятирічну програму створення комп'ютерної системи п'ятого покоління, яка мала базуватися на використанні штучного інтелекту (систем, що імітують процес мислення людини), експертних систем та природної мови спілкування.

Експертні системи — це програми для комп'ютера, які дають змогу нагромаджувати та класифікувати знання, порівнювати та робити висновки, тобто імітувати поведінку експерта чи консультанта в конкретних галузях діяльності людини.

Має бути розв'язане завдання природного, з точки зору людини, спілкування користувача і ЕОМ. З цією мстою розробляються та удосконалюються читаючі автомати та автомати, що сприймають інформацію на слух. Їх робота базується на розпізнаванні образів. І хоча доба машин, що розмовляють, розуміють усну мову та думають, ще не наступила, але вона вже не за горами.

Інший перспективний шлях - це створення схем на базі органічних молекул з використанням біохімії та генної інженерії.