Класифікація текстів та кодів повідомлень за системою свіфт

Назва	Група
Системні повідомлення	Виробничі функції
Перекази клієнтів, чеки	Платіжний обіг, керування готівкою та статус клієнта
Переказування суми через кредитні установи	Платіжний обіг, керування готівкою та статус клієнта
Валютна торгівля Опціони в іноземній валюті Строкові операції Грошова торгівля Процентні з однією або кількома валютами	Валютна та грошова торгівля
Інкасо, кредитні листи	Зовнішньоторговельне фінансування
Цінні папери	Цінні папери
Операції з цінними металами та консорціальні операції	Валютна та грошова торгівля
Документарні акредитиви, гарантії	Зовнішньоторговельне фінансування
Дорожні чеки	Дорожні чеки
Балансовий звіт Зміни відсотків Виписки ностро Обмін двосторонніми ключами Сальдування Запит статуса	Платіжний обіг, керування готівкою та статус клієнта
Загальна група	Загальна інформація

Кожному виду повідомлень присвоювався трирозрядний номерний код. Усередині цих категорій кожному повідомленню за СВІФТ (Massage Туре = МТ) присвоюється трирозрядний код.

Наприклад, перекази клієнтів, що становлять більшу частину обсягу повідомлень, позначаються як МТ 100, а підтвердження валютних операцій — МТ 300.

Окремим валютам країн — членів Товариства присвоюється розроблений міжнародною організацією зі стандартів трирозрядний Альфа-код, при цьому перші дві цифри позначають країну, а третя — відповідну валюту. Ці скорочення не замінюють їх офіційної скороченої назви.

Скрізь, де можливо, СВІФТ використовує міжнародний стандарт 180. Але значна частина розроблених спеціально для СВІФТ текстових повідомлень отримує дедалі більше поширення поза межами системи і стає стандартом «де-факто» для фінансових повідомлень (операцій, трансакцій). Переваги таких стандартів також і в тому, що їх розробники одночасно є і їх користувачами, а відповідно мають можливість оперативно їх удосконалювати.

Адреси членів системи також були стандартизовані, причому кредитні установи одержали восьмирозрядну постійну СВІФТ-адресу, що за своєю функцією може зрівнятися з міжнародним банківським кодом.

Повідомлення для СВІФТ, що складаються з трьох частин — шапки (head), тексту повідомлення та трейлера (trailer), — відправляються кредитним установам на відповідний національний концентратор (Київ). Там дані, що надійшли, «фокусуються», тобто концентруються та автоматизовано передаються по швидких лініях передач даних у відповідний центральний пульт управління (рахунковий центр СВІФТ) у Зетервуді (Нідерланди) або Калпепер (США).

Інформація про ключі, яка захищена за допомогою двосторонніх домовленостей між кредитними установами, підлягає фор­мальній перевірці та проміжному зберіганню в центральному пульті управління, після чого вона надходить також у кредитні установи-одержувачі. Ключ СВІФТ, що підтверджує справжність інформації, є поліпшеною та автоматизованою версією першого коду, який використовувався між кредитними установами при телеграфних повідомленнях, якщо йшлося про повноваження або підтвердження грошових сум. Він розраховується виходячи з повного тексту повідомлення (замість окремих даних, що можливо при кодах). Цим гарантується, що будь-яка зміна у тексті повідомлення може бути виявлена.

Той факт, що обмін секретною інформацією, наприклад, секретними кодами, здійснюється із застосуванням паперу, багато хто розглядає як головну ваду в існуючому процесі забезпечення безпеки. Щоб зменшити пов’язані з цим ризики, у 1993 р. були введені дві нові послуги СВІФТ під загальною назвою «Поширена безпека для кінцевого користувача» — «User Security Enhancement», скорочено USЕ. Обидві ці послуги являють собою доповнення до існуючих заходів безпеки:

1. Обмін двобічними ключами (Bilateral Key Exchange — BKE) — це послуга, що дає змогу користувачеві здійснювати безпечний обмін ключами автентичності через мережу СВІФТ, не вдаючись при цьому до письмової кореспонденції.

2. За допомогою захищеного логін та селект (Secure Login and Select — SLS) користувач має можливість доступу до послуг СВІФТ шляхом застосування чіп-карт (ІСС) замість таблиць логін та селект на папері.