
- •1.2Суть та функції ринку праці
- •1.3Основні елементи ринку праці
- •1.4Класифікація ринків праці
- •1.Проблеми зайнятості і безробіття
- •1.1Поняття "трудових ресурсів" та "трудового потенціалу"
- •1.2Поняття, форми та види зайнятості
- •1.3Безробіття і його види
- •1.4Економічна теорія про причини безробіття
- •1.5Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •1.Основи управління персоналом підприємства
- •1.1Поняття кадрового потенціалу підприємства
- •1.2Структура персоналу підприємства
- •1.3Показники чисельності, руху та ефективності використання кадрів підприємства
- •1.4Система управління персоналом підприємства
- •Використання персоналу
- •Розвиток персоналу
- •1.5Мотивація праці
- •1.6Теорії мотивації праці
- •1.Основи організації оплати праці
- •1.1Регулювання заробітної плати в Україні
- •1.2Структура заробітної плати
- •1.3Принципи організації оплати праці
- •Мінімальний розмір заробітної плати має забезпечувати просте відтворення робочої сили працівниками різної кваліфікації.
- •Оплата праці найманого працівника повинна здійснюватися залежно від кількості і якості витраченої ним праці, його особистого вкладу у загальний результат діяльності підприємства.
- •Співвідношення в розмірах оплати праці різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп повинна враховувати складність виконуваних робіт і умови праці.
- •1.4Тарифна система як основа організація оплати праці
- •1.5Безтарифна система оплати праці
- •1.Форми і системи оплати праці
- •1.1Загальні поняття форм і систем заробітної плати
- •1.2Відрядна форма оплати праці
- •1.3Почасова форма оплати праці
- •1.4Організація преміювання працівників
- •1.5Фінансова система мотивації менеджерів
- •1.6Система участі в прибутках
- •1.7Сучасні системи мотивації персоналу
- •Нефіансові (нематеріальні) винагороди
- •5. Винагороди, зв'язані зі зміною статусу співробітника.
- •6. Винагороди, зв'язані зі зміною робочого місця.
- •Делегування повноважень
- •1.Нормування та організація праці
- •1.1Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •1.2Суть нормування праці та його функції
- •1.3Види норм праці
- •1.4Поняття, завдання та напрями організації праці
- •1.5Поняття поділу та кооперації праці
- •1.6Організація та обслуговування робочих місць
- •1.7Умови праці та фактори їх формування
- •1.Планування праці і заробітної плати
- •1.1Вартість робочої сили та її структура
- •1.2Розрахунок потреби підприємства в робочій силі
- •1.3 Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка б була необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва.
- •Визначається зміна вихідної чисельності під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності.
- •Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді.
- •1.4Визначення фонду заробітної плати на підприємстві
- •1.Соціально-трудові відносини та соціальне партнерство
- •1.1Суть соціально-трудових відносин
- •1.2Соціальний діалог на ринку праці
- •1.3Поняття соціального партнерства
- •Література література
1.2Структура персоналу підприємства
Персонал (кадри) підприємства – сукупність постійних працівників підприємства, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи.
Залежно від виконуваних функцій працівники підприємства поділяються на непромисловий персонал підприємства (працівники житлового господарства, медичних установ, навчальних закладів, установ дошкільного виховання і культури) та промислово-виробничий персонал, куди входять кадри, які безпосередньо пов'язані з процесом виробництва продукції, тобто зайняті основною виробничою діяльністю (усі працівники основних, допоміжних, підсобних і обслуговуючих цехів, науково-дослідних, конструкторських відділів і лабораторій, а також служб, зайнятих капітальним і поточним ремонтом обладнання і транспортних засобів підприємства).
Склад і кількісне співвідношення окремих груп працівників підприємства формують його кадрову структуру.
За функціональними ознаками промислово-виробничий персонал поділяється на наступні функціональні групи:
робітники, яких у свою чергу можна поділити на основних, тобто зайнятих безпосереднім виготовленням основної продукції підприємства (змінюють предмет праці) та допоміжних, котрі безпосередньо не виробляють продукції, але забезпечують нормальне функціонування основного виробництва;
керівники, інженерно-технічні працівники (ІТП) та службовці, яким відводиться роль загального управління і технічного керівництва;
молодший обслуговуючий персонал (МОП), учні та охорона. До молодшого обслуговуючого персоналу відносять прибиральниць, двірників, гардеробників та ін.
Залежно від характеру праці кадри поділяються за професіями та спеціальностями.
Професія – особливий вид (рід) людської діяльності, яка вимагає спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.
Спеціальність – вид діяльності в рамках професії, який має специфічні особливості і вимагає від працівників додаткових спеціальних теоретичних знань і навичок.
Якісний ступень професійної підготовки працівника тієї чи іншої професії визначається його кваліфікацією.
1.3Показники чисельності, руху та ефективності використання кадрів підприємства
Показники чисельності кадрів підприємства
Кількісна характеристика кадрів підприємства в першу чергу вимірюється показниками облікової кількості штатних працівників, загальної кількості працівників, середньої кількості працівників в еквівалентної повної зайнятості.
Показник облікової кількості штатних працівників – усі працівники, які станом на певну дату перебувають у трудових відносинах з підприємством (крім зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами).
Показник загальної кількості працівників – крім штатних працівників, включає кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами.
Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників, які відпрацювали повний робочий день.
Крім того, кадри підприємства характеризуються показниками середньої кількості працівників підприємства:
Середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх сумісників; середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.
Показники руху кадрів підприємства
Рух працівників характеризується показниками їхнього обороту та постійності.
Показники обороту
Оборот працівників - сукупність прийнятих працівників та тих, які вибули за визначений період.
Інтенсивність обороту працівників характеризується коефіцієнтами:
коефіцієнт загального обороту, який розраховується як відношення суми прийнятих працівників та тих, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників;
коефіцієнт прийому, який розраховується як відношення кількості прийнятих за звітний період працівників до середньооблікової кількості штатних працівників;
коефіцієнт вибуття, який розраховується як відношення кількості працівників, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників.
Показники постійності
Коефіцієнт плинності кадрів характеризує надлишковий оборот і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітний період за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді, а також за власним бажанням (крім звільнених за власним бажанням з поважних причин), до середньооблікової кількості штатних працівників.
Коефіцієнт відновлення працівників характеризує процес відновлення кількості працівників, які вибули з різних причин, за рахунок кількості прийнятих і розраховується діленням кількості прийнятих працівників за період на кількість працівників, які вибули за цей період.
Коефіцієнт постійності кадрів – відношення кількості працівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік.
Показником ефективності використання персоналу підприємства є продуктивність праці, яку характеризують показники виробітку і трудомісткості.
Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво:
W = Q / Т, або W = Q / N,
де, В — виробіток;
Q — обсяг виробленої продукції;
Т — затрати робочого часу;
N — чисельність працівників.
Трудомісткість — це обернений показник продуктивності і характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто зворотна величина виробітку):
t = Т / Q = 1 / W,
де, t — трудомісткість на одиницю продукції.