Втрати і витрати.

Перед тим як показати приклади списання втрат від нестач і псування запасів за правилами, встановленими ПБО, автору хотілося б висловити власну думку щодо обліку таких втрат. Виходячи з принципу відповідності, логічно припустити, що витрати не можуть визнаватися у разі, якщо відповідних доходів не отримано. Нестачі і втрати запасів, як відомо, не приносять доходів. Отже, такі втрати – це прямі збитки, і, на думку автора, логічніше було б списувати їх за рахунок коштів відповідних резервів, нерозподіленого прибутку минулих років, або шляхом рівномірного списання за рахунок прибутків, отримуваних у поточному році, а можливо, якщо втрати значні – рівними частками протягом декількох наступних років. Так чи інакше, але в будь-якому разі витрати, які не є вкладеннями у майбутні вигоди – це прямі збитки, а тому проводитись ці суми повинні безпосередньо на зменшення вже заробленого капіталу.

Звісно, сказане не стосується природних втрат в межах встановлених норм, оскільки природні втрати запасів не можуть не супроводжувати господарський процес, а, отже, не можуть не зараховуватись до витрат на виробництво чи управління цим виробництвом, бо без цих витрат праично не буває доходів. Інакше кажучи, щоб не було природних втрат запасів – потрібно щоб не було у господарстві самих запасів, а якщо запаси є – то й властиві їм природні втрати неминучі. А тому витрати в межах норм природного убутку є, хоча й побічними, але все ж таки витратами господарської діяльності, а, отже, повинні включатися до складу витрат, які зіставляються з відповідними їм доходами для визначення фінансового результату операційної діяльності.

В цьому контексті всі події, що відбуваються у підприємництві, можна розглядати як такі, що приносять фінансові результати (прибутки або збитки) від здійснення відповідних вкладень (понесення витрат) і такі, від яких підприємство зазнає втрат або отримує прибутки без здійснення вкладень.

 

Принцип відповідності	Визначення фінансових результатів
	які отримуються завдяки здійсненню вкладень	які отримуються без здійснення вкладень
Вкладення	Витрати	Х
Надходження	Доходи	Х
Результат	Прибутки	Прибутки
	Збитки	Збитки (втрати)

 

До втрат, понесених не у зв’язку з отриманням доходів, належать і понаднормові втрати запасів, а також нестачі. Відшкодування цих втрат теж не є доходами, отриманими у зв’язку з вкладеннями в оборот, а є надходженнями, що покривають втрати. Отже і їх потрібно було б зараховувати на збільшення (точніше, відновлення) капіталу. Образно висловлюючись, понаднормові втрати і нестачі – це “дірка”, а відшкодування таких втрат є “латанням” цієї “дірки”. Аналогія некрасива, але точна.

Однак автори національних ПБО дотримуються іншої думки. Тому до Плану рахунків введено неймовірну кількість витратних рахунків і так само багато – дохідних, до того ж, серед останніх не завжди можна знайти такі, які за своїм призначенням відповідали б певним витратним рахункам. Дійшло до того, що навіть рахунок обліку надзвичайних доходів ввели – це рах.75 ”Надзвичайні доходи”, не беручи до уваги те, що доходів в правильному (економічному чи фінансовому) їх розумінні надзвичайні події не приносять. А те, що отримують підприємства від страхових організацій – не доходи, а відшкодування. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.

7.

Ідеальний варіант закінчення  інвентаризації  –  повна відповідність даних інвентаризації даним бухгалтерського обліку. Але на практиці в результаті інвентаризації нерідко встановлюють невідповідність фактичної наявності цінностей даним бухгалтерського обліку, а саме виявляють надлишки (цінності є в наявності, але не числяться в бухобліку) або нестачу (цінності числяться в бухобліку, але фактично відсутні). Такі розходження інвентаризаційних і облікових даних одержали назву інвентаризаційних різниць. Бухгалтер зобов’язаний відобразити ці різниці в обліку.

Регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється відповідно до підп. 11.12 п. 11 Інструкції № 69 наступним чином.

1. Цінності, що опинилися у надлишку, в тому числі сумові різниці (позитивні) при залікові нестач лишками по пересортиці, у бухгалтерському обліку підлягають оприбуткуванню як відповідні матеріальні активи в кореспонденції з субрахунком 719 «Інші  доходи  від  операційної  діяльності».

Що стосується податкового обліку, то на підставі підп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ вартість оприбуткованих за результатами інвентаризації надлишкових об’єктів основних засобів і нематеріальних активів включається до складу доходів підприємства на рівні не нижче звичайної ціни. Звертаємо вашу увагу на те, що в подальшому такі об’єкти основних засобів і нематеріальні активи не підлягають амортизації. Сума надлишкових товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) та інших необоротних активів також відноситься до складу інших податкових доходів підприємства на підставі того ж підп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ.

Що стосується податкових наслідків з ПДВ, то отримання компенсації збитків від винних осіб не є поставкою (п. 14.1.191 ПКУ), тому податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

1. Взаємний залік лишків і нестачі внаслідок пересортиці, згідно з підп. 11.12 п. Інструкції № 69, може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки та нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

         Залік суми нестачі в межах суми лишків в бухобліку відображається записом:

         – щодо запасів – Дт 20 – Кт 20 (по відповідним субрахункам);

             – щодо малоцінних і швидко зношуваних предметів – Дт 22 – Кт 22 (по відповідним субрахункам);

             – щодо товарів – Дт 28 – Кт 28 (по відповідним субрахункам).

Слід звернути увагу на те, що при наявності лишків та нестач ТМЦ одного найменування спочатку проводиться залік пересортиці, і лише потім до нестачі, що лишилася неврахованою, застосовуються норми природного убутку.

Не охоплена лишками сума нестачі (понад норми природного убутку) відноситься на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності підприємства (Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»).

При списанні нестачі ТМЦ і різниці, не перекритої при пересортиці, в бухгалтерському обліку робиться запис: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» – Кт 20, 22, 28.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів. У бухгалтерському обліку в такому випадку робиться запис: Дт 20, 22, 28 – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

У податковому обліку, якщо в результаті пересортиці виникла позитивна сумова різниця, то на підставі підп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ вона відображається  у складі доходів.

 Якщо виникає негативна сумова різниця, то податкових наслідків щодо податку на прибуток не буде. Зокрема негативна сумова різниця не відображається у складі витрат (п. 140.3 ст. 140 ПКУ), а сума компенсації, отриманої від винної особи, у разі якщо її встановлено, не відображається  у складі доходів  (підп. 136.1.5 п. 136.1 ст. 136 ПКУ). Крім того, згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ підприємству, при наявності негативної сумової різниці та при виявленні нестачі цінностей понад норми природного убутку, слід нарахувати і сплатити податкові зобов’язання з ПДВ.