
- •VI. Радіаційний, хімічний, біологічний захист основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Поняття про ядерну зброю, її уражаючі фактори та засоби і способи захисту від неї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї
- •Біологічна зброя Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Озброєння та засоби радіаційного, хімічного, біологічного захисту Засоби індивідуального та колективного захисту
- •Засоби захисту органів дихання Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Респіратор р-2
- •Ізолюючий протигаз іп-4
- •Засоби захисту шкіри та очей Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ в рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва-100/50,фва-50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа-100, фвуа-100ф, фвуа-100а
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності:
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид-1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Прилади хімічної розвідки та контролю Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи під час визначення отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит-44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5-6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50-60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит-45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит-36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит-51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Прилади та комплекти спеціальної обробки Комплект дегазації зброї і обмундирування ідпс-69
- •Провести дегазацію в такій послідовності:
- •Дегазаційний пакет порошковий дпп
- •Танковий дегазаційний комплект (тдп)
- •Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспортної техніки ідк-1
- •Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки дк-4к
- •Особливості проведення спеціальної обробки озброєння і військової техніки за допомогою дк-4, ідк-1
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Димові засоби об'єктів бронетанкової техніки Уніфікована система запуску димових гранат (система 902)
- •Тактико-технічні характеристики гранати зд-6
- •Термодимова апаратура
- •Технічне обслуговування, зберігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Основи екологічної безпеки військ Основні поняття екологічної безпеки військ
- •У галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки під час здійснення пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки під час інженерного обладнання позицій та постановки інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обладнання польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час користування пально–мастильними матеріалами:
- •У разі витікання пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обслуговування та ремонту техніки, поводження з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки під час застосування спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
Захист від запалювальної зброї
Захист від запалювальної зброї здійснюється з метою не допустити або максимально послабити її дію на особовий склад, озброєння та військову техніку, фортифікаційні споруди і матеріальні цінності, запобігти виникненню і поширенню пожеж та забезпечити в разі потреби їх швидку локалізацію і гасіння.
Фортифікаційне обладнання місцевості забезпечує ефективний захист особового складу, озброєння й військової техніки та матеріальних цінностей від запалювальної зброї. Для забезпечення надійного захисту особового складу фортифікаційні споруди повинні обладнуватися з урахуванням особливостей дії запалювальної зброї як на особовий склад, так і на самі споруди. Дообладнання включає в себе створення різного перекриття, навісів, козирків. Захисні перекриття виготовляються з негорючих або важко запалювальних матеріалів з обсипанням їх шаром ґрунту товщиною не менше 10-15 см. Виходи зі споруд обладнуються рівчаками або поріжками, а навіси споруджуються з нахилом у бік брустверу для того, щоб до них не потрапляли палаючі запалювальні речовини. Входи в сховища закриваються матами із негорючих матеріалів. Щоб запобігти поширенню пожежі створюються вздовж траншей через кожні 20-25 м протипожежні розриви. Для обмазки елементів фортифікаційних споруд, виконаних з горючих матеріалів, використовуються спеціальні або приготовлені за допомогою місцевих засобів матеріали (глина та ін.).
Для захисту озброєння та військової техніки від запалювальної зброї над укриттями створюються навіси з місцевих матеріалів з обсипанням ґрунтом, а з боків вони закриваються щитами, які виробляються з важко запалювальних матеріалів або оброблених захисними обмазками. Якщо обладнати навіси не можливо, то техніка зверху накривається щитами або брезентами. У випадку попадання палаючих запалювальних речовин на техніку брезенти і щити повинні швидко скидатися.
Озброєння, боєприпаси та інше майно необхідно розташовувати в укриттях.
Пожежно-профілактичні заходи спрямовані на повне або часткове усунення причин виникнення і розвитку пожеж. Метою пожежно-профілактичних заходів є також створення необхідних умов для успішної ліквідації пожеж, що виникли, і проведення рятувальних робіт.
Підрозділи забезпечуються протипожежними засобами; особовий склад навчається способів гасіння пожеж; ОВТ покриваються вогнестійкими фарбами; брезенти, чохли, тенти, маскувальні сітки і дерев’яні вироби насичуються вогнезахисними речовинами. Під час розташування підрозділів у лісі, особливо хвойному, необхідно очищати район, що займається, від сухої трави, хмизу, сухого листя.
Для запобігання загорянню відкритих дерев’яних конструкцій фортифікаційних споруд їх покривають глиняною обмазкою (при сніговому покриву – розчином вапняку і крейди). Кузови машин звільняють від горючих матеріалів. Озброєння і різне майно, яке є в особового складу, розмішують у сховищах або спеціальних нішах.
У всіх підрозділах необхідно утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння. На найбільш пожежонебезпечних об’єктах обладнують пожежні щити.
