
- •VI. Радіаційний, хімічний, біологічний захист основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Поняття про ядерну зброю, її уражаючі фактори та засоби і способи захисту від неї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї
- •Біологічна зброя Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Озброєння та засоби радіаційного, хімічного, біологічного захисту Засоби індивідуального та колективного захисту
- •Засоби захисту органів дихання Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Респіратор р-2
- •Ізолюючий протигаз іп-4
- •Засоби захисту шкіри та очей Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ в рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва-100/50,фва-50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа-100, фвуа-100ф, фвуа-100а
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності:
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид-1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Прилади хімічної розвідки та контролю Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки під час роботи з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи під час визначення отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит-44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5-6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50-60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит-45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит-36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит-51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Прилади та комплекти спеціальної обробки Комплект дегазації зброї і обмундирування ідпс-69
- •Провести дегазацію в такій послідовності:
- •Дегазаційний пакет порошковий дпп
- •Танковий дегазаційний комплект (тдп)
- •Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспортної техніки ідк-1
- •Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки дк-4к
- •Особливості проведення спеціальної обробки озброєння і військової техніки за допомогою дк-4, ідк-1
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Димові засоби об'єктів бронетанкової техніки Уніфікована система запуску димових гранат (система 902)
- •Тактико-технічні характеристики гранати зд-6
- •Термодимова апаратура
- •Технічне обслуговування, зберігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Основи екологічної безпеки військ Основні поняття екологічної безпеки військ
- •У галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки під час здійснення пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки під час інженерного обладнання позицій та постановки інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обладнання польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час користування пально–мастильними матеріалами:
- •У разі витікання пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки під час обслуговування та ремонту техніки, поводження з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки під час застосування спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
Збудники хвороб до організму людини можуть потрапляти під час вдихання зараженого повітря, вживання зараженої води і їжі, потрапляння мікробів у кров через відкриті рани й опікові поверхні, при укусі зараженими комахами, шляхом контактів з хворими людьми, тваринами, зараженими предметами не тільки в момент застосування біологічних засобів, але й через тривалий час без проведення санітарної обробки.
Загальними ознаками багатьох інфекційних захворювань є висока температура тіла і значна слабкість. Характерним є також швидке їх поширення, що призводить до виникнення осередків захворювань і отруєнь.
Безпосередній захист особового складу в період біологічного нападу забезпечується використанням засобів індивідуального та колективного захисту, а також застосуванням засобів екстреної профілактики, які є в індивідуальних аптечках.
Особовий склад, який перебуває в осередку біологічного зараження, повинен не тільки своєчасно і правильно використовувати засоби захисту, а також суворо виконувати правила особистої гігієни:
не знімати засоби індивідуального захисту без дозволу командира;
не доторкатися до озброєння та військової техніки до їх дезінфекції;
не користуватися водою з джерел і продуктами харчування, які були в осередку зараження;
не піднімати пил, не ходити по чагарнику і густій траві, не контактувати з особовим складом військових частин і цивільним населенням, які не уражені біологічними засобами, і не передавати їм продукти харчування, воду, предмети обмундирування, техніку й інше майно;
негайно доповідати командирові і звертатися за медичною допомогою у випадку появи перших ознак захворювання (головний біль, нездужання, підвищення температури тіла, блювота, понос та ін.).
Для захисту від біологічної зброї використовуються:
бактеріальні препарати: вакцини, анатоксини, лікувальні сироватки, антибіотики й інші засоби лікування інфекційних захворювань;
індивідуальні та колективні засоби захисту;
спеціальні та допоміжні засоби захисту води, харчів й іншого майна;
захисні сітки та мазі для запобігання укусам комах і кліщів.
Запалювальна зброя Коротка характеристика запалювальної зброї
Під запалювальною зброєю розуміють запалювальні речовини і засоби їх бойового застосування. Вона призначена для ураження особового складу, знищення і ушкодження озброєння та військової техніки, споруд й інших об’єктів.
До сучасних запалювальних речовин армій країн НАТО належать: запалювальні суміші на основі нафтопродуктів, металізовані запалювальні суміші, терміт і термітні суміші, звичайний (білий) і пластифікований фосфор, електрон, лужні метали, а також суміш, яка самозаймається на повітрі, на основі триетиленалюмінію.
