3.3 Запропоновані заходи щодо поліпшити якість та конкурентоспроможності продукції підприємства.

За сучасних умов розвитку ринкових відносин, які характеризуються загостренням конкурентної боротьби, падінням результативності у діяльності підприємств, відсутністю єдиного підходи до аналізу їх управління загострюється проблема усебічне вивчення конкурентоспроможності та пошуку способів її вдосконалення. Основним способом вдосконалення ціноутворення є використання стратегічних підходів з керування.

Стратегічний процес управління конкурентоспроможністю на підприємствах передбачає: по-перше, формулювання цілі й місії підприємства. По-друге, виявлення можливостей задля досягнення поставленої мети. У цьому управління передбачає взаємодія елементів з довкіллям. Задля досягнення цілей підприємствам сприяє стратегічний процес маркетингу. Метою стратегічного процесу маркетингу є задоволення потреб, досягнення переваги над конкурентами, завоювання частка ринку.

Отже, конкурентоспроможність підприємства залежить від використанні стратегічного аналізу, стратегічного планування, стратегічної організації та контролю.

Стратегічний аналіз конкурентоспроможності діяльності складається з чотирьох послідовних етапів. У першому етапі проаналізувати цільової ринок, у якому здійснює своєї діяльності підприємство. Другий етап залежить від розробці матриці цільового ринку. На етапі аналізується діяльність підприємства, після чого, на четвертому етапі, виявляються конкурентні переваги підприємства, і виходить профіль його конкурентних переваг. Завершальним етапом стратегічного аналізу конкурентоспроможності підприємств є виявлення конкурентних переваг підприємств процес формування їх профілю.

Беззбитковість - такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Це виручка, яка необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати прибуток. Її можна сформулювати й у кількості одиниць продукції, яку треба продати, щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції приноситиме прибуток підприємству. Різниця між фактичною кількості реалізованої продукції і на беззбитковим обсягом продажів - це зона, безпеки (зона прибутку), і чим вона більше, тим міцніше фінансове становище підприємства. Беззбитковий обсяг продажу, і зона безпеки підприємства є основними показниками розробки бізнес-планів, обґрунтуванні управлінські рішення, оцінка підприємств, визначення й аналізування які мають вміти кожен бухгалтер, економіст, менеджер. Розрахунок даних показників полягає в взаємодії: витрати - обсяг продажу - прибуток. Для визначення їхніх рівня можна використовувати графічний і аналітичний способи. Усе, вироблене - збувається, незавершеного виробництва та залишків готової своєї продукції на складах немає. Отже, обсяги виробництва продукції дорівнює обсягу продажів (виручці), т.е.20 млн. грн. Постійні витрати (амортизація, накладні витрати та інших.) становлять 4 млн. грн. Змінні витрати одиниці продукції - 12 тис. грн., але в весь запланований випуск продукції - 12 млн. грн. При таких умовах прибуток від продукції становитиме 4 млн. грн. (20 - 4 - 12).

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів - зона безпеки. Якщо підприємство повністю використовує свою виробничу потужність, випустить і реалізують 1000 виробів, то зона безпеки (запас фінансової міцності) становитиме 50 %, при реалізації 700 виробів - 20 % тощо. Зона безпеки показує, наскільки відсотків фактичний обсяг продажу вище критичного, у якому рентабельність дорівнює нулю.

При обсязі реалізації, рівному нулю, підприємство отримує збиток у розмірі суми постійних витрат. При обсязі 1000 виробів прибуток становитиме 4 млн. грн.

Аналітичний спосіб розрахунку беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки підприємства більш зручний проти графічним, бо потрібно креслити щоразу графік, що досить занадто багато роботи. Можна вивести ряд формул і з допомогою розрахувати дані показники.

З оцінки конкурентоспроможності продукції можна назвати, продукція ПП «ВКФ «С-КОРТ» є конкурентоспроможної над ринком України і є конкурентоспроможним за ціною, за якістю.

Близькість споживача зменшує ціну продукції, чим ставить ПП «ВКФ С-КОРТ» в конкурентоспроможне становище.

З даних, можна рекомендувати відділу маркетингу ПП «ВКФ С-КОРТ» у його рекламній діяльності відштовхуватися від найбільш виграшних позицій серійного виду промисловості.

Паралельно зі відділом головного конструктора розглянути можливість збільшення ресурсу до першого капітального ремонту, зниження експлуатаційних витрат. До програми «якість» підприємству необхідно включити пункт контролю за якістю комплектуючих виробів що до їх постачання на підприємство. Активна участь у долі фінансування інвестиційних проектів дозволить підприємству знизити відпускну ціну на власну продукцію, яка веде до підвищення конкурентоспроможності продукції.

Для освоєння нових ринків збуту своєї продукції, та просування на ринки послуг своєї продукції для максимального збільшення товарного і фінансового обороту, для найшвидшої побудови продуктивної та виробничої системи комплексного обслуговування своїх споживачів, підприємству слід формувати дилерську мережу. Отже, впровадження запропонованих заходів поліпшить економічні показники ПП «ВКФ «С-КОРТ», дозволить його продукції зайняти додаткове місце на вітринах торгових підприємств міста, істотно підвищить якісні характеристики продукції, що неодмінно згодом позначиться позитивно на переваги споживачів і попиті продукції, відповідно, і подальшому економічному зростанні підприємства.