Зміст
стр.
ВСТУП……………………………………………………...………………3
РОЗДІЛ 1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації, що сталася у наслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”……………………………………………………………………………...5
РОЗДІЛ 2. Дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення уповноваженого керівника, створення штабу з ліквідації надзвичайної ситуації при НС, що сталася у наслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” ………..22
РОЗДІЛ 3. Дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації під час НС, що сталася у наслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”…………………………………………………………………………….28
РОЗДІЛ 4. Дії уповноваженого керівника, штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, сил і засобів при ліквідації НС, що сталася у наслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”…………………………………………………………………………….33
ВИСНОВОК……………………………………………………………….…..…42
ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ……………...….…………...43
ВСТУП
Згідно із Кодексом Цивільного Захисту України із змінами, внесеними згідно із Законами №224-VII від 14.05.2013 № 353-VII від 20.06.2013р. надзвичайна ситуація – визначається як обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності [1].
Ознакою надзвичайної ситуації є наявність або загроза загибелі людей та тварин, або значне погіршення умов їх життєдіяльності; заподіяння великих економічних збитків, істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.
В країні щорічно виникають тисячі важких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Тенденція зростання кількості природних і особливо техногенних надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни.
Протягом дев'яти місяців 2013 року зареєстровано 56 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що майже на 43% менше порівняно з аналогічним періодом 2012 року (98 НС).
Внаслідок цих НС загинуло 137 осіб, з них 17 дітей, постраждало - 232 особи, з них - 34 дитини. Порівняно із аналогічним періодом 2012 року, кількість загиблих зменшилася на 30 %, а кількість постраждалих - на 36,6%.
Сума матеріальних збитків, завданих НС техногенного характеру протягом дев'яти місяців 2013 року становить понад 55,5 млн. гривень і, порівняно із аналогічним періодом 2012 року, майже не змінилася (зменшилася на 2%).
За масштабами надзвичайні ситуації техногенного характеру, які виникли протягом дев'яти місяців 2013 року, розподілилися на:
державного рівня – 1;
регіонального рівня – 4;
місцевого рівня – 24;
об'єктового рівня – 27 [2].
Головними причинами виникнення НС техногенного характеру були порушення правил дорожнього руху та правил виконання польотів, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, недотримання вимог безпеки та низька технологічна дисципліна на виробництвах, ігнорування вимог пожежної безпеки та інших норм і стандартів у промисловості, будівництві, комунальному господарстві, транспорті та в інших галузях.
Отже, протягом дев'яти місяців 2013 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зафіксовано зменшення загальної кількості НС (на 34 %).
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці механізмів державного управління попередженням і ліквідацією НС, а також у розробці конкретних висновків і пропозицій щодо вдосконалення організаційного і правового механізму державного управління діяльністю органів та підрозділів ДСНС в Україні.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних питань, що становлять задачі дослідження:
вивчити порядок подання інформацій у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації;
вивчити дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника, створення Штабу з ліквідації НС;
вивчити дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації;
вивчити дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС.
РОЗДІЛ 1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації, що сталася у наслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”
Час проходження інформації. В Черкаській області 05 червня 2013р. О 10 год. 23 хв., відбулося руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ват „Азот”.
Внаслідок руйнування будівельних конструкцій порушена технологічна цілісність ємності з аміаком. Вилив небезпечної речовини склав приблизно 50 т. Первинна хмара аміаку, що виникла в результаті виливу, розповсюджується у напрямку с. Червона слобода. Санітарна зона що відділяє від міста територію підприємства відсутня, хмара досягне околиці міста через 15 -20 хвилин. Площа зони зараження складе близько 7,2 км2. Є інформація, що 5 чоловік із числа персоналу підприємства загинули на місті, в зоні ураження опиниться персонал підприємства - до 120 чоловік та населення міста – до 250000 чоловік.
Згідно з п. 4.4. Постанови КМУ «Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями» від 24 березня 2004 р. № 368, дана надзвичайна ситуація відноситься до НС державного рівня [3].
Відповідно до п. 2.3 Наказ МНС №1400 від 12.12.12 р. Про затвердження кваліфікаційних ознак НС, вищезазначена надзвичайна подія відноситься до надзвичайних ситуацій у виробничій сфері. В даному пункті зазначається: «безпосередня загроза життю людей (персоналу об'єктів, населенню), що вимагає (призвела до) їх термінової евакуації»[4].
Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2010, що набрав чинності 01 січня 2011 року, класифікує НС відповідно до причин їх походження. Дана НС має код 10620 «НС унаслідок руйнування будівлі чи споруди виробничої призначеності»[5].