Найбільш поширеними запалювальними речовинами на основі нафтопродуктів є напалми. Їх одержують шляхом добавки до рідкого пального, частіше всього бензину, спеціальних загусників.
Напалми мають здатність легко займатись і розвивати температуру до 1200ºС. Вони прилипають до поверхонь різних об’єктів, горять при доступі кисню і важко піддаються гасінню. Час горіння окремих згустків досягає 5 хв.
Під час війни у В’єтнамі фахівці США розробили на основі полістиролу рецептуру напалм В. Він характеризується тим, що добре займається та має підвищену здатність прилипати навіть до вологих поверхонь, утворювати високотемпературний (1000-1500ºС) осередок. Напалм В характеризується високою стабільністю під час зберігання; він легший за воду, тому плаває на її поверхні, зберігаючи при цьому здатність горіти, а це значно затрудняє ліквідацію осередків пожеж.
У разі змішування напалму з лужними та лужноземельними металами (наприклад, натрієм, магнієм) або фосфором утворюється “супернапалм”, який особливо активно самозаймається на вологій поверхні й на снігу (тобто особливо ефективний в умовах підвищеної вологості та опадів).
Пірогелі одержують шляхом добавлення до напалму у вигляді порошку або стружки натрію, магнію, фосфору, а також алюмінію, вугілля, асфальту, селітри та інших речовин. Температура горіння пірогелів досягає 1600ºС. За своїми бойовим властивостями переважають напалми. На відміну від звичайних напалмів пірогелі важчі за воду, горіння їх відбувається лише до 5 хв.
Термітні суміші являють собою порошкоподібну спресовану суміш, частіше всього алюмінію і окису заліза. Коли терміт горить, температура піднімається до 3500ºС. Характерно, що він горить без доступу кисню та не утворює відкритого полум’я.
Термітні брикети за кольором та структурою схожі на сірий чавун. Вони можуть пропалювати металеві частини озброєння й військової техніки та виводити їх із ладу. Вказані термітні суміші використовуються в авіаційних запалювальних бомбах.
Білий фосфор являє собою напівпрозору тверду речовину, яка схожа на віск. Він здатний самозайматися, з’єднуючись з киснем повітря. Горить яскравим полум’ям з густим виділенням білого диму. Температура спалаху порошкоподібного фосфору 34ºС, температура полум’я 900-1200ºС.
Білий фосфор використовують як запал напалму і пірогелю в запалювальних боєприпасах. Пластифікований фосфор (з добавками каучуку) набуває здатність прилипати до вертикальних поверхонь і пропалювати їх. Це дозволяє використовувати його для спорядження бомб, мін, снарядів.
Електрон – сплав магнію (до 90%), алюмінію (до 9%) та інших елементів (1%). Займається при температурі 600ºС і горить сліпучим білим або голубуватим полум’ям, розвиваючи температуру до 2800ºС. Використовується для виготовлення корпусів авіаційних запалювальних бомб.
Самозаймиста запалювальна суміш складається з поліізобутилену і триетиленалюмінію (рідке пальне).
Термобаричні рецептури створені на основі металізованих вогнесумішів з підвищеними уражаючими властивостями. Їх особливість полягає в тому, що спочатку їх розпилюють у певному об’ємі та потім підпалюють. Уражаюча дія полягає у миттєвому підвищенні температури та тиску в місці застосування. За своєю дією термобаричні боєприпаси схожі на боєприпаси об’ємного вибуху та вакуумні заряди, а відрізняються тим, що розпилена суміш не миттєво детонує, а миттєво згорає.
До засобів бойового застосування запалювальних речовин належать: авіаційні напалмові й запалювальні бомби, запалювальні касети і касетні установки; артилерійські запалювальні боєприпаси; вогнемети, реактивні запалювальні гранатомети; пристрілювально-запалювальні та бронебійно-запалювальні кулі; гвинтівкові запалювальні гранати; термітні шашки, кулі й пакети; запалювально-димові патрони; вогневі (запалювальні) фугаси.