
- •VI. Радіаційний, хімічний, біологічний захист основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Поняття про ядерну зброю, її уражаючі фактори та засоби і способи захисту від неї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї
- •Біологічна зброя Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Озброєння та засоби радіаційного, хімічного, біологічного захисту Засоби індивідуального та колективного захисту
- •Засоби захисту органів дихання Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Респіратор р-2
- •Ізолюючий протигаз іп-4
- •Засоби захисту шкіри та очей Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ в рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва-100/50,фва-50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа-100, фвуа-100ф, фвуа-100а
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності:
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид-1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Прилади хімічної розвідки та контролю Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи під час визначення отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит-44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5-6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50-60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит-45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит-36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит-51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Прилади та комплекти спеціальної обробки Комплект дегазації зброї і обмундирування ідпс-69
- •Провести дегазацію в такій послідовності:
- •Дегазаційний пакет порошковий дпп
- •Танковий дегазаційний комплект (тдп)
- •Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспортної техніки ідк-1
- •Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки дк-4к
- •Особливості проведення спеціальної обробки озброєння і військової техніки за допомогою дк-4, ідк-1
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Димові засоби об'єктів бронетанкової техніки Уніфікована система запуску димових гранат (система 902)
- •Тактико-технічні характеристики гранати зд-6
- •Термодимова апаратура
- •Технічне обслуговування, зберігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Основи екологічної безпеки військ Основні поняття екологічної безпеки військ
- •У галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки під час здійснення пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки під час інженерного обладнання позицій та постановки інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обладнання польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час користування пально–мастильними матеріалами:
- •У разі витікання пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обслуговування та ремонту техніки, поводження з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки під час застосування спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
Отруйні речовини загально-отруйної дії
ОР загально-отруйної дії, зокрема синильна кислота (АС) і хлорціан (СК), є одними з найбільш швидкодіючих ОР. Потрапляючи до організму, вони порушують процес засвоєння кисню з крові до тканини.
Синильна кислота (АС) – безбарвна рідина з запахом гіркого мигдалю. На відкритій місцевості швидко випаровується (через 10-15 хв), не заражає місцевість і техніку на довготривалий час. У закритих приміщеннях, сховищах і закритих машинах проводиться дегазація, а на відкритих ділянках достатньо провітрювання. У польових умовах можливе значне поглинання синильної кислоти обмундируванням. Знезараження здійснюється також провітрюванням. Температура замерзання синильної кислоти – мінус 14°С, тому в холодний час вона використовується в суміші з хлорціаном або іншими ОР. Синильна кислота може застосовуватися в хімічних авіабомбах великого калібру. Ураження наступає під час вдихання зараженого повітря (можливе ураження через шкіру під час тривалої дії високих концентрацій). Засобами захисту від синильної кислоти є протигаз, сховища і техніка, які обладнані фільтровентиляційними пристроями. Під час ураження синильною кислотою виникає неприємний металевий присмак і печія в роті, оніміння кінчика язика, різь в очах, дряпання в горлі, стан тривоги, слабість і запаморочення. Потім з’являється відчуття страху, розширюються зіниці, пульс стає рідким, а дихання нерівномірним. Уражений втрачає свідомість і починається приступ судорог, за якими розвивається параліч. Смерть настає від зупинки дихання. Під час дії дуже високих концентрацій виникає так звана блискавична форма ураження: уражений одразу втрачає свідомість, дихання часте і поверхневе, судороги, параліч і смерть. При ураженні синильною кислотою спостерігається світло-рожеве забарвлення обличчя і слизових оболонок. Синильна кислота кумулятивної дії не має.
Перша допомога. На ураженого надіти протигаз, роздавити ампулу з амілнітритом і ввести її в підмасковий простір лицевої частини протигазу. Якщо необхідно, зробити штучне дихання. Якщо симптоми ураження залишаються, антидот може бути введений повторно. Виявляється синильна кислота за допомогою індикаторної трубки ИТ-45 (три зелених кільця) приладами хімічної розвідки і польовими хімічними лабораторіями.
Хлорціан (СК) – безбарвний, більш леткий, ніж синильна кислота, газ з різким неприємним запахом. За своїми токсичними властивостями схожий на синильну кислоту, однак на відміну від неї подразнює верхні дихальні шляхи й очі. Засоби застосування, захисту, дегазації, індикації ті самі, що й для синильної кислоти.
Отруйні речовини задушливої дії
До цієї групи ОР належить фосген (CG).
Фосген (CG) – у звичайних умовах безбарвний газ, важчий за повітря в 3,5 рази, з характерним запахом прілого сіна або гнилих фруктів. У воді розчинюється погано, але легко нею розкладається. Бойовий стан – пара. Стійкість на місцевості – 30-50 хвилин, можливий застій парів у траншеях, ярах від 2 до 3 год. Глибина поширення хмари зараженого повітря від 2 до 3 км.
Фосген уражає організм тільки при вдиханні його парів, при цьому відчувається слабке подразнення слизових оболонок очей, сльозоточивість, неприємний солодкуватий присмак в роті, легке запаморочення, загальна слабість, кашель, стиснення в грудях, нудота (блювання). Після виходу з зараженої атмосфери ці явища проходять протягом 4-5 год і уражений перебуває в стадії умовного благополуччя. Потім унаслідок набряку легенів наступає різке погіршення стану – прискорення дихання, з'являються сильний кашель з великим виділенням пінистої мокроти, головний біль, задуха, посиніння губ, повік, носа, прискорення пульсу, біль в області серця, слабкість і задушливість. Температура тіла піднімається до 38-39°С. Набряк легенів продовжується декілька діб і майже завжди закінчується смертю.
Перша допомога. На ураженого надіти протигаз, вивести із зони зараження, забезпечити повний спокій, облегшити дихання (зняти поясний ремінь, розстебнути ґудзики), укрити від холоду, дати гаряче пиття і якнайшвидше відправити до медичного пункту.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ робити штучне дихання!
Захист від фосгену – протигаз, сховище і техніка, які мають фільтровентиляційні пристрої. Фосген виявляється індикаторною трубкою ИТ-45 (три зелених кільця), приладами хімічної розвідки і польовими хімічними лабораторіями.