Реферат

на тему: «Нервова регуляція

Функцій організму»

учня 9-А класу

Царенка Антона

План

1 Регуляція функцій організму;

2 Будова нервової системи;

3 Будова і функції спинного мозку

4 Будова і функції головного мозку

5 Автономна нервова система

1 Регуляція функцій організму

В організмі клітини, тканини, органи й системи органів працюють як єдине ціле. Їхня погоджена робота регулюється двома способами: за допомогою хімічних речовин через рідкі середовища організму (кров, лімфу, міжклітинну рідину) — цей спосіб називається гуморальним, — і за допомогою нервової системи.

1 (Ліворуч) Нервова регуляція

2 (Праворуч)Гуморальна регуляція

2 Будова нервової системи

За розташуванням нервова система поділяється на центральну (ЦНС.) і периферичну. До центральної нервової системи відноситься головний та спинний мозок, до периферичної нервової системи відносяться 31 спинно мозкових нервів, та 12 черепно мозкових нервів.

За функціями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно-руховий апарат і всі органи чуттів.

Вегетативна нервова система регулює процеси обміну і роботу усіх внутрішніх органів серця, нирок, легень, залоз внутрішньої секреції.

Соматична нервова система підпорядковується вищим корковим нервовим системам, а тому більш ніж ні ж інші нервові системи контролюється свідомістю.

Основна функція нервової системи полягає у встановленні оптимальних взаємовідносин між окремими частинами організму і забезпеченні індивідуального пристосування до навколишнього середовища. Нервова система утворена з нервової тканини що складається з нервових клітин-нейронів, та нейроглій.

Нейрони – це спеціалізована нервова клітина що є основою структурою і функціональною одиницею нервової системи.

Синапс- це спеціалізований отвір який забезпечує перехід збудження від одного нейрона на інший. В середньому один аксон має 2000 синаптичних закінчень.

Медіатор – біологічна активна речовина що виділяється нервовими закінченнями і є посередником у процесі синаптичної передачі, вони поділяються на збуджуючі (атоцилхолін), та гальмівними (гама аніномасляна кислота).

Нерви – це скупчення відростків нервових клітин (дендритів і аксонів) вкритих спільною оболонкою, більшість нервових оболонок є змішаними і вкриті мієліновими оболонками що ізолюють їх від навколишніх клітин.

3 Будова і функції спинного мозку

Спинний мозок людини - відділ (хвостова частина центральної нервової системи), розташований в хребетному каналі від верхнього краю першого шийного хребця до першого поперекового хребця. Спинний мозок має форму циліндричного «джгута» з порожниною всередині (центральний канал), який розміщений в порожнині хребетного каналу, організованого сукупністю дуг хребців.

Але спинний мозок займає весь простір хребетного каналу і не прилягає щільно до стінок цього каналу. Між спинним мозком і стінками каналу є простір, заповнене кровоносними судинами, оболонками мозку жировою тканиною і спинномозковою рідиною.

Розміри спинного мозку дорослої людини коливаються в певних межах і залежать від статури. Так, довжина спинного мозку коливається від 40 до 45 см, ширина - від 1,0 до 1,5 см

При цьому, діаметр спинного мозку не рівномірний по всій довжині - його діаметр збільшується знизу вгору. Спинний мозок має два максимальних потовщення по своїй довжині - у верхньому відділі (шийне потовщення - місце виходу нервових закінчень до верхніх кінцівок) та в нижньому відділі (попереково-хрестове потовщення - місце виходу нервових закінчень до нижніх кінцівках). Більш точні дані такі, в області шийного потовщення діаметр спинного мозку становить 1,3 - 1,5 см, в області поперекового потовщення - 1,2 см, а в середині грудної частини - 1 див.

Параметр «діаметр», застосовується до спинного мозку умовно, так як в поперечнику на всьому своєму протязі спиною мозок має не однакову форму. Так, у верхній своїй частині він має в поперечнику форму овалу, в середній частині - форму кола, а в поперековій області - має форму, наближену до квадрата.

Спинний мозок має всередині порожнину (центральний канал), а зовні спинний мозок захищений 3-ма видами оболонок.

Оболонки спинного мозку:

М'яка оболонка мозку;

Павутинна оболонка мозку - оболонка, яка вкриває спинний і головний мозок; розташовується між м'якою і твердою оболонкою. Павутинна оболонка за своєю будовою схожа на павутиння - має павутинна будова - утворена сполучною тканиною; від павутинної оболонки відходять розгалужені відростки, які вплітаються в м'яку оболонку.

Тверда оболонка мозку - оболонка, яка вкриває спинний і головний мозок; розташовується над м'якої і павутинної оболонкою; Тверда оболонка представляє собою міцну сполучну тканину.

Простір між усіма оболонками заповнений спинномозковою рідиною.

Спинний мозок має 4 поверхні:

передня поверхня - сплощена,

задня поверхня - випукла,

2 бічні поверхні, плавно переходять на передню і задню - опуклі.

По всій довжині спинного мозку по його передній поверхні проходить серединна щілина, в яку як би «вдавлюється» складка м'якої мозкової оболонки. На задній поверхні є вузька задня серединна борозна, яку «втиснула» платівка глиозної тканини. Серединна щілина та серединна борозна ділить спинний мозок на праву і ліву половину, на кожній з яких по бічній поверхні так само проходять неглибокі борозни.

Спинний мозок складається з 5 відділів:

• шийний

• грудної

• поперековий

• крижовий

• куприковий

Кожен з отелень має назву відповідно до того, в якій області виходять з нього нерви. Так, якщо нерви «відгалужуються» в куприковій зоні, то відділ спинного мозку несе назву «куприковий».