Надзвичайна ситуація техногенного характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній, або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Відповідно до розділу ІІІ «Плану реагування на НС державного рівня» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС):
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов’язково подається до оперативно-чергової служби ДСНС України через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління — від об’єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління системи об’єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської) служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (незалежно від форми власності і господарювання) до оперативно-чергової служби ДСНС України — 5 хвилин.
Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та об’єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Оперативно-чергова служба об’єкту інформує об’єктовий аварійно-рятувальний загін, потім оперативно-чергову службу У ДСНС України в Черкаській області.
Оперативно-чергова служба об’єкту інформує рис.1 є:
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення (АРЗ СП);
Черкаську обласну державну адміністрацію;
Оперативно-кординаційний центр;
Оперативно-кординаційний центр У ДСНС України в Черкаській області інформує:
Оперативну мобільну групу;
Управління ДСНС в Черкаській області;
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення (АРЗСП);
ДПРЧ–3;
Черкаську обласну державну адміністрацію;
У МВС України в Черкаській області;
СБУ в Черкаській області;
СЕС в Черкаській області;
Управління МОЗ Черкаської обласної ДА;
Надходження інформації до органів управління та сил міської ланки територіальної підсистеми ЄДС м. Черкаси;
Комунальне підприємство «Черкасиобленерго»;
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал»;
Оперативно-чергову службу ДСНС України.
Диспетчерська служба Черкаської обласної державної адміністрації інформує:
Голову Черкаської обласної державної адміністрації;
Голову комісії з ТЕБ та НС;
Оперативно-мобільну групу Черкаської ОДА.
Оперативно-чергова служба ДСНС України повідомляє:
Голову та посадових осіб ДСНС України;
Оперативну та мобільну групи ДСНС України, особовий склад міжвідомчого оперативного штабу;
Адміністрацію Президента, КМУ, заінтересованих центральних органів виконавчої влади.
Рис. 1 Подання інформації при НС
Перший блок алгоритму характеризує порядок і терміни подання інформації відповідно до розділу III Плану реагування НС державного рівня «Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації».
Блок два алгоритму відображає дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення керівника та створення Штабу з ліквідації НС «Кодекс ЦЗ». Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття (призначення) керівника ліквідації НС покладається на комісію з питань ТЕБ та НС держадміністрації на території якої виявлено об’єктивні передумови або факт виникнення НС.
Блок три алгоритму визначає переведення органів управління, сил і засобів ЄДС ЦЗ різного рівня у режимі підвищеної готовності та у режимі НС.
Блок чотири алгоритму визначає дії органів управління, сил та засобів ЄДС ЦЗ при реагуванні на НС, організацію управління, утворення угрупування сил та засобів реагування на НС, організацію взаємодії, організацію основних видів забезпечення та виконання правил безпеки під час дій у режимі НС.
Інформація до оперативно-чергової служби про загрозу надзвичайної ситуації, її можливі наслідки подається до:
Оперативно-чергових служб місцевих управлінь, ввіділів ДСНС України.
ОЧС підрозділу з питань НС місцевого органу виконавчої влади упорядкування взаємодії.
ОЧС територіальних органів управлінь або підприємств, установ, організації державного рівня, які визначаються спільними наказами про взаємоінформування.
Термін передачі інформування до ОРС ДСНС України від ОЧС ДСНС України Рис. 2 територіального органу управління або підрозділу центрального органу виконання влади підприємства, установи, організацій вразі загрози або виникнення НС не повинен перевищувати 5 хв. Відповідальність за своєчасне, повне та об'єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається на керівників територіальних органів управління або підрозділів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності і господарювання.
Порядок оповіщення визначається з урахуванням структури державного управління, рівня НС, наявності та розташування сил реагування, і повинен забезпечувати оповіщення та інформування:
- чергових служб територіальних органів управління і підрозділів центральних органів виконавчої влади;
- чергових служб місцевих органів виконавчої влади;
- чергових аварійно-рятувальних служб;
- керівного складу органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення в зоні можливого впливу НС.
Рис. 2. Схема проходження інформації від об’єкта де виникла НС
Оповіщення місцевих органів виконавчої влади і населення про загрозу виникнення НС регіонального і державного рівнів та порядок подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління регіонального підрозділу з НС у складі місцевих органів виконавчої влади та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими) службами органів управління територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу наслідків НС.
Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення і телебачення. Тексти повідомлень для населення передаються державною мовою і мовою, якою користується більшість населення у регіоні. У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування оперативно-чергових служб органів управління ЄДС ЦЗ, оповіщення населення здійснюють чергові органів МВС.
Рис. 3. Схема інформування про загрозу виникнення або впливу наслідків НС
Інформація про загрозу Рис.3 або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов’язково подається до оперативно-чергової служби ДСНС України через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління — від об’єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.