- •1.2Суть та функції ринку праці
- •1.3Основні елементи ринку праці
- •1.4Класифікація ринків праці
- •1.Проблеми зайнятості і безробіття
- •1.1Поняття "трудових ресурсів" та "трудового потенціалу"
- •1.2Поняття, форми та види зайнятості
- •1.3Безробіття і його види
- •1.4Економічна теорія про причини безробіття
- •1.5Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •1.Основи управління персоналом підприємства
- •1.1Поняття кадрового потенціалу підприємства
- •1.2Структура персоналу підприємства
- •1.3Показники чисельності, руху та ефективності використання кадрів підприємства
- •1.4Система управління персоналом підприємства
- •Використання персоналу
- •Розвиток персоналу
- •1.5Мотивація праці
- •1.6Теорії мотивації праці
- •1.Основи організації оплати праці
- •1.1Регулювання заробітної плати в Україні
- •1.2Структура заробітної плати
- •1.3Принципи організації оплати праці
- •Мінімальний розмір заробітної плати має забезпечувати просте відтворення робочої сили працівниками різної кваліфікації.
- •Оплата праці найманого працівника повинна здійснюватися залежно від кількості і якості витраченої ним праці, його особистого вкладу у загальний результат діяльності підприємства.
- •Співвідношення в розмірах оплати праці різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп повинна враховувати складність виконуваних робіт і умови праці.
- •1.4Тарифна система як основа організація оплати праці
- •1.5Безтарифна система оплати праці
- •1.Форми і системи оплати праці
- •1.1Загальні поняття форм і систем заробітної плати
- •1.2Відрядна форма оплати праці
- •1.3Почасова форма оплати праці
- •1.4Організація преміювання працівників
- •1.5Фінансова система мотивації менеджерів
- •1.6Система участі в прибутках
- •1.7Сучасні системи мотивації персоналу
- •Нефіансові (нематеріальні) винагороди
- •5. Винагороди, зв'язані зі зміною статусу співробітника.
- •6. Винагороди, зв'язані зі зміною робочого місця.
- •Делегування повноважень
- •1.Нормування та організація праці
- •1.1Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •1.2Суть нормування праці та його функції
- •1.3Види норм праці
- •1.4Поняття, завдання та напрями організації праці
- •1.5Поняття поділу та кооперації праці
- •1.6Організація та обслуговування робочих місць
- •1.7Умови праці та фактори їх формування
- •1.Планування праці і заробітної плати
- •1.1Вартість робочої сили та її структура
- •1.2Розрахунок потреби підприємства в робочій силі
- •1.3 Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка б була необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва.
- •Визначається зміна вихідної чисельності під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності.
- •Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді.
- •1.4Визначення фонду заробітної плати на підприємстві
- •1.Соціально-трудові відносини та соціальне партнерство
- •1.1Суть соціально-трудових відносин
- •1.2Соціальний діалог на ринку праці
- •1.3Поняття соціального партнерства
- •Література література
Економіка праці і соціально-трудові відносини
(конспект лекцій)
1.Ринок праці в економічній системі
1.1ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ "ПРАЦЯ"
Праця – це свідома діяльність людини, спрямована на створення певних благ.
Процес праці передбачає наявність наступних складових частин:
1) предмета праці – того, на що спрямована праця людини.
2) засобів праці – усього того, за допомогою чого працівник впливає на предмет праці і що створює йому необхідні умови для праці.
3) технології діяльності, або способу впливу на предмет праці.
4) організації праці – певного порядку побудови та здійснення трудового процесу, який передбачає наявність певної системи взаємодії працівника із предметами та знаряддями праці і взаємодії працівників між собою
5) самої праці, або – людини.
В процесі праці здійснюються такі функції:
- логічна, пов'язана із визначенням мети та порядку здійснення необхідних трудових операцій;
- виконавча - приведення засобів праці у дію різними способами залежно від стану продуктивних сил і безпосередній вплив на предмети праці;
- реєстрації та контролю - спостереження за технологічним процесом, терміном виконання наміченої програми;
- регулювання - коригування, уточнення заданої програми.
У будь-якому виді діяльності людини можна виділити дві компоненти. Перша - праця за наперед визначеною технологією, інструкцією, традицією. Така праця називається регламентованою або α-працею. Друга – праця, яка спрямована на створення нових матеріальних або духовних благ, або нових методів виробництва. Така праця називається новаційною, творчою або β-працею. У літературі, мистецтві, філософії важливу роль відіграє духовна компонента діяльності людини, так звана γ-праця.
1.2Суть та функції ринку праці
Відомі наступні визначення ринку: ринок — це місце обміну; ринок — це відносини, пов’язані з обміном; ринок – механізм обробки інформації, механізм узгодження ціни.
Ринок праці можна розглядати, як економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці. Або ж, ринок праці — це система суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією праці, тобто із її купівлею і продажем. Або ж, його можна трактувати також і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару «робоча сила», а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відповідно розрізняється "звужене" та "розширене" трактування ринку праці.
"Звужене" трактування ринку праці розглядає лише сферу обігу, яка включає, насамперед, людей, які в даний момент активно шукають роботу та вакантні робочі місця.
"Розширене" трактування ринку праці охоплює відносини від моменту найму працівників на роботу до їхнього звільнення.
Основними суб'єктами ринку праці є роботодавець і найманий працівник. Останній має право розпоряджатися своєю здатністю до праці. Він є власником, носієм і продавцем своєї робочої сили. Роботодавець є покупцем цього товару.
Суб'єктами ринку праці є також посередники між роботодавцями і найманими працівниками — держава, профспілки і спілки роботодавців.
Результати ринку визначаються ефективністю механізму конкуренції та регулюючого впливу держави. Ринок праці виконує інформаційну, розподільчу та регулюючу функції.
1.3Основні елементи ринку праці
Елементами ринку праці є: попит, пропозиція та ціна.
Сукупну пропозицію на ринку праці визначають усі, хто здатен працювати: як зайнятих у даний момент, так і не зайнятих найманою працею.
При цьому, поточну пропозицію на ринку праці визначають особи, які в даний час шукають роботу, незалежно від того чи вони є зайнятими чи не зайнятими на цей момент.
Другим елементом ринку праці є попит на працю. Попит може бути індивідуальним і сукупним.
Сукупний попит на робочу силу — це ринковий попит з боку всіх фірм, організацій, представлених на ринку.
Індивідуальний попит на робочу силу — це попит окремого роботодавця (підприємця, фірми). Він залежить від:
• попиту на продукцію фірми;
• стану виробництва, технології;
• фонду заробітної плати, який може роботодавець запропонувати для наймання певної кількості працівників.
Поряд із цим слід враховувати поняття поточного попиту. Він відображає потребу у робочій силі на даний час і характеризується, передусім, кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях.
Співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці на даний період це є його кон'юнктура ринку. Вона визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.
Виділяють три типи кон'юнктури:
• трудодефіцитна, коли на ринку праці спостерігається нестача пропозиції праці;
• трудонадлишкова, коли існує велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці;
• рівноважна, коли попит на працю відповідає її пропозиції.
Кожен тип ринкової кон'юнктури властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворюючи в сукупності загальний ринок праці в країні.
Ціна робочої сили виступає у вигляді заробітної плати.