- •1.2Суть та функції ринку праці
- •1.3Основні елементи ринку праці
- •1.4Класифікація ринків праці
- •1.Проблеми зайнятості і безробіття
- •1.1Поняття "трудових ресурсів" та "трудового потенціалу"
- •1.2Поняття, форми та види зайнятості
- •1.3Безробіття і його види
- •1.4Економічна теорія про причини безробіття
- •1.5Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •1.Основи управління персоналом підприємства
- •1.1Поняття кадрового потенціалу підприємства
- •1.2Структура персоналу підприємства
- •1.3Показники чисельності, руху та ефективності використання кадрів підприємства
- •1.4Система управління персоналом підприємства
- •Використання персоналу
- •Розвиток персоналу
- •1.5Мотивація праці
- •1.6Теорії мотивації праці
- •1.Основи організації оплати праці
- •1.1Регулювання заробітної плати в Україні
- •1.2Структура заробітної плати
- •1.3Принципи організації оплати праці
- •Мінімальний розмір заробітної плати має забезпечувати просте відтворення робочої сили працівниками різної кваліфікації.
- •Оплата праці найманого працівника повинна здійснюватися залежно від кількості і якості витраченої ним праці, його особистого вкладу у загальний результат діяльності підприємства.
- •Співвідношення в розмірах оплати праці різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп повинна враховувати складність виконуваних робіт і умови праці.
- •1.4Тарифна система як основа організація оплати праці
- •1.5Безтарифна система оплати праці
- •1.Форми і системи оплати праці
- •1.1Загальні поняття форм і систем заробітної плати
- •1.2Відрядна форма оплати праці
- •1.3Почасова форма оплати праці
- •1.4Організація преміювання працівників
- •1.5Фінансова система мотивації менеджерів
- •1.6Система участі в прибутках
- •1.7Сучасні системи мотивації персоналу
- •Нефіансові (нематеріальні) винагороди
- •5. Винагороди, зв'язані зі зміною статусу співробітника.
- •6. Винагороди, зв'язані зі зміною робочого місця.
- •Делегування повноважень
- •1.Нормування та організація праці
- •1.1Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •1.2Суть нормування праці та його функції
- •1.3Види норм праці
- •1.4Поняття, завдання та напрями організації праці
- •1.5Поняття поділу та кооперації праці
- •1.6Організація та обслуговування робочих місць
- •1.7Умови праці та фактори їх формування
- •1.Планування праці і заробітної плати
- •1.1Вартість робочої сили та її структура
- •1.2Розрахунок потреби підприємства в робочій силі
- •1.3 Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка б була необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва.
- •Визначається зміна вихідної чисельності під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності.
- •Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді.
- •1.4Визначення фонду заробітної плати на підприємстві
- •1.Соціально-трудові відносини та соціальне партнерство
- •1.1Суть соціально-трудових відносин
- •1.2Соціальний діалог на ринку праці
- •1.3Поняття соціального партнерства
- •Література література
1.4Класифікація ринків праці
Розрізняють зовнішній, або професійний, ринок праці і внутрішній ринок.
Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями і покупцями робочої сили в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності, а отже, потребують жорсткої класифікації робіт і чіткого визначення їх змісту.
Внутрішній ринок передбачає рух кадрів всередині підприємства, переміщення з однієї посади (роботи) на іншу. Це переміщення може відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі.
По горизонталі — переведенням на інше робоче місце без змін у кваліфікації, без підвищення в посаді.
По вертикалі — переведенням на інше робоче місце з підвищенням у посаді або на роботу, що потребує вищої кваліфікації.
Зовнішній і внутрішній ринки тісно пов'язані. У країнах з розвинутою економікою може переважати як один, так і інший ринок праці.
Ринок праці підрозділяється на окремі частини — цільові ринки, які називаються сегментами.
Сегментація ринку праці — це розподіл ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.
Ознаками сегментації можуть бути:
• територіальне розташування: внутрішній ринок праці (місцевий, регіональний, національний) та зовнішній (транснаціональний і світовий);
• демографічні характеристики — ринки робочої сили у статево-віковому та інших демографічних розрізах;
• ланка суспільного виробництва: внутрішньо фірмовий, галузевий, національний;
• соціально-економічні характеристики робочої сили — рівень освіти, професійно-кваліфікаційний склад працівників, стаж роботи тощо.
Залежно від кількісного співвідношення покупців і продавців товару "робоча сила" ринок праці може бути: монополією, монопсонією, олігополією, поліполією.
З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки праці: необмеженої та обмеженої конкуренції.
1.Проблеми зайнятості і безробіття
1.1Поняття "трудових ресурсів" та "трудового потенціалу"
У вітчизняній науковій і спеціальній економічній літературі, статистиці та державному регулюванні економіки використовується термін „трудові ресурси”, „трудовий потенціал” та інші.
Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка володіє фізичними можливостями та розумовими здібностями, необхідними для здійснення корисної діяльності.
До трудових ресурсів належать:
працездатне населення в працездатному віці;
Усе працездатне населення працездатного віку, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці). В Україні працездатним віком вважається для жінок 16-54 роки, для чоловіків 16-59 років включно.
працюючі особи пенсійного віку;
працюючі особи віком до 16 років.
Згідно з українським законодавством на роботу можна приймати у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.
Поряд з поняттям "трудові ресурси", в офіційних державних та урядових документах, спеціальній і науковій літературі використовують термін "трудовий потенціал".
Трудовим потенціал - це сумарна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Загалом, під трудовим потенціалом розглядають можливу кількість та якість праці.
Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства.
На рівні суспільства трудовий потенціал характеризується такими узагальненими показниками, як здоров'я, рівень освіти, організованість, творчий потенціал та активність, моральність тощо.