Використання засобів індивідуального захисту і захисні властивості техніки. Для захисту особового складу від запалювальної зброї використовуються спеціальні засоби захисту, а саме: захисні костюми, загальновійськові захисні комплекти та протигази. У разі попадання на них палаючих запалювальних речовин захисний одяг швидко скидають, джерело вогню гасять.
Техніка, особливо броньована, здатна захищати особовий склад від безпосереднього попадання палаючих запалювальних речовин. Для посилення захисних властивостей техніки в польових умовах можуть використовуватися мати з зелених гілок, трава й інші покриття. Тенти, чохли, брезенти не закріпляються. Це дозволяє швидко скидати їх у разі загоряння. У випадках використання запалювальної зброї особовий склад швидко займає своє місце в техніці. Двері, люки, оглядові щілини та інші отвори, через які можливе проникнення запалювальних речовин, зачиняються. У разі попадання на техніку запалювальних речовин необхідно щільно накрити палаюче місце будь-яким підручним засобом.
Надання першої допомоги особовому складу починається з гасіння запалювальних речовин, які потрапили на шкіру або обмундирування, безпосередньо потерпілим або за допомогою товариша. Для гасіння незначної кількості запалювальної речовини необхідно щільно накрити палаюче місце рукавом, плащ-накидкою, загальновійськовим захисним плащем, вологою глиною, землею або снігом. У разі попадання значної кількості запалювальної речовини на людину гасіння проводиться накриттям потерпілого одягом, плащ-накидкою, загальновійськовим захисним плащем, значним поливанням водою, засипанням землею або піском.
Одразу після гасіння вогню на тілі людини необхідно визначити ступінь ураження та надати відповідну невідкладну медичну допомогу. Ділянки обмундирування і білизни на місці опіків обережно розрізають і частково видаляють, за винятком клаптиків, які пригоріли. Залишки запалювальної речовини з опаленої шкіри не видаляються, тому що це дуже боляче і може призвести до зараження опаленої поверхні. При значних опіках перша допомога здійснюється санітарним інструктором. Особовий склад, який одержав тяжкі (значні) опіки, розпорядженням командирів підрозділів направляється до медичного пункту. При легкому ступені ураження потерпілому надають першу допомогу і залишають у строю.
У випадку різкого болю уводять внутрішньом’язово знеболювальні засоби (1-2 мл 1% розчину морфіну, 1 мл 2% розчину пантопону чи промедолу), при збудженні – 2 мл седуксену. Внутрішньом’язово чи внутрішньовенно вводять димедрол чи супрастин. Опіки потрібно обробити розчином спирту або теплим розчином нашатирного спирту (мильної води) та накласти стерильну пов'язку. Розкривати чи зрізати пухирі не можна. У випадках опіків ока невідкладна допомога полягає у швидкому охолодженні очей холодною водою й виведенні речовини, що завдає шкоди, водою, ватяними тампонами, пінцетами. У порожнину очей закладають плівки (тампони) з антибактеріальними препаратами (гентамицин). У разі затримки госпіталізації на опікові поверхні накладають пов'язки з фурациліновою (стрептоцидною, синтомициновою) маззю.
Порятунок озброєння й військової техніки та матеріальних цінностей полягає у своєчасній їх евакуації з небезпечних районів, дотримуючись необхідних заходів безпеки. У разі впливу запалювальної зброї на озброєння й військову техніку пожежа виникає, у більшості випадків, у зв’язку зі спалахом гумових покришок, різних вогненебезпечних покриттів та майна, що в них міститься, після чого можливе виникання вибухів баків з пальним і (або) боєприпасів. Час поширення пожежі по всьому об’єкту становить декілька хвилин, тому рятувальні роботи повинні мати характер чітких, рішучих дій, які проводяться в стислі строки. Гасіння палаючої запалювальної речовини на озброєнні та військовій техніці здійснюється: засипанням землею, піском, мулом або снігом; накриванням брезентом, мішковиною, плащ-наметом, іншим одягом; збиванням полум’я свіжозрубаними гілками дерев або чагарнику листяних порід.
Земля, пісок, мул і сніг є достатньо ефективними і легкодоступними засобами гасіння запалювальних речовин. Брезенти, мішковина, захисний плащ ОП-1 і плащ-намети використовуються для гасіння невеликих осередків пожеж. Не рекомендується гасіння великої кількості запалювальної речовини суцільним струменем води, тому що це може призвести до розтікання (розкидання) палаючої суміші.
Загашені запалювальні речовини можуть легко зайнятися від джерела вогню, а за наявності в них фосфору – самозайнятися. Тому загашені куски запалювальних речовин необхідно віддалити від ураженого об’єкта і спалити в спеціально відведеному для цього місці.